24-04-2024 14:112486
Російська пропаганда існує вже десятиліттями, але ми й досі не завжди можемо їй протистояти, що дозволяє країні-агресору маніпулювати свідомістю українців.
З початком повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року інформаційна війна значно активізувалася і стала невід'ємною частиною цієї агресії, а фейки – одним з її головних інструментів.
Фейк (від англ. «fake» – фальшивка, підробка, обман) – це неправдива інформація, яка може мати різні форми:
Мета фейків може бути різною:
Фейки часто подаються у сенсаційній або емоційній формі, що робить їх більш поширюваними.
Дезінформація може мати серйозні наслідки:
Не всі фейки легко розпізнати. Проте, існують певні ознаки, на які слід звертати увагу:
Тепер варто розібратися, як протистояти фейкам. Найкращий спосіб протистояти фейкам – це критично мислити та перевіряти інформацію.
Ось кілька порад:
Колеги з «Інституту масової інформації» та «Детектор медіа» створили проєкт за підтримки міжнародної організації Internews для виявлення та підтримки медіа, які дотримуються високих стандартів журналістики. 174 медіа з усіх регіонів України потрапили на інтерактивну Мапу рекомендованих медіа. Перейшовши на мапу, можна натиснути на будь-який регіон України і вам відкриється список перевірених медіа, яким можна довіряти.
На сьогодні існують різні сервіси та боти для фактчекінгу. Наприклад, уже в перші дні повномасштабного вторгнення команда харківського онлайн-медіа Gwara Media створила телеграм-бот ПЕРЕВІРКА. Йому можна надіслати будь-яку новину українською чи англійською мовами і вже протягом 24 годин користувач дізнається, чи варто довіряти цьому допису. Також бот пропонує добірку актуальних фейків зі спростуваннями, яка постійно оновлюється.
Є програми для перевірки зображень. Наприклад, Google Images. Опція Google Об’єктив (Google Lens) дозволяє шукати фото за фрагментами. Опція «Знайти джерело зображення» знаходить повністю подібні картинки. Варто звертати увагу на те, чи оригінальне фото, чи оброблене, на дату і час першої публікації.
Зараз, за допомогою штучного інтелекту, в соціальних мережах часто вірусяться відеофейки (deepfake). Щоб розпізнати, чи відео є фейковим, варто звертати увагу на дрібні деталі: волосся, сережки, борода, зморшки, форму обличчя, проблеми з кліпанням. Якщо є сумніви, то потрібно переглядати відео покадрово.
Інформаційна війна – це серйозна загроза, з якою ми стикаємося сьогодні. Важливо навчитися критично мислити та перевіряти інформацію, перш ніж її поширювати. Разом ми можемо протистояти дезінформації та захистити себе від маніпуляцій.
Ольга КОЦУПЕЙ, для Leopolis.news