23-05-2020 16:557984
У відповідь на часті порушення законодавства України в житлово-комунальному господарстві і «темну» реалізацію бюджетних програм органів влади в квітні у Львові народилась нова ГО - «Патруль ЖКГ.
«Ми прагнемо з’ясувати і показати усім львів’янам – що ж насправді відбувається «за лаштунками», – каже голова організації, громадський активіст Володимир Вовк.
Патруль ЖКГ – починає свою роботу! І вже сьогодні ділиться своїм першим дослідженням.
На офіційному сайті Верховної Ради України можна побачити ось таке повідомлення:
«6.10.2019. Повернуто з підписом від Президента», - законопроект №1076 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель».
Коротка довідка: Закон України «Про публічні закупівлі» – головний законодавчий акт, який здійснює регулювання в сфері закупівель, що фінансуються за кошт державного та місцевих бюджетів. Цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Простими словами – це закон, згідно якого функціонує легендарна система Prozorro, на якій, на засадах добросовісної конкуренції, шляхом визначення найбільш економічно вигідної пропозиції виконавця економляться гроші платників податків.
Сам закон функціонує з 2016 року і за цей час було винайдено десятки, якщо не сотні способів, як «правильно» провести тендер і досягти перемоги бажаного для замовника виконавця. Про те, що спірних ситуацій, щодо проведення закупівлі по всій державі є достатньо, свідчить проста статистика.
Орган оскарження процедури закупівлі – Антимонопольний комітет України
За даними Рахункової плати України та ДП «Прозорро» за 2017 рік загальна кількість замовників, які здійснювали закупівлю за допомогою ІТС «Prozorro», – 27,07 тис.; загальна кількість учасників, які брали участь у торгах через ІТС «Prozorro» – 27,49 тис.; а загальна економія (за даними ДП «Прозорро») – 27,63 млрд гривень
Згідно з інформацією, наданою Антимонопольного Комітету України, у 2017 році до органу оскарження надійшло 5,706 тис. скарг. Таким чином, майже кожна 5 процедура закупівлі була оскаржена.
На мою думку, це чітко свідчить про те, що виконавці часто не згодні з тим, як замовник проводить саму процедуру закупівлі, визначає кваліфікаційні критерії та самого переможця процедури. І тут, несподівано, але при цьому – прогнозовано – з 19 квітня 2020 року починає діяти нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі». Що ж «класного» з’явилось в Законі? Для всіх по-різному, але враховуючи цифри, про які ми поговоримо трішки далі, ці нововведення не на жарт налякали замовників, хоча і для них є багато цікавинок.
Отож, «Спрощена закупівля». Спрощена закупівля – процедура, яка буде стосуватися тих закупівель, вартість яких дорівнює або більше 50 тис. грн, але менша за ту, що визначена у п.п. 1, 2, ч. 1, ст. 3. (дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень). Тож такий вид процедури стане обов’язковою для проведення замовниками в системі. До цього моменту майже всі замовники користувались так званими «допороговими закупівлями» та укладали так звані «прямі угоди» з виконавцями, поза проведенням процедур и закупівлі. Це був надзвичайно зручний механізм для замовників при укладанні договору з «потрібним» виконавцем за процедурою «звіт про укладений договір». Головне було правильно поділити об’єм робіт, щоб не перевищити ціну, а далі - укладай угоди з ким хочеш. Саме цей спосіб використали в «турбо режимі» у Львові, але про це також трохи згодом.
«Демпінг». З’явилось поняття «аномальна низька ціна». Таку ціну система визначить автоматично за певними критеріями. Нею у законі визначено ціну, що є найбільш економічно вигідною пропозицією за результатами аукціону, яка є меншою на: 40 або більше вісотків від середньоарифметичного значення цін тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону; та/або є меншою на 30 або більше відсотківвід наступної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного аукціону.
Тут дуже цікаво, бо не перший погляд здається, що таким чином замовник зможе протидіяти ціновому демпінгу і, як наслідок, неякісному виконанню робіт. Але є й інший бік «медалі». Часто на процедуру закупівлі подаються учасники, які є, так би мовити, «знайомими», хоча документально довести, що вони пов’язані між собою особи – неможливо. Один з учасників є «бажаним» переможцем, а інший створює видимість конкуренції. І тут хтось третій, не вписуючись в цей сценарій, з’являється на аукціоні. Відбувається магічне дійство: учасник, котрий створює конкуренцію, ставить аномально низьку ціну, з якою виконувати пропоновані роботи чи послуги просто неможливо, а «майбутній переможець» дає ціну, котра йому пасує, лиш би хоч на 0,01 грн меншу від «непроханого гостя» Третій, розуміючи, що при такій низькій ціні йому робити тут нічого, просто спостерігає. Виграє підставний учасник, а коли замовник надсилає повідомлення про намір укласти договір - просто відмовляться від його підписання. Переможцем визнають наступного учасника з найбільш вигідною ціновою пропозицією.
