«Бізнес має бути соціально відповідальним - селищний голова Брюховичів про розбудову інфраструктури селища

Пане Володимире, не секрет, що за останні роки у Брюховичах вдалося реалізувати багато дорогих проектів, залучити кошти із різних бюджетів. Як досягли такої хорошої динаміки? 

У певний період склалося так, що на благо селища разом почали працювати представники Брюхович на всіх рівнях – депутати селищної, міської та обласної рад, громадські організації, мешканці. Моя каденція співпала з роботою брюхівчан - Івана Собка, депутата Львівської обласної ради, зараз – заступника голови Львівської ОДА, та Богдани Зубрицької – депутата Львівської міської ради, - що безумовно зіграло велику роль в успішності реалізованих нами спільних проектів.

Про які саме проекти йде мова?

Перш за все – дороги. Те, з чого почали, і над чим будемо працювати до кінця нашої каденції.  

За 3,5 роки в Брюховичах практично всі центральні дороги, відсотків 70, зроблені капітальним ремонтом. Коли ви в’їжджаєте в Брюховичі, я думаю, що і брюхівчани, і гості нашого селища, і львів’яни, вони бачать дійсно різницю – дороги, які були в Брюховичах раніше, і які вони є на сьогоднішній день. Такі дороги, які є зараз в Брюховичах – таких не було, напевно ніколи.

Влітку завершено ремонт вулиці Володимира Івасюка, зокрема. Практично на всіх центральних вулицях, по яких курсує громадський транспорт, зроблено капітальний ремонт. Окремі вулиці (наприклад, Макаренка, Арктична) викладені бруківкою.

Також вважаю, що було багато зроблено для каналізування селища. Це дивно, але були в Брюховичах місця, де не було прокладено каналізації і центрального водопостачання. Або ж мережі потребували термінового ремонту. З самого початку, у 2016-му році, на шести вулицях було прокладено центральний  водопровід. У 2018-му році – на тринадцяти вулицях.

За три роки мешканці близько 100 вулиць отримують центральну воду. Це дуже важлива ділянка роботи, якої не видно, але яка є життєво необхідною.

Чи вважаєте успішною роботу з благоустрою селища?

До роботи над благоустроєм селища в нас активно долучаються депутати та громадські активісти. Я назву частину з того, що вдалося зробити, а вже люди скажуть, чи наша робота успішна.

Я б виділив таке: облаштування дитячих майданчиків (на вулицях Івасюка, Сосновій, Жасминовій, Львівській та ін.. вулицях), зокрема, другого в області майданчика для діток з особливими потребами біля лікарні ОХМАТДИТу на вул. Лікарській; капітальний ремонт зупинок громадського транспорту та прокладення тротуару; встановлення камер відеонагляду на окремих вулицях (у нас теж бувають ДТП, крадіжки, конфліктні ситуації в громадських місцях – але вже сама наявність камер підвищує відчуття відповідальності, адже відеозйомка ведеться безперервно); встановлення нових та відновлення старих пам’ятників (з нових – пам’ятник папі Івану Павлу ІІ, учаснику бойових дій на Сході, старшому лейтенанту Сергію Невеличуку).

Ці всі роботи було зроблено за кошти селищної ради?

На деякі об’єкти вистачає коштів з селищного бюджету. На деякі – ініціатори готують пакет документів і подають на конкурс мікропроектів від Львівської обласної ради. І тоді, якщо ідея проходить конкурсний відбір, на умовах співфінансування з селищною радою, облрада виділяє субвенцію. Це направду дуже дієвий механізм, який для Брюхович відкрив депутат Львівської облради, заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко. Всі брюховицькі мікропроекти реалізуються за його підтримки.

Коли орган місцевого самоврядування формує перелік об’єктів,  який подається на конкурс мікропроектів, я думаю, що має бути все в комплексі: велодоріжка -  це є раз, ознакування вулиць – це є два, пропаганда здорового способу життя – це є три і т.д. Наприклад, проект ознакування реалізовувався таким чином (по конкурсу мікропроектів Львівської обласної ради – прим. авт.). Хоча він може бути реалізований будь-яким чином, оскільки саме такий проект не потребує великих коштів – сума до 200 тис. грн., і ми зробили декілька карт по Брюховичах.  Це дуже є зручно. Це дійсно європейський гарний досвід.

