logo
18/10
05/10
04/10
02/10
01/10
30/09
28/09
26/09
13/09
12/09
11/09
2 ...

Сьогодні християни східного обряду відзначають Преображення Господнє

19-08-2020 09:21538

Сьогодні християни східного обряду відзначають Преображення Господнє
Фото: volynua.com

Спас, також Свято Преображення — язичницько-християнське свято східних слов'ян. Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV століття і є одним із найбільших, після Великодня, дванадесятих свят.

Сенс свята полягає в подяці язичницькому богу Спасу за дані Ним дозрілі плоди, та нагадуванні про з'явлення преображеного Христа людям. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу, є рухомим і святкується в сьому неділю після П'ятидесятниці.

У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.

Інші назви: [свято] Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Свято Преображення Господнього, Преображення, Свято Спаса, Другий Спас, Великий Спас.

До найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня. Він вважається третім святом після Різдва та Великодня. Перший Спас збігається з Маковеєм, тобто 14 серпня, а третій збігається з післясвятом Успіння (29 серпня). У народі свято Спаса мало язичницьке походження, пов'язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських, язичницьких вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в'язати дідову бороду з останньої частини нескошеного поля.

Особливо важливим свято Спаса було для пасічників. Кожен бджоляр за два-три дні до свята «підрізав бджоли» — робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на перезимівок, вилучав пусті вощини, об'єднував мало чисельні сім'ї. Зібравши у клунок овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і трійцю (якщо такої не було, то звичайну свічку) господарі вранці йшли до церкви. Після відправи починалася посвята принесених продуктів.

Зі Спасом, який символізує завершення основних хліборобських жнив, збігається і початок храмових свят. Традиційно в Україні кожен населений пункт мав свій іменний престольний празник, званий храмовим.

Дані взято з Вікіпедії.

Leopolis.news