logo
10/06
08/06
07/06
31/05
30/05
28/05
27/05
22/05
20/05
17/05
15/05
14/05
08/05
2 ...

Фейки: небезпечна зброя інформаційної війни. Як їм протистояти?

24-04-2024 14:111853

Фейки: небезпечна зброя інформаційної війни. Як їм протистояти?
Фото: librarychl.kr.ua

Російська пропаганда існує вже десятиліттями, але ми й досі не завжди можемо їй протистояти, що дозволяє країні-агресору маніпулювати свідомістю українців.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року інформаційна війна значно активізувалася і стала невід'ємною частиною цієї агресії, а фейки – одним з її головних інструментів. 

 

Фейк (від англ. «fake» – фальшивка, підробка, обман) – це неправдива інформація, яка може мати різні форми:

  • тексти-фейки: фейкові новини, публікації в соціальних мережах, статті на сумнівних сайтах;
  • фотофейки: фейкові фотографії, змонтовані зображення, фото з неправдивим контекстом;
  • відеофейки: фейкові відеоролики, створені за допомогою штучного інтелекту або інших методів;
  • акаунти вигаданих людей: фейкові профілі в соціальних мережах, які використовуються для поширення дезінформації.

Мета фейків може бути різною:

  • викликати певну реакцію на подію;
  • скомпрометувати когось або щось;
  • посіяти сумнів і недовіру;
  • приховати правду.

Фейки часто подаються у сенсаційній або емоційній формі, що робить їх більш поширюваними. 

Дезінформація може мати серйозні наслідки:

  • вона може призвести до паніки, хаосу та дестабілізації суспільства;
  • вона може підірвати довіру до влади та медіа;
  • вона може призвести до прийняття неправильних рішень;
  • вона може призвести до ворожнечі та розколу в суспільстві.

Не всі фейки легко розпізнати. Проте, існують певні ознаки, на які слід звертати увагу:

  • фейки часто поширюються через неперевірені джерела, такі як анонімні акаунти в соцмережах або сумнівні сайти;
  • фейки часто мають анонімних експертів («вчені вважають…»);
  • фейки часто не підкріплюються фактами або доказами;
  • фейки часто намагаються викликати емоційну реакцію, наприклад, страх, гнів або ненависть;
  • фейки часто містять логічні помилки або невідповідності;
  • фейки часто мають лінк на підозрілі джерела (лінк на сайт ******.ru).

Тепер варто розібратися, як протистояти фейкам. Найкращий спосіб протистояти фейкам – це критично мислити та перевіряти інформацію. 

Ось кілька порад:

  • перевіряйте джерело: переконайтеся, що ви отримуєте інформацію з надійного джерела, такого як авторитетний ЗМІ або урядовий сайт;
  • шукайте підтвердження: перевірте, чи є інші джерела, які підтверджують цю інформацію;
  • зверніть увагу на деталі: такі як дата, час та місце події;
  • будьте скептичними до сенсацій: не вірте всьому, що здається занадто хорошим, це може бути неправдою;
  • не поширюйте неперевірену інформацію: не поширюйте інформацію, якщо ви не впевнені в її правдивості.

Колеги з «Інституту масової інформації» та «Детектор медіа» створили проєкт за підтримки міжнародної організації Internews для виявлення та підтримки медіа, які дотримуються високих стандартів журналістики. 174 медіа з усіх регіонів України потрапили на інтерактивну Мапу рекомендованих медіа. Перейшовши на мапу, можна натиснути на будь-який регіон України і вам відкриється список перевірених медіа, яким можна довіряти.

На сьогодні існують різні сервіси та боти для фактчекінгу. Наприклад, уже в перші дні повномасштабного вторгнення команда харківського онлайн-медіа Gwara Media створила телеграм-бот ПЕРЕВІРКА. Йому можна надіслати будь-яку новину українською чи англійською мовами і вже протягом 24 годин користувач дізнається, чи варто довіряти цьому допису. Також бот пропонує добірку актуальних фейків зі спростуваннями, яка постійно оновлюється.

Є програми для перевірки зображень. Наприклад, Google Images. Опція Google Об’єктив (Google Lens) дозволяє шукати фото за фрагментами. Опція «Знайти джерело зображення» знаходить повністю подібні картинки. Варто звертати увагу на те, чи оригінальне фото, чи оброблене, на дату і час першої публікації.

Зараз, за допомогою штучного інтелекту, в соціальних мережах часто вірусяться відеофейки (deepfake). Щоб розпізнати, чи відео є фейковим, варто звертати увагу на дрібні деталі: волосся, сережки, борода, зморшки, форму обличчя, проблеми з кліпанням. Якщо є сумніви, то потрібно переглядати відео покадрово.

Інформаційна війна – це серйозна загроза, з якою ми стикаємося сьогодні. Важливо навчитися критично мислити та перевіряти інформацію, перш ніж її поширювати. Разом ми можемо протистояти дезінформації та захистити себе від маніпуляцій.

Ольга КОЦУПЕЙ, для Leopolis.news