Дитячий садок, Народний дім, дитяча бібліотека, музична школа, спортивна школа. В цих закладах був проведений комплекс ремонтних робіт – від всього обсягу ремонту (наприклад, як у Народному домі, який близько десяти років взагалі був закритим, та у музичній школі – де повністю відремонтували фасад і дах, а зараз будуть облагороджувати прилеглу територію, капітальні ремонти та облагородження прилеглої території у дитчій та дорослій бібліотеках) до реставраційних (заміна даху у спортивній школі, оновлення актового залу, ремонтів в коридорах та облаштування пожежних виходів у дитячому садочку).

А як справи з «брюховицькою мрією»? Встигнете все добудувати у анонсовані терміни?

Будівництво нової школи в Брюховичах, яку ми називаємо «брюховицькою мрією», розпочалося в 2016-му році. Ініціювала будівництво селищна рада. В Брюховичах знаходиться СЗШ № 41 Львова. Проте і старші, і молодші класи навчаються в старих польських приміщеннях, які є затісними для існуючої кількості учнів, а їх реконструкція є просто недоцільною. Питання нових корпусів школи постало гостро ще у 80-х – кількість учнів збільшується, а забезпечити відповідні для дітей умови навчання в наявних приміщеннях – неможливо.

Будівництво школи відбувається за постійної підтримки міської влади Львова – нам регулярно виділяють кошти, які становлять найбільшу частину загального фінансування. Цього року – це вже 10 млн грн.

До реалізації цього масштабного проекту залучалися кошти з Міністерства розвитку громад та територій України, з державного бюджету України та селищного бюджету Брюхович.

Школа будується за новими стандартами та будівельними нормами. За останні 4 роки – це найбільш масштабний проект, який стосується спорудження школи на території Львівської області. Так, виконуються реконструкції, ремонти, проте щодо будівництва нової школи – це унікальний проект.

За графіком, відкриття школи заплановано на кінець 2020-го року – 2021-ий роки.

Ви згадували про розвиток велоінфраструктури у селищі.  Що маєте в цьому напрямку зараз і які плани?

Велодоріжку у Брюховичах збудували в 2016-му році. В 2015-му році, коли в Брюховичах змінилася влада, в нас склався хороший діалог з міською владою Львова. І Львівська міська рада виділила кошти на прокладення велодоріжки до нас. Ціна робіт становила 10 млн грн, довжина доріжки десь 4,5 км – від закінчення межі міста Львова до початку Брюхович. І ми би хотіли надалі продовжити велодоріжку на Рясне. Це хороша справа, яка в Брюховичах має місце, і ми тішимося тому, що у нас це реалізувалося.

Ще у нас при в’їзді в селище встановили європарковку для велосипедів. Була така програма «Єврорегіон: Карпати-Україна». Вони профінансували такий проект. Велосипедисти можуть припаркувати велосипед, посидіти на лавочках, відпочити, перечекати негоду під накриттям.

Також  у Брюховичах є низка велопарковок біля соціальних закладів – біля Просвіти, біля бібліотеки, біля школи  і т. д. А веломайстерня знаходиться в самому центрі селища. Є приватний підприємець, який її відкрив. Люди звикли, що там є майстерня, приїжджають зі Львова, з ближніх околиць.

У футбол в Брюховичах грають?

Місцева футбольна команда «Легінь», яка була заснована ще в 1973-му році, відновилася в 2009-му. До 2016-го року команда грала у міні-футбол, а вже потім, у 2016-му, сформувалася доросла команда, яка почала грати в третій лізі Львівської області. З 2017-го року - в другій лізі. Відтоді вже є дві команди «Легіня»: доросла (основна) і молодіжна. Повернення «Легіня» у великий футбол стало можливим завдяки тому, що ми згуртувалися спільно з бізнесом, селищною радою. Я сам був гравцем «Легіня», коли навчався в 11-му класі. Тому для мене було важливо посприяти відновленню великого футболу у Брюховичах.

Пане Володимире, поділіться своїм секретом втілення ідей у життя.

Я думаю, що основне – це бажання того чи іншого органу місцевого самоврядування захотіти такі об’єкти робити.

Якщо є можливість – фінансувати з власних бюджетів.

Якщо ні – треба шукати партнерів, і шукати допомогу в обласному чи міському бюджетах. Чи в державному бюджеті – в залежності, який об’єм робіт і через яку це програму піде. Тому, я думаю, бажання – це є № 1, а все інше, самі роботи, - це вже технічна сторона.

Ми залучаємо бізнес, ми спонукаємо людей, щоб вони допомагали в будь-якому виді спорту. Вважаю, що бізнес повинен бути соціально відповідальним. Зазвичай, підприємці, якщо бачать, що це є чесно, що буде результат, вони ідуть на зустріч.

Леся БУРБАН, Leopolis.news