20-12-2023 19:182612
Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І Рай у найми оддає!
(Т.Шевченко)
18 грудня 2023 року Папа Римський Франциск офіційно дозволив римо-католицьким священикам благословляти одностатеві пари, що кардинально змінило підхід церкви до сексуальних меншин (осіб ЛГБТК+). Новина моментально розійшлася через провідні світові ЗМІ. Відповідно до папського документу благословення можуть здійснюватися одночасно з цивільним союзом, але за умови, що вони не є частиною регулярних церковних ритуалів чи літургій. Про це та інші особливості ухваленого рішення Ватикану, зокрема, більш детально повідомляє американська CNN – одна з провідних телерадіокомпаній світу.
Це рішення конкретизує відкриття, яке Папа зробив щодо благословення одностатевих пар у жовтні минулого року, і знаменує собою відхід від постанови 2021 року про доктрину Ватикану, яка забороняла будь-які благословення, мовляв, Бог “не може благословляти гріх”. Але з липня 2023 року відділ доктрини очолює кардинал Віктор Мануель Фернандес, аргентинський прелат і соратник Франциска, який дотримувався іншого тону, ніж його попередники.
В цьому рішенні Ватикану говориться, що пропонувати благословення одностатевим і неодруженим парам можна “без офіційного підтвердження їх статусу і таким чином не змінюючи вічне вчення Церкви про шлюб”. Вчення Католицької Церкви полягає в тому, що статеві стосунки повинні мати місце лише в шлюбі, і в постанові сказано, що церква не може пропонувати “літургійне благословення” одностатевим або неодруженим парам, оскільки це може “запропонувати форму моральної легітимності союзу, який передбачає бути шлюбом або позашлюбною сексуальною практикою”.
В постанові зазначено, що значення благословення не можна зводити “лише до цієї точки зору” і означало б, що “пастирський жест, який є настільки улюбленим і широко поширеним, буде піддаватися занадто багатьом моральним передумовам, які, згідно з вимогою контролю, може затьмарити безумовну силу Божої любові”. Папа Римський, як зазначено в ухвалі, наполягав на тому, що церква не може просто стати “суддями, які лише заперечують, відкидають і виключають”, і їй потрібно мати ширше розуміння благословень. “Коли люди просять про благословення, вичерпний моральний аналіз не повинен ставитися як передумова для його надання”, - йдеться в декларації, авторами якої є кардинал Фернандес та інший чиновник. “Благодать Божа діє в житті тих, хто не претендує на те, щоб бути праведним, але хто смиренно визнає себе грішником, як і всі інші”.
“Великих слів велика сила, та й більш нічого” – так з допомогою великого Тараса можна схарактеризувати пояснення папського престолу щодо руйнування таїнства церковного шлюбу і традиційної християнської сім’ї. Які ж такі аргументи до Папи Римського застосували позацерковні сили аби схилити в його особі Вселенську Церкву до відходу від засад християнської моралі можна тільки здогадуватися!?
Проте тут виразно прослідковується вплив т.зв. глобалістів (міжнародних сіоністів), які одержимі нав’язливою ідеєю світового панування, й тому руйнують підвалини організованого суспільства – можливого спротиву, і сім’ю, як найнижчу ланку громадянської структури.
P.S. Свого часу, інший Папа Римський, мабуть, також не за “дякую”, зняв з євреїв провину за розп'яття Христа. В 1965 році Ватикан під керівництвом Папи Павла VI випустив офіційну Декларацію про ставлення Церкви до нехристиянських релігій Nostra Aetate - "Наш час". Цей документ, в якому говорилося про те, що євреї не несуть відповідальності за смерть Христа, поклав початок воістину революційним змінам у стосунках між християнством та юдаїзмом. У книзі "Ісус з Назарету. Частина II" (2011) ще один Папа Римський Бенедикт пояснює за допомогою теологічного аналізу біблійних текстів, що немає ніяких підстав стверджувати, що в Писанні є аргументи того, що єврейський народ несе відповідальність за смерть Ісуса Христа. Мовляв, інтерпретації слів з Писання про винність євреїв у розп'ятті Христа, були використані протягом століть, щоб виправдати переслідування євреїв.