logo
23/02
21/02
20/02
13/02
09/02
07/02
06/02
04/02
02/02
31/01
26/01
24/01
18/01
2 ...

«Схеми» оприлюднили ще 7 таємних контрактів на харчування військових

17-03-2023 17:582371

«Схеми» оприлюднили ще 7 таємних  контрактів на харчування військових
Фото: з відкритих джерел

Меню для армії. «Схеми» дістали усі таємні контракти на харчування військових /Радіо Свобода/

 
 

Хто і як годує українську армію? Якими продуктами та на яких умовах? За якими цінами? Після лютневого вторгнення РФ в Україну протягом майже року ці питання публічно в суспільстві не піднімались. Контракти – не публікуються, приватні підрядники – засекречені. Війна оповила таємничістю цілі сфери функціонування держави, а надто – її оборонного сектору.

Все змінила одна публікація журналіста-розслідувача Юрія Ніколова у виданні «Дзеркало тижня». Йому вдалось дістати копію одного з контрактів на харчування української армії. А саме – договір між приватною компанією «Актив Компані» та Міністерством оборони на суму більше 13 мільярдів гривень. Це – всього один із 8 договорів на харчування, які Міноборони уклало у грудні 2022 року на весь майбутній 2023 рік.

Контракт, оприлюднений «Дзеркалом тижня» мав вибуховий ефект: він містив суттєво завищені оптові ціни по низці позицій, у порівнянні з роздрібними «магазинними» цінами. Тож публікація збурила масштабний скандал, який призвів до низки відставок у керівництві МОУ та спричинив хвилю інших наслідків.

Зокрема, міністерство переуклало додатки до договорів з усіма вісьмома приватними підрядниками, та опублікувало оновлені, частково знижені ціни, за якими вони тепер мають харчувати українських воїнів, а також зменшило період дії контракту до трьох місяців.

Таким чином, у суспільства з’явилась змога самостійно порівняти ціни на продукти в оригінальному, грудневому контракті «Актив Компані», які оприлюднило «Дзеркало тижня», з новими, виправленими після скандалу.

А як щодо інших сімох приватних підрядників Міноборони? Чи у їхніх контрактах у грудні так само були завищені ціни? З чим порівнювати, якщо «витік» відбувся лише по одній фірмі?

У розпорядженні «Схем» є документи, які раніше не публікувалися.

А саме – сім інших контрактів з приватними підрядниками Міноборони на загальну суму майже 29 мільярдів гривень. Тобто саме в тому вигляді, в якому вони були укладені у грудні 2022 року з переліком цін на продукти для армії, поки схоже ніхто не розраховував на їхню публічність.

По-перше, це дало змогу проаналізувати, наскільки від початку були завищені ціни і в інших приватних підрядників, обраних Міноборони поза будь-яким конкурсом. Та, відповідно, наскільки вони зрештою знизили ціни завдяки суспільному розголосу.

По-друге, розслідувачі «Схем» та «Bihus.Info» дістали внутрішню фінансову звітність усіх цих фірм, щоб знайти відповідь на ще одне важливе питання: а за якими цінами приватні підрядники армії взагалі закуповують продукти, які перепродують армії? Яка «маржа» приватників, обраних поза публічним конкурсом? Виявилось, що «по дорозі» у військові частини вартість продуктів для армії часто зростає у 2-3 рази, порівняно із закупівельними та ринковими цінами.

Редакція подає висновки у вигляді інфографік із коротким описом ключових знахідок.

Таємна вісімка

Наразі публічно відомі назви лише двох із восьми фірм, які годуватимуть українську армію. Це «Актив Компані», яка стала відома з публікації «Дзеркала тижня», та «Гарна страва». Розслідування про другого приватного контрактера армії напередодні опублікували колеги з видання «Bihus.Info», посилаючись, зокрема, на контракт, наданий їм редакцією «Схем». Компанія «Гарна страва» дала дозвіл журналістам, щоб їхня назва була оприлюднена, та добровільно поспілкувалися на камеру.

При цьому, у Міністерстві оборони повідомили «Схемам», що на їхню думку розголошення назв підрядників МО без їхньої згоди «створює загрози національній безпеці України, сприятливі умови для враження елементів логістичної системи ворогом та можливих людських жертв».

