1 січня ц.р. у Львові біля пам’ятника Степану Бандері відбулося традиційне віче з нагоди 116-ї річниці від його дня народження. Вшанувати Провідника як завжди зібралось багато людей. Тут я зустрів й чимало соратників по спільних політичних акціях минулих років. Але цьогоріч формат віча був дещо змінений.

Організаторами виступила влада міста та області. Вони ж взяли на себе місію промовців. Але перші особи від влади на віче не прибули чим і понизили статус самого заходу. Водночас жодна з промов заступників чи виконувачів обов’язків керівників мені не запам’яталася. Схоже, що всі вони просто відбували повинність. І тут я вловив себе на думці, а щоб такого на вічі я б сказав особисто, якби мені сьогодні така трапилась нагода? Різні ідеї переповнювали мою голову, але вже ввечері вдома я їх впорядкував і ось що з того вийшло. Нижче подаю текст мого виступу, який не відбувся:

“Шановна громадо! Вітаю вас з Новим 7533 Роком від Трипілля. Пам’ятаймо, що ми українці - найдавніша й найкраща нація у світі. У когось новий рік починається з Обрізання, а у нас, українських патріотів – з дня народження легендарного С.Бандери, від одного імені якого здригаються наші вороги. Разом з тим не зловживаймо іменем “бандерівець” – бо лише той гідний його носити, хто в нинішніх умовах свідомо знищив бодай одного москаля, який непрохано поліз на нашу землю.

Кожен щирий українець повинен знати не лише трагічну і славну біографію нашого Провідника, але й прочитати принаймні дві основні статті С.Бандери такі як: “З москалями нема спільної мови” та “Українська Національна Революція, а не тільки проти режимний резистанс”, висновки з яких слід застосовувати на практиці. Звідси перед нами, як наш герб “Тризуб” (Трисуття) постають три нероздільні завдання на найближчий період:

1. Звільнити українську землю від московських окупаційних військ та вийти на державні кордони станом на 24.08.1991.

2. Добитись розподілу Російської Федерації на окремі незалежні держави, посприявши таким чином поневоленим народам звільнитись від московського ярма.

3. Добитись заміни теперішньої влади в Україні, а згодом і встановлення нової української національної влади з метою побудови Української України.

Однак, зокрема, внутрішні зміни в Україні неможливо забезпечити шляхом загальних виборів на основі чинних правил (законів), встановлених тією ж владою чи її попередниками. А те що владу необхідно терміново змінити свідчать бодай такі нещодавні факти, які принижують національну гідність українців, як титульної нації в Україні:

1. Встановлення по містах України на християнське Різдво (більшість українців є християнами) замість прадавніх українських символів Роду – дідухів, юдейських дев’ятисвічників (менор), що є символами свята Хануки, яке в Україні відзначають 0.1% людей. Менори від народного гніву ще й оберігаються військовими (!).

2. Призначення на керівні посади в Україні етнічних росіян, а саме: Ольгу Решетилову (військовий омбудсмен) та Андрія Тупікова (начальник Департаменту контррозвідки СБУ) – нас хочуть “порешетити” і завести в “тупик”.

3. Публічна образа артистами студії “95 квартал” (дітища В.Зеленського) світлої пам’яті борчині за українську мову та права українців Ірини Фаріон, вбитої минулого року на тлі національної неприязні.

Як саме відновити цю історичну і національну справедливість в Україні – думайМО!

Слава Степану Бандері! Провіднику Нації слава!”