logo
12/07
02/07
29/06
25/06
21/06
19/06
15/06
10/06
09/06
05/06
02/06
01/06
2 ...

Чому українці садять дерева не так, як в ЄС

19-05-2023 08:593393

Чому українці садять дерева не так, як в ЄС
Фото: lvivpost.net

Велика різниця: чому українці садять дерева не так, як в ЄС / Кореспондент /

В Україні планують за кілька років посадити мільярд дерев, а в планах ЄС – висадка 3 млрд дерев до 2030 року. Наміри – схожі, але підходи, як вважають екологи, – різні.

Об’єднання зусиль

У червні 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про план висадити 1 млрд дерев протягом кількох наступних років, а також збільшити лісистість за 10 років на 1 млн гектарів. Зрозуміло, що повномасштабне вторгнення армії країни-агресора ці плани у нас дещо змінило, але не відмінило їх.

«Україна за півтора року реалізації президентської програми «Зелена країна», яка передбачала до кінця 2025 року висадку 1 млрд дерев, вже висадила понад 225 млн дерев. Це навіть трохи більше за план. Плануємо, що до кінця 2025 року ми повністю виконаємо програму. Але у зв'язку з війною довелося дещо коригувати території, де провадиться висадка. Більшість робіт з висадки деревних рослин у перші роки повинна була припасти саме на південні та східні регіони країни, де кількість лісів незначна. Але війна внесла свої корективи. Переважна частина лісів, яка перебувала під окупацією Росії, досі замінована. Там висаджувати ліс небезпечно», - зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець наприкінці минулого року в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

За його словами, у Європі реалізується аналогічна програма з висадки 3 млрд дерев. Фактично це дві дуже схожі ініціативи, але українці почали трохи раніше. Тому з набуттям нашою країною статусу повноцінного члена ЄС програму Євросоюзу фактично буде перевиконано завдяки Україні на 1 млрд стовбурів.

В ЄС схвально ставляться до цієї ініціативи українців.

«Наші спільні цілі полягають у насадженні більшої кількості дерев. В Україні вже існує програма з висадки 1 млрд дерев. Ми хочемо об’єднати наші зусилля і насадити разом 4 млрд дерев. Зрозуміло, що багато зелених насаджень буде знищено через продовження війни, але ми будемо докладати всіх зусиль, щоб до 2030 року посадити 4 млрд дерев, або навіть більше. Усе заради того, щоб наступні покоління могли жити в зеленій країні», - сказав комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс у лютому 2023-го на брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ. І додав, що таке об’єднання ініціатив прискорить процес озеленення України, започаткований 2021 року, завдяки чому вже висаджено понад 40 тис. га листяних та хвойних дерев.

Дерева садять, а площі лісів не збільшуються

Тим часом екологи з громадських організацій налаштовані менш оптимістично. На їхню думку, йти в ногу з ЄС у справі заліснення територій у нас не вийде, оскільки є деякі невирішені проблеми та звички, що заважатимуть садити дерева по-європейськи. Утім, деякі негаразди під впливом Європи таки вирішуються.

«В Європі є чіткі правила, як треба садити дерева. Зокрема, там наголошують на тому, що не зараховуються до трьох мільярдів ті з них, які були посаджені за рахунок пошкодження інших природних екосистем. Тобто, коли ви висаджується дерево, умовно кажучи, в степу, а там цього дерева не має бути, то це, по суті, знищення степу. Цим наші лісівники досить активно займалися, знищуючи степи. Але наприкінці минулого року Кабмін заборонив садити дерева в степах, в луках, на болотах тощо. Важливо, щоб працівники лісу дотримувалися цієї заборони. Ще одне питання було стосовно інвазійних видів, тобто, чужих для нас, які активно відвойовують території у місцевої рослинності. У нас довго збиралися затвердити перелік таких дерев і заборонити їх висаджувати, та все ж місяць тому це зробили, тепер під заборону потрапили і робінія (акація), і червонолистий дуб. Тут теж важливо, щоб ця заборона виконувалася. Можна припустити, що ці дві проблеми виправили саме під впливом спілкування з представниками ЄС, хоч про це й не оголошували», - каже біолог, представник ГО «Українська природоохоронна група» Єгор Гриник.

