Професор Борис Кузьмінов: Треба негайно розпочати підготовку до другої хвилі коронавірусу

Борисе Павловичу, заспокойте громадськість і скажіть: чи є можливість збільшити потужність вже існуючих лабораторій? 

Буду вести мову за нашу лабораторію – можна, але не суттєво і це не змінить ситуацію. Ми починали роботу, виконуючи  60 аналізів на день. Пізніше на прохання обласного лабораторного центру збільшили свою продуктивність до 90 тестів  в день. Зараз нам доставляють вже 120. Загальні спільні можливості обласного лабораторного центру, наукового-дослідного інституту епідеміології і гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького та військового шпиталю знаходяться десь в межах 300 аналізів на добу. Додатковим лабораторіям потрібен якийсь проміжок часу для налагодження процесу і розраховувати, що вони зараз з чистого аркуша змінять ситуацію на краще, наївно.

Думаю, що  необхідно змінювати алгоритм забору проб або пріоритети в їх черговості. Систематизувати цей хаос, який зараз є, щоб мати розуміння, що і в якій послідовності ми робимо. Адже в першу чергу ми повинні задовольняти потреби пацієнтів із діагнозом, хто госпіталізований в інфекційну лікарню і ті лікарні, які задіяні для лікування інфікованих пацієнтів. Їх потреби на сьогодні в межах 300 аналізів на добу і це відповідає можливостям діагностичних лабораторій. Для госпіталізованих пацієнтів оперативне підтвердження діагнозу – це можливість правильного встановлення клінічного діагнозу і подальшої тактики лікування. При одужанні після лікування обов’язкове підтвердження відсутності коронавірусу. Інакше пацієнта виписати неможливо, бо він може бути носієм, а ліжко-місце є необхідним для госпіталізації наступного хворого. Якщо в результаті хвороби пацієнт загине – і підтвердження інфікування – це стане вимогою використання при розтині відповідних засобів захисту для патологоанатомів, оформлення патологоанатомічного діагнозу (хоча їм на це дається два тижні) із подальшою  обробкою  тіла відповідними  засобами, та видача тіла родичам без одягу. 

Я так розумію, що в цьому процесі постійно виникає загроза зараження для медичного персоналу не тільки інфекційних лікарень, а й лікарів-паталогоанатомів.

Звичайно. Тому наступний важливий пріоритет тестування – діагностика медичного персоналу, який проводить лікування. Кількість цього персоналу  є менш-більш сталою цифрою,  і хоча б один раз в місяць їх всіх треба було би обстежити.

Наступним важливим пріоритетом мають бути пацієнти, для яких будуть проводитися планові операції.

Аналіз більш як 2000 проб, що надійшли на дослідження в нашу установу з 06.04.2020 р. по 20.05.2020 р. свідчить, що це безсистемний «мікс», обумовлений датою забору. Тут і проби пацієнтів лікарень, медичних працівників, безхатьків із притулків, та навіть проби пацієнтів із приватних медичних закладів.

Тому я впевнений, що треба зробити систему пріоритетів на етапі відбору проб, оскільки черга на результати не може складати більше 72 годин, як зараз це відбувається, бо тоді тестування втрачає свій результативний зміст. Встановлення такого порядку подолає організаційний хаос і допоможе оптимізувати роботу всієї мережі тестування в області.

Хочу наголосити, що у нашій лабораторії з жодною пробою не було затримки. І максимум на другий день ми видаємо результат. На початку епідемії ми навіть встигали зробити всі дослідження упродовж одного дня. На сьогодні завантаження більше, і алгоритм роботи такий – надходження проб у другій половині дня, іноді по декілька разів. Ми до кінця дня робимо їх обробку. З 8 ранку наступного дня запускаємо проби на ампліфікацію і в проміжку 10-11 година маємо всі результати. 

Ця епідемія стала проблемою світового масштабу. Фактично по виробниках тестів на COVID-19 на українському ринку можна судити про науково-промисловий потенціал цієї чи іншої країни. Відомо про китайські, корейські, німецькі тести. Наш президент говорив про виробництво вже українських тестів. На яких тест-системах працюють наші лікарі? 

Ми вже працювали на німецьких, корейських, китайських і американських. В кожної є свої переваги і недоліки. Зрозуміло, що на початку роботи, коли тест-системи надавали через благодійну допомогу, треба було працювати на тому, що дають. Але тепер, коли є можливість закупити те, що працює краще і головне, що і коштує дешевше, важко зрозуміти ситуацію з постійною зміною тест-систем.

Щоденно є дзвінки з пропозиціями придбати тест-системи з інших країн і інших виробників. Так, для верифікації нам надали австрійську тест-систему і нам вдалося провести паралельні дослідження, отримати співпадіння результатів, а головне – встановити, що загальний час аналізу проби становить 6 годин, тобто на дві години менше за інших виробників. До прикладу, вартість австрійської тест-системи на 50 тестів складає біля 600 євро (що приблизно 16000 грн.). Якість засвідчена міжнародними і українськими сертифікатами, а по якості вони такі як німецькі, а постачати їх можуть в необмеженій кількості за декілька днів. Вважаю за доцільне перейти на роботу з використанням саме цих систем.

