logo
23/01
22/01
21/01
20/01
13/01
11/01
10/01
08/01
06/12
14/11
09/11
07/11
31/10
28/10
2 ...

Який найкращий спосіб заощадити кошти під час війни

09-11-2022 11:32694

Який найкращий спосіб заощадити кошти під час війни
Фото: bank.gov.ua

Депозити у валюті, військові облігації чи готівка? На що робити ставку під час війни /Економічна правда/

У що вкласти гроші аби вберегти від інфляції та які інструменти сьогодні переважно обирають українці. ЕП порівнює найбільш доступні для усіх способи збереження коштів

   

Україна поринула у вир інфляції. За оцінками уряду, цього року ціни виростуть на близько 30%. Приблизно такі ж темпи росту спостерігатимуться й у 2023 році.

У таких умовах перед багатьма українцями постала проблема: як вберегти купівельну спроможність своїх заощаджень від стрімкого знецінення. Про отримання заробітку, навіть мінімального, зараз взагалі не йдеться.

Враховуючи жорсткі обмеження Нацбанку на рух капіталу, а також високі ризики інвестування у нерухомість, у розпорядженні пересічних громадян лишається не так багато інструментів для мінімізації втрат від всюдисущої інфляції.

Насамперед, це іноземна валюта, депозити та військові облігації.

Що обирають українці сьогодні, які «плюси» та «мінуси» у існуючих на ринку інструментах та чи можуть вони дійсно допомогти зберегти гроші від знецінення?

Валютні депозити

Чи не єдиний спосіб «заробити» на валютообмінних операціях зараз – це купити валюту не за готівковим курсом, а дешевше. Якраз такі можливості надають валютні депозити.

Так, щоб вгамувати штучне розкручування готівкового курсу, Нацбанк вирішив дещо послабити свої обмеження, дозволивши банкам продавати безготівкову валюту. Але є кілька «але»:

  • по-перше, придбану валюту потрібно було покласти на депозит щонайменше на 3 місяці без права дострокового розірвання;
  • по-друге, обсяг валюти, яку можна було купити таким чином, обмежувався 50 тис грн на місяць.

Починаючи з 30 вересня розмір ліміту для безготівкової купівлі валюти виріс вдвічі – до 100 тис грн. Тобто, протягом місяця дозволили купувати валюти на еквівалентну цьому ліміту суму.

Такі кроки регулятора послабили попит на готівкову валюту, адже, зрештою, переважна її більшість купувалася саме з метою заощаджень.

Перевага валютного депозиту у тому, що він дозволяє купувати долари та євро не за готівковим курсом, а за курсом у банківському застосунку, який є на порядок нижчим – 37-38 грн проти 40-41 грн на готівковому ринку.


По завершенню терміну цього депозиту вкладник може конвертувати безготівкові долари у готівкові та обміняти назад на гривні вже за готівковим курсом. Таким чином за три місяці можна заробити від 2 грн до 4 грн на кожному доларі або до 11%.

Якщо отриману готівкову гривню знову покласти на валютний депозит у банк на 3-місяці та повторювати ці операції знову і знову, то за рік дохідність становитиме до 50% у гривні.

Однак такий рівень дохідності можливий лише у разі, якщо готівковий та безготівковий курси залишатимуться незмінними цілий рік, а ліміти на купівлю безготівкової валюти під депозит й надалі зростатимуть. Гарантій, що ці умови дотримуватимуться під час війни не існує.

Зрештою, готівковий курс долара може й знизитися, що неодноразово ставалося навіть після 24 лютого. І кожне таке зниження у бік офіційного курсу зменшить дохідність такої інвестиції.

Можливостей для валютних заощаджень може ставати і більше, не виключають банкіри. НБУ може запроваджувати нові валютні послаблення.

«Не виключено, що в майбутньому умови по цьому інструменту можуть і надалі ставати більш ліберальними. Це залежить і від загального стану фінансового ринку країни, і від подальшого попиту з боку вкладників», – додає заступник голови правління ТАСКОМБАНКУ Артур Муравицький.

Зокрема, напередодні у Нацбанку запровадили новий інструмент – 6-місячні валютні депозити, валюту для яких можна придбати за офіційним курсом. Крім того, перевага цього інструменту полягає ще й у тому, що людей фактично не обмежують в обсягах валюти, яку можна таким чином придбати.

Недоліком нових депозитів є те, що його власник фактично не отримає придбаної таким чином валюти, адже по закінченню терміну дії договору кошти конвертують назад у гривні за офіційним курсом, який буде діяти на той момент.

Іншими словами, цей інструмент варто розглядати виключно як спосіб «застрахуватися» від офіційної девальвації гривні на відносно довгих проміжках часу.

Врешті-решт, і купівля готівкової валюти, і купівля безготівкової валюти за допомогою депозитів, ніяким чином не врятує від знецінення самого долара. А в умовах рекордної інфляції в усьому світі загалом, та США зокрема, від отриманого на валютообмінних операціях доходу потрібно буде відняти 8-10% річних.

Депозити у гривні

Вклади у національній валюті – це чи не найпростіший спосіб заощаджувати. Проте така простота має свій недолік: чиста дохідність таких заощаджень не перекриє навіть половини знецінення гривні.

За даними порталу Minfin, середня дохідність гривневого депозиту, в залежності від терміну, наразі становить 11,3-12,3% річних. Чиста дохідність ще менша через те, що з отриманого доходу доведеться сплатити військовий збір (1,5%) та податок на доходи фізичних осіб (18%).

Банки не поспішають підвищувати ставки за депозитами, оскільки немає гострої потреби в залученні коштів. Обсяги ліквідності банківської системи на початок листопада сягнули історичних рекордів: близько 400 млрд грн.

