30 травня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація книги доцента кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Андрія Козицького «Львівські замахи».

Захід провели з ініціативи історичного факультету Львівського університету. У презентації взяли участь науковці та студенти ЛНУ ім. Івана Франка, а також НУ «Львівська політехніка», інформує пресцентр університету.

Розпочинаючи зустріч, до присутніх звернувся очільник історичного факультету Руслан Сіромський. «Приводом для нашого зібрання тут сьогодні є презентація-обговорення монографії нашого колеги – доцента кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Андрія Козицького. Назва його дослідження – «Львівські замахи» – як і сама книга, інтригує. Цю книгу ми мали б презентувати дещо швидше, але російська агресія змінила наші плани. З іншого ж боку, зважаючи на те, що ця робота не просто варта уваги, а варта прочитання, ми все ж ініціювали таке обговорення», – зазначив Руслан Богданович.

Присутніх привітав проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. «Багато наших колег і наших студентів, які сьогодні могли б разом із нами перебувати у цій залі, захищають Українську Державу на фронті. Проте, незважаючи на жахливі наслідки війни, Університет живе і свідченням цього є сьогоднішня презентація надзвичайно важливої книги – книги, яка доводить, що українці – той народ, який при потребі завжди готовий мобілізуватися і дати відсіч тим, хто посягає на українське. Це науково-популярне видання із задоволенням читатимуть не лише історики, а й усі, хто цікавиться нашим минулим», – висловив переконання проректор, побажавши автору нових наукових звершень і перемог.

Аналізуючи презентовану книгу, Руслан Сіромський зазначив, що замахи або, як часто кажуть, атентати були поширені серед ОУНівців у лексиконі 20-30-х років минулого століття. Саме так, за словами історика, українські підпільники називали вбивства ворогів і колаборантів, намагаючись привернути увагу до української справи і вплинути на хід історії. «Атентати – це не український винахід, адже атентати відомі в історії ірландського народу, в історії Франції та інших народів, але український атентат – особливий. Сьогодні ми можемо оцінювати те, що відбувалося в кінці XIX – першій половині XX століття, особливо в контексті нинішніх реалій. Ми сьогодні зовсім по-іншому сприймаємо поняття «колаборант», по-іншому сприймаємо поняття «окупант», особливо коли дивимося на тимчасово окуповані українські землі. Зважаючи на це, крізь призму сьогодення ми очевидно інакше трактуємо те, чому загинув той чи інший діяч. І про все це пише Андрій Михайлович у своєму дослідженні», – резюмував Руслан Богданович, передавши слово авторові книги.

Надалі Андрій Козицький розповів колегам про передумови написання книги, роботу над нею та процес виходу у світ. Андрій Михайлович також окреслив основну мету виходу цієї книги, зазначивши, що робота з’явилася тому, що існує велика кількість міфів про нібито особливу «кровожерливість» українського націоналістичного руху, як дехто його характеризував, і значною мірою вони ґрунтуються на викривлених уявленнях про те, як українці боролися за свою незалежність.

«Ми не робили нічого такого, чого б не робили перед тим поляки, ірландці, італійці, представники інших народів. У книзі зібрано розповіді про найважливіші атентати у Львові кінця XIX століття, вписані в широкий історичний контекст. Вони показані як процес – від замислу, від ідеї, організації, результатів. Водночас пояснюємо в той чи інший спосіб, чому так сталося, що дехто з українських політиків взяв на себе таку відповідальність – видати жорстокий наказ позбавити людину життя. Адже вбивство людини – це великий гріх, незалежно від обставин, в яких відбувається це позбавлення життя. Теорія каже, що в особливих ситуаціях, якщо вбивство було спровоковане нападником чи стало результатом самозахисту, то саме той, хто спровокував цю ситуацію бере цей гріх на себе. Але гріх все ж є гріхом», – констатував Андрій Козицький.

Водночас автор підкреслив, що ХХ століття показало нам, що опір матеріальній силі має бути вчинено тільки матеріальною силою. «Якщо би опору не було, то ситуація сучасної України була би кардинально іншою. ХХ століття показало українцям, що опір не гарантує перемоги, але відсутність опору – це стовідсоткова поразка, моральні і фізичні приниження, і, швидше за все, смерть наприкінці», – уточнив автор.

«Ми не схвалюємо замахів, ми їх не засуджуємо, ми просто про них маємо пам’ятати, оскільки лейтмотивом моєї книги є те, що особлива ситуація Львова і Галичини в сучасному світі є наслідком того, що галичани, львів’яни, українці чинили опір. Чинити опір – це завжди виправдано і ми зараз перебуваємо на тому етапі, коли ми в державному сенсі на найвищому національному рівні чинимо опір неспровокованій російської агресії», – наголосив автор, підкресливши, що власне ці події пов’язують в одне ціле книгу із сьогоденням. Тим паче, автор переконаний, що частина наших ворогів дуже подібна до тих, з ким боролися наші попередники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят років тому.

Надалі учасники презентації поділилися враженнями від книги. Зокрема, свої міркування про дослідження висловили завідувачка кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського університету Зоя Баран, доцент кафедри історичного краєзнавства ЛНУ ім. Івана Франка Іван Федик, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» Іван Хома, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, дослідник історії національно-визвольних змагань Микола Посівнич.

Додамо, що книга «Львівські замахи» присвячена історії політичних убивств та замахів, вчинених у Львові у середині ХІХ – першій половині ХХ століття. На основі документів, спогадів та пресових публікацій автор детально окреслив здійснені у місті замахи на Анджея Потоцького, Юзефа Пілсудського, Станіслава Собінського, Івана Бабія, Отто Бауера, Гавриїла Костельника, Ярослава Галана та ін. Усі описані у книзі події представлені в широкому контексті політичного життя Австро-Угорської імперії, Речі Посполитої міжвоєнного часу, західноукраїнських земель періоду німецької та радянської окупації.