З огляду на це, «Схеми» наразі не публікують назви усіх інших шести компаній, які раніше не були відомі, а ідентифікують їх у статті лише за номерами контрактів, які у лютому оприлюднило саме Міноборони. Редакція може переглянути це рішення, якщо суспільна вага в оприлюдненні цієї інформації переважатиме названі ризики, та/або якщо отримає згоду на це від компетентних органів.

Ключову увагу «Схеми» в першу чергу присвятили тим продуктам, які закуповуються для армії у найбільших обсягах у тих постачальників, які за контрактами мають годувати віддалені від фронту регіони.

КАРТОПЛЯ

Картопля – у топі закупівель Міноборони для харчування армії за кількісним показником. Саме на цей продукт йдуть найбільші суми у порівнянні з більшістю інших продуктів для армії – виключно через масштабні обсяги. Тому рівень «маржі» на картоплю – це один з найпоказовіших індикаторів потенційних бюджетних перевитрат.

Аналіз «Схем» виявив наступне. У засекречені грудневі контракти з МО постачальники заклали таку ціну на картоплю: від 17,7 гривень і аж до 27 гривень за кілограм. Після скандалу деякі фірми знизили ціну до 12,6 грн/кг, а деякі – так і залишили 17,7 грн/кг.

А за скільки ж приватні постачальники самі МО закуповують картоплю, яку продають армії? У грудні-січні вони закуповували її по ціні.. від 7,6 до 10,8 грн за кілограм. Тобто, «маржинальність» для приватників, на цьому найбільш «масовому» продукті все одно зберігається на рівні 40-50 відсотків навіть після зниження цін. Це стосується 4 з 5 проаналізованих «Схемами» постачальників харчів для армії – вони продаватимуть армії картоплю майже вдвічі дорожче, ніж самі її закуповують. І майже вдвічі дорожче, ніж вона представлена в більшості мережевих супермаркетів України.

На суттєво завищену ціну на картоплю для армії, порівняно з ринковими цінами, також звернула увагу журналістка Аліса Юрченко у свіжому розслідуванні.

ЯБЛУКА

Ввечері 13 березня журналістка Тетяна Ніколаєнко оприлюднила документ з однієї військової частини, номер якої не називається з міркувань безпеки. Це – свіжа видаткова накладна, на якою військові прийняли замовлені продукти від компанії «Актив Компані». З-поміж іншого, яблука вартістю 51 гривня за кілограм. При цьому, ринкові ціни на цей продукт нині в середньому становлять близько 20 грн/кг.

Це – не помилка. Міноборони справді домовилося з «Актив Компані» про саме таку вартість яблук для війська. Фірма не знизила цю ціну і після скандалу. Чому так дорого? За скільки ця фірма сама закуповує яблука, які продає Міноборони? «Схеми» проаналізували фінансові звіти компанії – закупівельна ціна на яблука протягом листопада-лютого становила для неї.. всього 15 гривень за кіло. «Маржа», тобто націнка для війська, виходить, більше ніж втричі.

При цьому, згідно контракту, «Актив Компані» повинно забезпечувати продуктами військові частини, дислоковані в Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській та Черкаській областях.

А як щодо інших постачальників?

Порівняно з «Актив Компані» їхні бюджетні апетити на порядок скромніші. Вони закуповують яблука також по 15-16 гривень за кілограм. Але перепродають їх армії «всього» вдвічі дорожче.

КАПУСТА

Ще один овоч, який становить вагому частину раціону для війська і закуповується у великих обсягах – це капуста. Здебільшого – звичайна, білоголова. Фірма «Актив Компані» за оновленим контрактом продаватиме її за 22 гривні. При цьому, «Схеми» виявили, що протягом грудня-січня закуповувала цей товар ця фірма.. майже втричі дешевше, по 8,5 гривень за кіло.

Ще два постачальника закуповували її протягом зими в середньому по 10-12 гривень, а згодились постачати для війська вдвічі дорожче.