Військові облігації

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) – це цінні папери, які випускає уряд для покриття розриву між видатками та доходами бюджету. Іншими словами, покупець таких облігацій дає гроші державі у борг. Військові облігації – це ті ж самі ОВДП.

До 24 лютого державні запозичення були одним з найпопулярніших способів заощаджень: ставки за ОВДП були навіть вищими, ніж за депозитами у банках, а з отриманого процентного доходу не потрібно сплачувати податків.

Після пономасштабного вторгнення росіян попит на ОВДП суттєво знизився. Усе через те, що ставки за ними стали набагато меншими за інфляцію. Підвищувати їх до прийнятного для ринку рівня уряд не поспішає, побоюючись суттєвого росту видатків на обслуговування державного боргу у майбутньому.

Хоча останнім часом рівень ставок за гривневими ОВДП дещо виріс: за 6-місячними паперами уряд пропонує 13,5% річних, за річними паперами – 14%, а на півторарічних облігаціях можна заробити 18,5%.

Звісно, враховуючи темпи знецінення гривні, дохідність ОВДП не здатна навіть підтримати поточну платоспроможність коштів. Проте цей недолік компенсується простотою придбання військових облігацій, 100-відсотковою гарантією повернення коштів та можливістю долучитися до оборони держави.

Зрештою, залучені від продажу ОВДП кошти спрямовуються переважно на потреби оборони, як і всі кошти, які держава збирає у вигляді податків та зборів. Соціальні, освітні, медичні та інші потреби Україна наразі покриває за допомогою коштів від міжнародних партнерів.

Після 24 лютого влада працювала над тим, аби максимально спростити процес купівлі військових облігацій для населення. Наразі цей інструмент можна придбати у більшості великих банків та через фінансові компанії. Повний перелік фінансових посередників та умови, на яких вони пропонують купити облігацій, склала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Ба більше, наразі військові облігації доступні навіть у застосунку «Дія». Застосунок виступає партнером, через який можна подати заявку на купівлю облігацій в «Альфа-банку», Укргазбанку чи фінансовій компанії Bond U. При цьому відкриття рахунку в цих установах не вимагається: гроші з відсотками держава поверне на картку єПідтримки.

Військові облігації доступні й в іноземній валюті. Їхня дохідність набагато перевищує валютні депозити, зокрема й тих, які дозволяють безготівкову купівлю валюти. Так, якщо за валютними вкладеннями банки пропонують 0,01-0,1% річних, то за військовими облігаціями вкладник отримає 3,5-4,5% річних.

Недолік цього інструменту – для його купівлі потрібна іноземна валюта або на рахунку у банку, або готівкою. Якщо відповідних запасів доларів та євро немає, то їх доведеться купувати або на готівковому ринку, або за допомогою згаданих раніше депозитів, втрачаючи при цьому 3 місяці.

Кінцева дохідність вкладень у валютні облігації залежатиме від курсу, за яким купувалися долари чи євро для придбання цих цінних паперів та курсу, за яким виплати за облігаціями конвертуються назад у гривні.

Що обирають українці

Попри рекордну інфляцію і в Україні, і у світі, більшість українців не особливо переймаються над тим, аби зберегти платоспроможність своїх коштів. За вересневими даними НБУ, найбільші обсяги вкладень українці тримають на поточних банківських рахунках – понад 647 млрд грн, 415,5 млрд грн з яких – у національній валюті.

Порахувати, скільки на руках у населення готівкових доларів та євро практично неможливо, проте не виключено, що цей обсяг може бути більшим за банківські вклади. Зрештою, враховуючи досвід попередніх криз, багато людей не поспішають довіряти свої кошти банкам. Навіть попри 100-відсоткову гарантію повернення від держави.

Вкладення населення у строкові депозити у гривні від початку року навпаки зменшилися на 10% – до 180,5 млрд грн. Разом з тим, у вересні гривневі депозити додали «плюс» 8,4 млрд грн або +1,6%.

Натомість нові інструменти НБУ, які дозволили українцям купувати безготівкову валюту, схоже користуються попитом. Залишки населення на валютних депозитах терміном до 1 року з липня по вересень 2022 року у гривневому еквіваленті виросли на 16% – до 82,7 млрд грн.

Набагато меншим попитом користується «безлімітний» валютний депозит за офіційним курсом НБУ – за перші два тижні існування цього інструменту українці придбали лише 9 млн дол.

Військові облігації, попри спрощений процес купівлі та «бонус» у вигляді відсутності податків, все ще не надто популярні. Вкладення населення в ОВДП від початку року зросли лише на 5 млрд грн.

Що у підсумку

Допоки Мінфін не підвищить ставки за облігаціями, цей інструмент можна розглядати здебільшого лише як певну компенсацію інфляції та допомогу державі. Особливо, коли йдеться про гривневі облігації.

Команда попереднього голови НБУ Кирила Шевченка хотіла вийти з продажем своїх облігацій з дохідністю на рівні 25%, але це питання уже ніхто не піднімає після зміни голови центробанку.

Валютні облігації мають непогану дохідність та на малих обсягах заробіток буде не дуже суттєвим. Вклавши умовні 5000 дол за рік, можна отримати близько 225 дол прибутку.

Натомість, валютні депозити дають можливість заробити умовні 10% у гривні лише за 3 місяці. Є сумніви що така дохідність збережеться, але це непогана можливість отримати долари за нижчою ціною і вкласти їх в ті самі валютні ОВДП.

У будь-якому разі, під час інвестицій варто пам'ятати про необхідність диверсифікації. Навіть коли обираєш між двома чи трьома фінансовими інструментами. Найкращий вихід – розподілити свої заощадження за різними облігаціями та різними валютними вкладами у банках.

Автори – Ярослав Вінокуров, Ілля Колдомасов