logo
21/11
13/09
28/08
24/08
23/08
05/08
25/07
22/07
09/07
04/07
30/06
28/06
24/06
21/06
2 ...

БФ «Україна-Русь» – 15 років

16-05-2023 11:003203

БФ «Україна-Русь» – 15 років
Фото: Ростислава Новоженця

16 травня виповнюється 15 років від дня реєстрації Благодійного фонду «Україна-Русь».

Фонд «Україна-Русь» було створено 2008 року у Львові групою осіб з депутатів Львівської обласної ради, науковців (істориків, географів, юристів) та громадських діячів. Основна  мета діяльності Фонду  - дослідження й популяризація історії українських земель. Президент Фонду - Ростислав Новоженець.

За період діяльності Фондом реалізовано понад чотири десятки проєктів. Видано ряд книг, брошур, мап, поштівок, плакатів, летючок, наліпок тощо. Фондом засновано друковану газету та однойменне інтернет-видання «Дух волі». При Фонді створено «Інститут українських історико-етнічних земель» (директор – Святослав Семенюк).

Серед книг, виданих у співпраці з авторами, зокрема, такі: «Про витоки української нації», «Ода оріям», «Битви української середньовічної і ранньомодерної історії. Довідник» тощо. Здійснено переклад з російської і доповнено книгу на тему: «Російська визвольна армія (РОА). Москалі на службі в Гітлера». 

Укомплектовано матеріали трьох авторів різних поколінь і видано резонансну брошуру «Москалі – не «рускіє» і не слов’яни». Перекладено з польської, доповнено і видрукувано брошуру Єжи Новака «Кого повинні перепросити жиди».

Оновлено і видано стародавні  українські поштові листівки: до Різдва, Дня Соборності (два види), Дня відновлення Самостійності (30.06.1941), а також створено нові поштівки: з нагоди перемоги над москалями у битвах - 350 років під Конотопом і 95 років на горі Маківці.

Випущено наліпки «Степан Бандера – Герой України», летючки «Кодекс честі українця – десять заповідей» (до 140-річчя М.Міхновського), серію плакатів «9 травня – імперський міф Москви». Видано доповнений і розширений «Український історичний календар» та унікальну туристичну карту «Українські місця в Польщі».  Відновлено, обрамлено та передано до Львівського історичного музею оригінал карти Української Держави Павла Скоропадського 1918 року ("Фрайтаґ і Берндт", Відень, 1918).

Проведено і ґрунтовне генеалогічне дослідження родини матері керівника Фонду, що увінчалось виданням книжки «Родинний портрет в оправі часу. Родовід Лідії Новоженець із Політилів». 

Та найвдалішою виявилась серія настінних історичних мап, виданих на основі власних досліджень. Структурна побудова таких історичних карт дозволяє зосередити на одному аркуші (формат А2) значний пласт інформації. Це - своєрідні графічні конспекти, які забезпечують швидке пізнання і добре засвоєння матеріалу про окремі важливі віхи української історії. Ці мапи неупереджено розкривають важливі періоди з історії українських земель. Кожна з них вартує наукової дисертації.

Серед науково-популярних історичних мап Фонду є такі як: «Західноукраїнська Народна Республіка», «Соборна Україна», «Українська Повстанська Армія», «Організація українських націоналістів», «Давня Україна-Русь V-X ст.», «Голодомор – геноцид українців», «Репресії проти українців в СРСР», «Пам’ятники Т.Шевченкові в Україні та за кордоном»,»Український Крим», «Донбас. Україна» та «Українська Кубань». 

Вінцем картографічних матеріалів Фонду став «Атлас історії української державності». На рекорд Гіннеса може претендувати напрацьована Фондом «Велика електронна енциклопедія історії України-Русі у 30-ти томах».

Особливістю видань Фонду є їхня новизна, україноцентричність, доступність подання матеріалу, ґрунтовність, наочність, резонансність. Деякі з науково-популярних карт значно випередили офіційні дослідження.

Матеріали БФ видані тисячними накладами й розповсюджуються серед громадськості. Карти Фонду передано десяткам шкіл та вищих навчальних закладів, бібліотек і музеїв. У 2019 році керівництво Фонду, за сприянням ЛОДА та Львівської обласної ради провело тур з презентацією історичних мап по 32-х містах Львівщини. 

Перші з цих мап презентувались навіть в особистому кабінеті Президента В.Ющенка. Цими мапами персонально цікавились Міністр інформаційної політики Ю.Стець, голови Львівської ОДА М.Кміть та О.Синютка. Мапи Фонду розташовані у кабінетах багатьох державних і громадсько-політичних діячів. А мапа «Соборна Україна», збільшена у десятки разів, прикрашає стіну головного культурно-просвітницького центру Харкова. 

Фонд виступав і з різноманітними ініціативами. Зокрема, було засновано нагороду «Золотий праведник» для відзначення євреїв, які ризикуючи власним життям, рятували від смерті українців. Однак, досі на цю номінацію ніхто не зголосився. Також Фонд поширював відкритого листа до Президента України В.Януковича з приводу того, що  поблизу селища Королеве Виноградівського району на Закарпатті знищується найдавніша у Європі стоянка первісних людей. Та надсилав Генеральному прокурору України В. Пшонці звернення з повідомленням про злочин - ухвалення антидержавного законопроекту про мови.

Були й міжнародні ініціативи. Фонд звертався до президента РФ В.Путіна - з вимогою вибачитись перед українцями за вбивство у Володимирській тюрмі СРСР президента Карпатської України А.Волошина, до президента Білорусі О.Лукашенка - дозволити встановити меморіальну таблицю на місці створення першої сотні УПА в с.Дивині (тепер - Кобринський район, Брестської області), до президента Польщі – за дозволом у встановленні меморіальної відзнаки на будівлі колишньої тюрми у м. Свєнти Кшиж, де був ув’язнений С.Бандера. 

Діяльність Фонду широко висвітлюється в українських ЗМІ. Водночас через брак фінансів останнім часом Фонду довелось згорнути чимало проектів. У випадку успішного залучення грошей коштом  грантів, різноманітних конкурсів, програм та від приватних осіб Фонд розгорне діяльність з новою силою на ниві дослідження і популяризації історії українських земель.

Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього!

Президент БФ «Україна-Русь» Ростислав Новоженець

P.S. За весь час діяльності Фонду ні міністерство освіти, ні міністерство культури, ні інститут національної пам’яті не зацікавились історичними науково-популярними мапами Фонду. Ніхто з вищих державних інституцій реально не підтримав діяльність Фонду.