Додаткова доба для учасника. А ось це – справді прекрасно. В новій редакції Закону України «Про публічні закупівлі» у кожного учасника процедури з’явились додаткові 24 години для учасника, щоб додати до своєї тендерної пропозиції будь-які документи, довідки, інформацію про відповідність кваліфікаційним критеріям, установчі документи, фінансова звітність, довідки з ДПІ тощо.
Загалом раніше діяла класична схема відхилення тендерної пропозиції небажаного учасника через те, що він не надав якийсь документ, що вимагався замовником. Це - як в приказці про довідку з інформацією про те, що у вас є довідка. До яких тільки хитрощів не вдаються змовники під час написання тендерної документації, щоб участь могли прийняти лише свої. І надписи маленьким шрифтом з описом потрібних документів, і численні зноски та посилання, і «випадаючий» текст, усе заради того, щоб ви щось пропустили. Звичайно, про ретельність розгляду тендерних пропозицій «своїх» та «чужих» можна тільки здогадуватись. Так от, в новій редакції Закону України «Про публічні закупівлі» у виконавця є додаткова доба для того, щоб додати довідку чи документ, котрий був пропущений в тендерній пропозиції на момент її завантаження до системи електронних закупівель. І це чудово, це дасть справедливу можливість учасникам виправити помилки, котрі частіше за все виникають просто технічно.
Є ще багато цікавих нововведень, що стосуються і процедури оскарження, і можливості використовувати нецінові критерії оцінки і персональну уповноважених осіб замовника, але зараз варто коротко звернути свою увагу не те, як відреагували замовники м. Львова на те, що починаючи з 20.04.2020 року проводити процедури закупівлі стане для них не так просто.
Пригадуєте абзац про «спрощену закупівлю». Так от, ним скористались усі хто міг і м. Львів не стало винятком. Як я вже сказав, починаючи з моменту дії нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», використовувати спрощену процедуру обов’язково, якщо вартість предмета закупівлі більша за 50 тис. грн. Звичайно, це в 4 рази менше, аніж було, і тут замовники усіх виді показали що навіть в умовах карантину вони вміють включити «турбо-режим».
Для розуміння ситуації і швидкості роботи розглянемо просту статистику на прикладі декількох районних адміністрацій міста Львов за період 01.04.2020 по 20.04.2020 року та порівняємо її з аналогічної статистикою в період з 01.04.2019 по 20.04.2020. Дата 20 квітня 2020 року вибрана не випадково, оскільки як ви розумієте після цієї дати правила гри змінились.
Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради
01.04.2019 - 20.04.2019 укладено договорів - 3 на суму 192 227,95 гривень
01.04.2020 – 20.042020 укладено договорів - 21 на суму 4 823 146 гривень
Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради
01.04.2019 - 20.04.2019 укладено договорів - 15 на суму 2 066 043,96 гривень
01.04.2020 – 20.042020 укладено договорів - 21 на суму 3 986 132,56гривень
Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради
01.04.2019 - 20.04.2019 укладено договорів - 2 на суму 506 395 гривен
01.04.2020 – 20.042020 укладено договорів - 8 на суму 2 921 307,67 гривень
Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради
01.04.2019 - 20.04.2019 укладено договорів - 7 на суму 1 096 401,24 гривень
01.04.2020 – 20.042020 укладено договорів - 20 на суму 4 874 390,09 гривень
Невже збіг обставин, що гостра необхідність укладати договори виникла саме в період перед початком дії нової редакції Закону? І це ми вже не згадуємо, скільки процедур закупівлі було оголошено до дати «Х» - лише для того, щоб провести їх за старими правилами.
Особливо гостро відчувається непрозорість Прозоро зараз, коли в країні - надзвичайна ситуація і карантин, які напряму перешкоджають виконавцям розпочати роботи: в більшості договорів прописаний 10-ти чи 20-ти денний термін початку робіт з моменту підписання угоди. От і постає запитання, яка нагальна потреба спричинила «договірний бум»? Що це як не потреба уникнути норм нового законодавства і поділити все згідно раніше відпрацьованих схем?...
Патруль ЖКГ – продовжує свою роботу!
Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news