У четвер, 13 квітня, відбулось засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Учасники засідання заслухали доповідь очільника Державної екологічної інспекції України Ігоря Зубовича за результатами його річної роботі на зазначеній посаді та поставили йому запитання.

Зубович почав доповідь зі статистики: кількість вчинених застережних заходів з охорони природи, кількість зафіксованих порушень, боротьба з браконьєрством, кількість складених протоколів, кількість міжнародних заходів, у яких узяли участь українські екологи. Також Зубович повідомив, що Україну прийняли до організації “Impel” (провідна європейська інституція, що слідкує за дотримання екологічного законодавства).

Згідно з розрахунками, наданими головою ДЕІ, загальна сума збитків унаслідок російської агресії по земельних, водних ресурсах та атмосферному повітрю становить 1,696 259 637 грн ($46,4 млрд), але тут враховано лише збитки, завдані контрольованій ЗСУ території України станом на 13 квітня 2023 року, а надалі ця цифра може значно зрости через підрахунок збитків, завданих на територіях, які наразі тимчасово окуповані, або через те, що росіяни завдадуть нових збитків на контрольованих Україною територіях.

Міндовкілля та співпраця з ДЕІ

Порядок фіксації доказів розроблений, але досі не погоджений — наразі втретє проходить погодження.

Маючи можливість використовувати 7 методик оцінки та фіксування збитків, ДЕІ використовує лише 3, що значно погіршує можливість обґрунтувати докази наявності збитків.

Також ще не готові реформи до закону про державний екологічний контроль.

Розповів голова ДЕІ і про проблеми, які він вважає нагальними:

Мораторій держави на планові перевірки залишив для інспекції можливість проводити лише непланові перевірки, але відповідно зростає кількість недопуску інспекторів для перевірок, навіть на державних підприємствах.
На балансі у ДЕІ залишився лише один спостережний безпілотник у Київській області — другий забрали за домовленістю солдати ЗСУ для використання у військових цілях. Це значно ускладнює можливість повітряного патрулювання з метою виявлення незаконних вирубок лісу, підпалу, видобутку копалин тощо. Однак Зубович так і не намагався ніяким чином вирішити цю проблему, навіть хоча би залучивши громадськість для допомоги.
Також серед основних проблем Зубович перерахував ті, на які навіть гріх скаржитись: відсутність опалення у приміщеннях, де розміщується його офіс, та регулярні відключення струму. В умовах, коли навіть у лікарнях не було світла і тепла, а операції робили при ліхтариках, співробітники ДЕІ мали змогу працювати онлайн, перебуваючи вдома.

Отже, пан Зубович виставляє на перший план ті проблеми, які він міг і мав змогу спробувати вирішити самостійно, але не побажав і не намагався. В умовах війни, коли Держекоінспекція має бути на першій лінії захисту довкілля, фіксуючи загрози і збитки, убезпечуючи всіх від можливих подальших катастрофічних наслідків для життя і здоров’я людей усієї Європи, пан Зубович звів діяльність ДЕІ до скиглення над проблемами, які навіть для мирного часу доволі буденні й узагалі не є критичними чи нагальними.

Критика

Учасники конференції спочатку звернули увагу на кадрову політику Зубовича.

Виявилося, що частина людей, якими має керувати голова ДЕІ, масово відпочиває по декілька місяців, але при цьому отримує 2/3 від офіційної зарплатної ставки. Найбільше таких випадків зафіксовано на Закарпатті, де відразу 8 працівників відправились на відпочинок, а в цей час на їхніх місцях працювали інші люди. Відомо, що очільник Закарпатської ДЕІ перебував поза робочим місцем і отримував зарплату (начебто у зв’язку з небезпекою для життя! На Закарпатті, певно, війна!), а в цей час його заступник виконував роботу замість нього, не маючи на це законних підстав.

Далі було розглянуто, як саме фіксуються та здійснюються розрахунки та стягнення коштів за завдані державі збитки від приватних осіб і підприємців.