Наступне важливе питання – інформація для тих, хто здає проби, в першу чергу для населення. Пропоную відповідь на це запитання давати по-сучасному – повинна бути гаряча лінія, або сайт інтернет-ресурсу, де без розголошення персональних даних (є номер скерування, або номер проби) можна отримати інформацію про дату видачі, про місце видачі і навіть про наявний результат – позитивний або негативний.

Напевно є достатньо велика категорія громадян, які не хворі (принаймні не в важкій формі, бо тоді вони повинні бути госпіталізовані), але хочуть знати про наявність в їх організмі коронавірусу. Чи можу я, як приватна особа, за свої, а не державні кошти провести тестування на COVID-19 членів своєї сім’ї чи працівників власної фірми, для того, наприклад , щоб зрозуміти, чи всі вони перехворіли безсимтомно?  

На мою думку, треба діяти двома шляхами. Перший – розробити алгоритм платних ПЛР-досліджень: хто відбирає проби і яка лабораторія, не зменшуючи виконання безоплатних проб, у невеликій кількості – 10-20 аналізів в день. Другий – проведення імуноферментного аналізу (ІФА). Медичний університет має достатню кількість ІФА-аналізаторів, потужну кафедру клінічної імунології та алергології і готовий проводити ІФА та консультації. Вартість такої послуги буде обумовлена калькуляцією і гарантією, що вона дійсно буде виконана. Чому я на цьому наголошую? Іноді люди керуються саме ціною. Як у Львові можна пройти медичне обстеження для декретованих груп за 200 гривень за 15 хвилин при реальній вартості 350-400 грн, мікробіологічні дослідження зробити за 250 грн з отриманням результатів по чутливості до антибіотиків на другий-третій день при реальній вартості 500-600 грн і видачою не скоріше ніж через 5 днів, ПЛР-аналіз, який персонал проводить з ризиком для життя, зробити за 800 грн тобто дешевше, ніж імунологічні дослідження, а собівартість такого аналізу знаходиться на рівні 600-700 грн.

Мені здається, що і в цій галузі, яка сьогодні називається «надання платних медичних послуг», слід вже наводити порядок.

Усі стверджують, що восени буде черговий стрибок пандемії COVID-19 в світі та зрештою, напевно, і в Україні. Львівщина готова, на Вашу думку, до осіннього коронавірусу?

Сьогодні, саме сьогодні, треба розпочати підготовку до другої хвилі коронавірусу. Вона почнеться в листопаді-грудні в залежності від погодних умов. Тобто маємо в запасі 5 місяців.

Чи зможемо налагодити діагностику для всіх? Відповідь очевидна – ні. Чому? Створення додаткових лабораторій тягне за собою не тільки затрати, а вони, між іншим, відомі. На створення нашої лабораторії, а це проєктна документація, реконструкція приміщень, прилади, промислове безперебійне електроживлення, захисний одяг, розхідні матеріали, а найголовніше – система біобезпеки рівня BSL-2 (ПЛР-бокси, ламінарні шафи, шлюзові сполучення між кімнатами, очистка та кондиціювання повітря, очистка стоків) було витрачено 3,4 млн доларів. Кошторис обслуговування складено до 2030 року, згідно з яким підтримка і обслуговування лабораторії в рік без оплати персоналу становить від 100 тис. грн. до 300 тис. грн. Недаремно, вже в перший рік після передачі лабораторії на баланс інституту, вона фактично припинила свою роботу. Тому за 5 місяців створити з нуля ту кількість лабораторій, які забезпечать повністю діагностику всього 2,5 млн населення Львівської області, неможливо. Тому слід зосередитися на запасах якісних тест-систем, саме таких, які перевірені, саме тих, з якими немає проблем.

Щодо лікування. То тут все просто. Ми будемо мати ту саму кількість важких пацієнтів і потрібно, як мінімум 200-300 ліжок із боксовою і шлюзовою системою.

Кілька слів про інформаційний супровід епідемії. Це дуже важливо – не потрібно постійно лякати людей і викликати масовий психоз щоденними цифрами (між іншим не захворілих, а інфікованих) та померлих. Це респіраторна інфекція, а не чума і не СНІД. Кількість померлих у Львові за період епідемії з підтвердженим діагнозом коронавірус знаходиться на рівні померлих від грипу за попередні роки. Зосередитися треба на групі ризику (люди похилого віку, хворі на діабет та з хронічними захворюваннями респіраторного тракту), а людям молодого віку треба пояснювати, що коронавірус має підвищену контагіозність,  і як він подіє на тих, хто з ними спілкується буде зрозуміло, коли в оточенні хтось захворіє. Тоді відношення до карантинних заходів у них зміниться. Бажаю всім здоров’я та стабільних 36,6 градусів.

Розмовляв Юрій КМІТЬ, для Leopolis.news