28-10-2019 14:457882
Приклад львівського студента-музиканта Юрія Строгуша доводить, що можна здійснити свою мрію, якщо вперто і з великим бажанням іти до мети. У Львові Юрій навчався в музичному училищі, опановуючи гру на класичній гітарі. Тепер юнак живе й навчається у Брно (Чехія).
Перше, про що хочу тебе запитати: як ти, Юрію, дійшов до такого життя?
Гітару я полюбив з юних літ. Напевно, багато підлітків захоплюються музикою і хочуть навчитися грати. Але для мене музика стала чимось особливим. Я пішов вчитися в музичне училище. На третьому курсі поїхав на міжнародний конкурс гітаристів у Брно. Там же проконсультувався з їхнім професором Матєєм Фремовим. Після навчання у Львові вирішив поступати туди, хоч був іще один варіант – до Австрії.
Багато хто думає, що гітара – то так, несерйозно, три блатні акорди. А я після твого виступу переконалася, що гітара – такий самий серйозний інструмент, як скрипка, фортепіано чи перкусія.
Так і є. Твори для класичної гітари бувають технічно складні, серйозні.
Як тобі вдалося розпочати навчання в Чехії?
Спочатку я знайшов грант на вивчення чеської мови – без цього навчання там неможливе. Цілий рік вивчав мову. І ще дуже добре, що вступні іспити в них узимку. І вступив.
Хто твій теперішній викладач?
Матєй Фремов. Свого часу він навчався у Ваймарі в професора Мюллєра-Перінга. Здобув хорошу технічну школу. Поєднує концертну й викладацьку роботу. Ми спілкуємось, як добрі друзі.
Які предмети там вивчаєш?
Основне – спеціальність, гра на гітарі, читка з листа, камерна музика. Додатково – на вибір: чеська й англійська, історія світової музики, інтерпретація старовинної музики. Люди там доброзичливі, навчання безкоштовне. І багато практики – те, чого мені бракувало у Львові.
Але ж десь треба жити і щось їсти…
Живу в гуртожитку. У вихідні граю в ресторанах з вокалісткою або на вулиці, навчаю школярів. Так і заробляю собі на прожиття. Там платять більше, ніж у нас. З понеділка до четверга – навчання, п’ятниця і вихідні – халтура.
Доброму гітаристові потрібен і якісний інструмент…
Минулого літа я добряче працював і купив гітару в чеського майстра Ріхарда Груша.
Тобі бракує Львова там, у Чехії?
Так, трохи є контрасти. Там казкова атмосфера. Тепер на Львів дивлюся по-іншому, хоч і в Чехії спілкуюсь з українцями, росіянами, білорусами. Я ще трохи фотографую на плівку, тепер це дуже модно. Купив собі вживаний фотоапарат Minolta. Дивлюся на Чехію через об’єктив. Було б добре, якби і в нас усі дахи були якогось одного кольору, як у Празі чи Брно. Бо в них то прописано в законі. І щоби більше реставрували старих будівель.
Бажаю тобі успіхів! Приїжджай до нас із концертами!
Фото з особистого архіву Юрія Строгуша
Спілкувалась Оксана КРИШТАЛЕВА, спеціально для Leopolis.news