Крім того, пояснює він, в ЄС до тих 3 млрд зараховують тільки, так би мовити, нові дерева, а не висаджені замість зрубаних. І не просто висаджені, а ті, які потенційно можуть дожити до якогось поважного віку. А в Україні більшість дерев, котрі потрапляють в мільярдний залік, - це переважно ті, які лісівники висаджують на рубках. Насправді вони це й так зобов’язані робити за законом, і дерева, висаджені замість зрубаних, - це інша програма, але їх зараховують до проєкту «Зелена країна».

«Крім того, може скластися враження, що рекордна висадка дерев збільшить площі лісів. Насправді ж цього не станеться, адже у держави після земельної реформи, яка відбулася два роки тому, вільних площ немає, всі вони передані місцевим громадам. Тому й немає додаткових земель для заліснення. Навіть не знаю, як можна тепер вирішувати це питання. Можливо, держава могла б купувати наділи під ліси у громад, але ж нині й так через негаразди, створені внаслідок повномасштабного вторгнення росіян, розвиток екології фінансується вкрай обмежено. Як варіант, можливе локальне збільшення площ під ліси, якщо місцеві громади передаватимуть лісівникам землі. Але ніхто не гарантує, що це відбуватиметься скрізь, по всій країні», - вважає Єгор Гриник.

Новорічні ялинки - не зараховують

В ЄС напевно знають, що по-іншому, ніж вони, озеленяємо країну. То ж, скоріш за все, будуть поступово виправляти наші помилки. Екологи Євросоюзу, де, згідно зі Стратегією з біорізноманіття до 2030 року планують посадити 3 млрд дерев, рекомендують  »висаджувати та вирощувати правильні дерева у правильному місці й у правильний час».

ГО «Екологія Право Людина» так передає основні тези «великого заліснення» ЄС:

- висадка трьох мільярдів додаткових дерев не дозволить зупинити кліматичну кризу або кризу деградації біорізноманіття. Це лише один з інструментів, тому необхідно здійснювати й інші заходи - в тому числі збереження існуючих дерев та лісів;

- зараховуються лише ті дерева, які висаджені додатково до існуючих зобов’язань. Тобто заліснення зрубів чи виконання рекультивації відпрацьованих промислових територій – не йдуть у залік;

- зараховуються водночас висаджені дерева для створення нових лісів, і дерева на міських територіях, агроландшафтах, лісосмугах. Виходячи зі щільності 1000-1500 дерев на гектар, ЄС планує отримати до 2030 приблизно 2-3 млн гектара нових лісів;

- новорічні ялинки, енергетичні плантації не зараховуються;

- якщо дерева виросли природним шляхом і відбувається зміна землекористування, яка забезпечить тривале збереження цих дерев (наприклад, шляхом переведення сільськогосподарських територій в лісові), то це теж зараховується;

- за посадженими деревами обов’язково повинен здійснюватися догляд. Зараховуватись будуть не посаджені зараз дерева, а ті, які виживуть до 2030 року;

- висаджувати можна тільки місцеві види дерев. Інтродуковані види з інших континентів чи кліматичних зон можна садити лише за умови, коли доведено, що місцеві види не можуть зростати внаслідок змін клімату. Створювати нові ліси монокультур заборонено;

- не можна створювати нові ліси на природних на таких екосистемах як болота, степи, луки, торфовища. Бо це призводить до збільшення викидів вуглецю і вкрай негативно впливає на біорізноманіття;

- важливо, аби створені нові ліси допомогли зупинити фрагментацію екосистем, наприклад, поєднати вже існуючі лісові масиви, щоб забезпечити належні шляхи міграції тварин.

Галина Гірак