ЯЙЦЯ

«Яйця по 17 грн за штуку» – навколо цього публічний скандал із закупівлею їжі для військових розгорався найбільше. Міноборони назвало таку ціну «технічною помилкою» – мовляв, постачальник («Актив Компані») нібито мав на увазі вартість яєць в розрахунку на кілограми. Публічна версія чиновників така: йшлося про 170 грн за кіло, або 17 гривень за 100 грамів. На підтвердження цієї версії в МО не надали ніяких додаткових підтверджень. А в контракті поруч з вартістю 17 гривень була зазначена одиниця виміру – штука. Уся колонка була названа «Ціна за кілограм». Оскільки кілограм яєць не може коштувати 17 гривень, версія про яйця в кілограмах викликала в суспільстві більше приводів для жартів, аніж довіри до пояснень Міноборони.

У будь-якому разі, в оновлених угодах фірми «Актив Компані» «яйця по 17 гривень» вже не фігурують. Тепер ціна одного яйця для армії від цієї фірми зафіксована на рівні 9 гривень за штуку.

В контрактах інших чотирьох постачальників ціна на яйця не змінилась. В грудневому контракті вони коштували від 8 до 9 грн, в оновлених додатках ціна та сама.

Водночас, як «Схеми» змогли побачити з закритої податкової документації компаній, самі постачальники закуповують яйця по ціні від 5,4 до 6,3 грн за штуку. Тобто на шляху до армії вони дорожчають в середньому на 30-40 відсотків, незалежно від регіону постачання.

Картопля, яблука, капуста, яйця – це далеко не весь перелік продуктів, які компанії закуповують значно дешевше, ніж продають Міністерству оборони. Візьмемо, наприклад, постачальника №3, який годуватиме військових, дислокованих у Кіровоградській, Волинській, Рівненській та Вінницькій областях. Загальна сума контракту – 4,6 мільярди гривень.

Пекінська капуста, огірки, помідори, куряче філе – по дорозі до військових частин усі ці харчі дорожчають подекуди майже удвічі, у порівнянні з закупівельними цінами для цієї фірми. Наприклад – свіжі огірки, які в грудні компанія збиралась продавати війську за 144 грн/кг, хоча сама у той самий період закуповувала їх в середньому за 72 грн/кг.

Так, в публічному просторі скандал із закупівлею харчів у ТОВ «Актив Компані» звівся переважно до яєць. Хоча насправді, як показав аналіз «Схем», в цьому контракті були завищені ціни і на низку інших «ходових» продуктів, як-то: картопля, вода, буряк, капуста, олія, курятина, морква. Ілюструє це – порівняльна таблиця, на які товари були знижені ціни найбільше.

Те ж стосується і постачальника №3 – після скандалу із закупівлями він теж суттєво знизив ціни.

Постачальник за номером договору №286/2/22/79 годуватиме військових дислокованих у Донецькій, Луганській, Харківській, Закарпатській та Львівській областях. Він теж суттєво знизив вартість продуктів – від горіхів і до буряка, капусти і помідорів.

Ось як ця компанія погодилася знизити ціни на продукти для армії:

Усі розрахунки у цьому розслідуванні виконані із врахуванням ПДВ.

Позиція постачальників

Необхідність заробляти – законна природа бізнесу.

Та оскільки мова про бюджетні контракти, «Схеми» звернулися до всіх згаданих компаній з проханням прокоментувати основні тенденції, описані цьому матеріалі.

Запитали про таке:

  • По-перше, чи не зависока маржа залишилась на велику кількість продуктів, навіть після перегляду цін після скандалу? Як вона формується? Як розраховуються супутні додаткові витрати, які призводять до подорожчання продуктів, порівняно із закупівельними цінами, подекуди утричі?
  • По-друге, за рахунок чого постачальники таки спромоглися суттєво знизити ціну на деякі позиції продуктів у каталозі?

Директор ТОВ «Актив Компані» Валерій Мелеш у коментарі «Схемам» повідомив, що знизити ціну на продукти вдалося завдяки зменшенню закупівельних цін для самої компанії. А різницю у маржі пояснив тим, що компанія витрачає кошти на логістику: «Вартість палива, зарплата, зберігання. І ми не в одне місце веземо, вчора було в одне місце, потім ми в інших трьох-чотирьох місцях». Також Мелеш додав, що нині Міноборони заборгувало перед «Актив Компані» 2 мільярди гривень.

