logo
01/10
30/09
27/09
19/09
12/09
04/09
03/09
02/09
29/08
14/08
10/08
06/08
31/07
3 ...

Вандали сучасного Львова

27-01-2020570

Вандали сучасного Львова

У вересні 2017 року міський голова Львова Андрій Садовий, суддя Залізничного районного суду Львова Андрій Ліуш, судді Апеляційного суду Львівської області Андрій Ніткевич, Олена Мельничук і Роман Савуляк солідарно взялися нищити на площі Двірцевій павільйон-магазин – львівську архітектурну пам’ятку містобудування.

У попередній статті («МАФ» розбрату на площі Двірцевій) городян інформували про судові перипетії навколо бажання міського голови демонтувати приватну нерухому власність представників територіальної громади Львова, які через податки оплачують деструктивну, в цьому випадку, діяльність Андрія Садового та його підлеглих.

На сайті Львівської міської ради розміщено спеціальний розділ «Перелік пам’яток архітектури містобудування, історії, мистецтва та археології», в якому є перелік пам'яток архітектури та містобудування, історії та мистецтва, археології та садово-паркового мистецтва, які внесено у списки та переліки пам'яток рішеннями виконкому Львівської обласної ради народних депутатів, розпорядженнями представника президента України у Львівській області, Постановами Ради Міністрів та Постановами Кабінету Міністрів України.

З інформації цього розділу можна дізнатися, що Державний реєстр нерухомих пам’яток України перебуває на стадії формування і постійного оновлення, а також передбачає проведення безперервної роботи, пов’язаної із внесенням об’єктів культурної спадщини до зазначеного реєстру. Тобто, коли у вересні 2017 року Андрій Садовий ініціював судову тяганину, щоб знищити приватну нерухому власність на площі Двірцевій, він знав про «Перелік пам'яток архітектури містобудування історії Львова», який було оновлено 27 липня 2017 року.

 

Про цей реєстр знали в ЛКП «Інститут просторового розвитку», працівники якого розробили новий проект реконструкції площі Двірцевої. Юліан Чаплінський, начальник львівського управління архітектури й урбаністики, розповів, що головний пріоритет проекту полягає в поліпшенні інфраструктури громадського транспорту, збільшенні числа зупинок, а в майбутньому і примноженні кількості трамвайних маршрутів до вокзалу. Нищити пам'ятку архітектури містобудування історії Львова, яка стоїть на площі Двірцевій ще з початку ХХ століття та належить до просторового ансамблю Львівського залізничного вокзалу, проектанти реконструкції площі Двірцевої наміру не мали. Навпаки, у проекті передбачено її зберегти.

На фото плану реконструкції площі Двірцевої видно, що нинішній павільйон-магазин проектанти дбайливо помістили поміж трьома високими зеленими деревами, які довкола пам'ятки архітектури містобудування посадили в радянські часи. Тоді, коли ще дбали про збереження історичної спадщини.

Здавалося б, маючи таку цінність, дбайливий керівник будь-якого населеного пункту потурбувався би про її збереження, навіть більше – скерував би бюджетні кошти для реставрації та приведення цієї будівлі до автентичного вигляду початку ХХ століття. Проте городянам не поталанило. Очільник Львова та його найближче оточення не завжди послуговуються цивілізованим способом мислення та соціогуманною поведінкою.

2001 року в Музеї Львівської залізниці відкрили оновлену експозицію історії найстарішої залізничної магістралі України. Виставка відтворює історію задуму, будівництва та розвитку Львівської залізниці на теренах Західної України, починаючи від часів Австро-Угорщини і до сучасного історичного етапу.

Серед експонатів музею збереглись і давні фото площі Двірцевої, початку і середини ХХ століття, на яких зафіксовано й нинішній павільйон-магазин, що належить до місцевих пам’ятників містобудування – просторового ансамблю Львівського залізничного вокзалу. Найдавніше зображення площі Двірцевої відтворено на поштовій листівці 1914 року, на якій зображено нинішній павільйон-магазин.

У нецивілізованій, а навіть можна сказати варварській ситуації з демонтажем пам’ятки львівського містобудування, яку в заповзятливому шаленстві руйнівного фанатизму створив керівник мерії, власникам павільйону-магазину можна порадити апелювати до керівництва Львівської залізниці, щоби воно взяло збереження цієї пам’ятки під свій патронат.

 

Власники павільйону-магазину також можуть звернутися до працівників Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини, що діє в Києві. Щороку Посольський фонд США проводить конкурси, мета яких полягає у фінансуванні збереження археологічних об’єктів, історичних будівель та пам’яток, важливих музейних колекцій, які є доступними для громадськості та охороняються законом України. Табличка на фасаді павільйону-магазину з написом про те, що будівлю відреставровано коштом громадян США, призупинить розбурхане свавілля чиновників-руйнівників.

Оскільки площа Двірцева розміщена на території львівського виборчого округу №9, власники павільйону-магазину, орендарі та небайдужі львів’яни чекатимуть 28 січня о 10:30 депутата цього округу Олега Сорочкіна. Запрошення депутатові надіслано на адреси Постійної комісії із питань землекористування ЛМР та Інституту права та психології НУ «Львівська політехніка», де він є асистентом кафедри історії держави і права.

Можливо, Олег Сорочкін як правник і представник територіальної громади у ЛМР зуміє краще пояснити працівникам виконавчої служби, яка має намір 28 січня демонтувати приватну власність, а згодом розтлумачить і міському голові та юридичному департаменту різницю між судовими провадженнями №914/782/14 та №462/5536/16-ц. Донині цього не вдалося зробити ні власникам павільйону-магазину, ні їхнім адвокатам, ні навіть Юлії Черняк, судді Верховного Суду, яка ухвалила судову заборону вчиняти будь-які дії щодо павільйону-магазину доти, доки вона не ухвалить остаточного рішення в цій справі.

Ярослав ЛЕВКІВ,

 

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news