Занепокоєння викликали шалені різниці між сумами заявлених порушень, сумами, на які претендувало ДЕІ, та сумами коштів, які було стягнуто з порушників. Суми стягнень іноді були десятикратно менші за суми зазнаних збитків, що свідчить про дуже неефективну роботу в цьому напрямку, коли на судові видатки доводиться витрачати більше, ніж держава отримує внаслідок самого стягнення коштів з порушників.

Заслухавши пояснення пана Зубовича щодо того, як здійснюється облік, порядок і методика фіксації збитків від війни, учасники конференції обурились: виявилося, що ніяких конкретних методик і порядку взагалі немає, докази збираються просто в присутності поліції. Вони начебто досі ще в розробці у ДЕІ та Міндовкілля, та не є затвердженими й офіційними.

Отже, минув уже цілий рік, а Україна, зазнавши величезних збитків для свого довкілля, ризикує все втратити, так і не відсудивши у росіян репарації за завдану шкоду. Без чіткої й обґрунтованої процедури (чому одне пораховано так, а інше записано так) міжнародні суди можуть просто визнати фейком усі докази України. Тоді Україна не зможе отримати ті 1,69 трлн грн репарацій, які нарахувала Держекоінспекція за час головування в ній пана Зубовича. Україна просто не зможе навіть пояснити, чому саме така сума та як її рахували. Жодна методика ДЕІ наразі не витримає міжнародних перевірок, бо замість зважити на те, що всі сфери держаного регулювання працюють в умовах воєнного стану й усі сфери держави постраждали від війни, ДЕІ просто взяли вже затверджену методику мирного часу, згідно якої штрафували підприємства, і якийсь вигаданий «зі стелі» коефіцієнт військового часу помножили на десять чи інше число, але ніяк не обґрунтували, чому саме на стільки. Ця методика виглядає як узагалі ні до чого не прив’язана — адже те, що актуально для роботи всіх сфер держави в умовах мирного часу, неактуальне під час війни.

Проблеми у ДЕІ, до яких призвела діяльність пана Зубовича:

Корупція та погана кадрова політика.
Недопуск інспекторів до перевірок в ДЕІ.
Нема нормативних актів належного регулювання діяльності ДЕІ й обґрунтованих підстав для її діяльності.
Недосконалість системи та дублювання повноважень ДЕІ з іншими органами.
Погані зв’язки між міністерствами, поганий документообіг, немає взаємодії ДЕІ та Міндовкілля.

Немає реальної цифри обчислення та стягнення коштів репарацій, яку можна було б обґрунтувати у міжнародних судах.

Висновок колегіального засідання

Потрібно звернутись до Кабміну і подати документи для здійснення службових перевірок діяльності Зубовича.
Надалі варто частіше проводити такі комітети з повним аналізом діяльності очільників державних установ, аби мати чіткий фактаж і динаміку того, що вже зроблено. Адже в умовах війни будь-яка неефективність чи простої в роботі призводять до величезних побічних наслідків як для нашої держави, так і для всього світу, тому що війна не знає кордонів і строків давності, а її наслідки відчутно впливають на довкілля, впливають на життя і здоров’я людей усієї планети.
Під час війни немає часу вчитися працювати на керівній посаді — необхідно вже зараз працювати і працювати в декілька разів ефективніше, аніж у довоєнний час, аби хоча би вийти на довоєнний рівень результативності. Якщо нічого не робиться чітко, вчасно та професійно — такі керівники не потрібні на своїй посаді.
Діяльність пана Зубовича має перевіряти СБУ — адже подібне недбальство призведе до величезної шкоди державі, і держава не матиме змоги не лише отримати компенсацію за завдані Росією збитки, а й навіть не зможе чітко знати масштаб самих збитків і те, як вони впливають на довкілля і як вплинуть у подальшому. А саме від цього залежить як саме держави мають реагувати на вплив зруйнованого довкілля на життя і здоров’я людей як в Україні, так і на всьому Європейському континенті, якщо не по всій планеті.

Підготував Володимир Піняжко, Leopolis.news