Експертка з питань публічних закупівель Неллі Стельмах на прикладі роздрібних цін в супермаркетах розповідає, що у вартість продуктів вже і так закладаються всі супутні витрати, а отже це нівелює пояснення компаній про додаткову фінансову складову, яку вони закладають, формуючи ціни на продукти для армії.

«Коли ми дивимося на рітейл, то у вартості того, за яку суму ми купуємо будь-які продукти харчування, там вже закладені логістичні витрати, витрати на заміну бракованого або непотрібного товару, тобто всі ці позиції, які Міністерство оборони називає специфічними та унікальними», – розповідає Стельмах.

Від компанії за номером контракту № 286/2/22/78 (постачальник № 4), яка годуватиме військових, дислокованих в Одеській області, надійшла така відповідь: «Ми передбачили зменшення вартості більше ніж на 10 видів соціально значущих товарів. Хоча велика частина товарів, які нами постачаються є збитковими для нас та постачаються по вартості нижчій ніж ми закуповуємо у виробників та продавців даної продукції (наприклад томати, огірки свіжі, цибуля ріпчаста, консервація), але про це ніхто не говорить…

Водночас у ході виконання даного контракту товариством проводиться постійна робота із контрагентами, зважаючи на те, що постачаємо для ЗСУ. Компанія постійно шукає можливості зменшити ціну продуктів для наших воїнів. Саме тому, при зменшенні інфляційних ризиків, ми відгукнулися на лист-прохання Міністерства оборони України і зменшили ціну. Також підприємство покращило свою логістику за рахунок оптимізації перевезень та внутрішніх резервів»
.

Постачальник № 5 за номером контракту № 286/2/22/80 завищені ціни для військових пояснив так: «в розрахунок ціни закладається: фасування продукції, політування продукції, піддони, логістика, заробітні плати працівників, транспортування у військові частини, сплата комунальних послуг».

Інші компанії на момент публікації матеріалу відповідь на запит не надали. Водночас, деякі з постачальників раніше вже коментували зазначені питання в інтерв’ю виданню «Bihus.Info».

«Ми маємо відвезти, грубо кажучи, в окоп, в Донецьку область, куди ніхто не погоджується їхати, оскільки є ризик втрати машини, кілометраж вимірюється не по прямій, а через понтонні переправи. Так, і собівартість доставки доходить до 10 грн за кілограм продукції, тому, якщо порівняти з картоплею, яка на ринку 7-8 грн, додайте ці 10 і ви отримаєте запитувані 17-19 грн за картоплю в Донецькій області», – пояснив завищені ціни директор із закупівель ТОВ «Гарна страва» Денис Ушаков.

При цьому голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зазначає, система доставки продуктів здебільшого працює так, що постачальники везуть їх на склади військових частин. А далі «військові переважно самостійно забирають продукти з цих складів». І додає: «Саме те, як зараз організована система закупівель харчування для військових, і є джерелом зловживань на закупівлях. МО стверджує, що купує послугу, у яку входить набір із 409 продуктів із так званого каталогу, доставка, охолодження, заміна продуктів тощо. Насправді ж від постачальників МО військові частини отримують саме продукти (і по факту значно менше найменувань, ніж включає каталог), а не готові страви; меню частини також формують самостійно».

«У результаті продукти, які МО купує під виглядом послуг, коштують в рази дорожче, ніж ті самі продукти у закупівлях прикордонної служби чи в роздрібних мережах», – резюмує Радіна.

«Схеми» очікують відповіді від інших постачальників і оприлюднять їх одразу, щойно отримають.

Позиція міністерства

23 січня у Міноборони заперечили інформацію про закупівлю продуктів для українських військових за завищеними цінами, назвавши найочевиднішою ціллю публікації спробу підриву довіри до Міноборони. Перед цим Міністерство оборони України заявило, що готує матеріали в Службу безпеки для проведення розслідування щодо «поширення завідомо неправдивих відомостей, які завдають шкоду інтересам оборони в особливий період».

25 січня, через чотири дні після публікації розслідування Юрія Ніколова, міністр Олексій Резніков повідомив членам антикорупційного комітету Верховної Ради, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а нещодавно звільнили.

Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. У Міноборони кажуть, що Шаповалов попросив звільнити його, щоб не створювати «загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування».

Після розголосу Міноборони України все ж були змушені вносити зміни до контрактів на харчування війська із новими цінами на продукти – вже зменшеними. Нові ціни в оборонному відомстві пояснили тим, що тепер вони позбавлені необхідності зважати на майбутню інфляцію та закладати її в ціни.

Водночас, цей аргумент все ще викликає сумнів у експертів. Один з контраргументів – усі договори Міністерство підписало в грудні 2022-го – вже після того, як в жовтні того ж року Національний банк прогнозував Україні сповільнення інфляції, а на наступний рік – зростання економіки.

«Нам розповідають про те, що постачальник передбачав інфляцію, інфляція у нас передбачена 30% приблизно, тому він очікує ціни, які будуть наприкінці рому, але це неправильно, бо ми переплачуємо дуже велику суму. Є два варіанти, як запобігти цьому – або укладати щотримісяці короткострокові контракти, але це велике навантаження на апарат Міністерства оборони, або укладати довгостроковий контракт з актуальними цінами і вписати положення в контракт про те, що кожні два місяці ціни на продукти переглядаються залежно від індексу інфляції», – розповідає Неллі Стельмах, експертка з публічних та оборонних закупівель, військовослужбовець сил ТрО.

Prozorro повертається?

Про більш глобальне вирішення проблеми – необхідність загалом змінити систему закупівлі продуктів для військових і повернутися до конкурентних закупівель в Prozorro – розповідає голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

«Нічого не заважає використовувати хоча б спрощену процедуру в Prozorro; закуповувати саме товар, а не штучну «послугу», встановити граничні ціни на найбільш поширені харчові продукти на рівні ринкових. Також потрібно, щоб найбільш поширені продукти харчування — картоплю, капусту, моркву, курятину — закуповувати окремо, адже саме широка конкуренція між потенційними постачальниками цих продуктів може дати найкращі ціни», – каже Радіна.

Крок до такої прозорості 24 лютого зробила Верховна Рада, проголосувавши за внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі». Він передбачає публічне звітування про оборонні закупівлі, крім тих, що становлять державну таємницю.

Також редакція «Схем» ще наприкінці лютого звернулася за роз’ясненнями до Міністерства оборони з проханням надати видаткові накладні у всіх регіонах, без розсекречення чутливої для війська інформації – лише надати докладну інформацію, за якою вартістю для армії реально постачались продукти у січні.

Станом на час публікації цього матеріалу, у Міністерстві оборони не надали цю інформацію, зазначивши, що збирають дані із різних підрозділів Генштабу.

У Міністерстві оборони у відповідь на запит «Схем» вкотре наголосили, що ціна постачальників на «послугу з харчування» включає в себе додаткові ризики.

«Тобто, якщо, умовно, 100 кг яблук чи картоплі зіпсувалися, згнили, у склад влучив ворожий снаряд і всі продукти були знищені – постачальник заміщує всю кількість продуктів без отримання додаткової оплати – всі ці ризики, пов‘язані з війною чи природнім зіпсуванням продуктів вже враховано в ціні продуктів у всіх постачальників», – зазначили у відомстві.

Разом з тим, як повідомили «Схемам» в Міноборони, 16 березня, відомство ухвалило рішення про утворення в структурі міністерства спеціального підрозділу, який займатиметься моніторингом цін як тилового забезпечення, так і озброєння. Окремо у відомстві наразі реорганізують і антикорупційний підрозділ.

Також у МОУ не виключають, що після роботи Міжвідомчої робочої групи, можуть перейти на іншу модель організації харчування у ЗСУ. «Серед моделей, які всебічно аналізуються фахівцями, є різні за логікою: від переходу на закупівлю стандартизованих меню до переходу на закупівлю окремо продуктів харчування з виокремленням додаткових витрат – окремих закупівель послуг з логістики, зберігання, освіження запасів тощо», – додали в Міноборони.