Про громадську діяльність, політику та функції депутата місцевої ради розмовляємо з блогером, кандидатом в депутати Львівської районної ради від ВО «Батьківщина» Андрієм Вихопнем.

Ви є доволі відомим на Львівщині громадським активістом і блогером. Чому Ви вирішили балотуватися у депутати?

Ми зараз можемо спостерігати, як громадські активісти масово перетворюються на політиків. У моєму випадку було дещо по іншому, я пройшов цей шлях у два боки. Я розпочинав саме як політик і стояв біля витоків створення партійного осередку «Батьківщини» на Львівщині. Коли контроль над місцевим осередком фактично перебрали брати Дубневичі, я відійшов від партійної діяльності, бо не погоджувався з політикою, яку провадило тодішнє керівництво. Для мене це був дуже важкий період, бо партія, до діяльності якої я чимало доклався, завдяки зусиллям тодішнього президента Януковича та низки місцевих структур була фактично повністю знищена на Львівщині. Як наслідок дві каденції поспіль «Батьківщина» не могла потрапити до Львівської міської ради, хоча у 2015 році серед її представників були достойні люди. На жаль, тоді їх було критично мало, і методи роботи бажали кращого – виставити намет, провести мітинг і написати про це у соцмережах. Саме тоді я зрозумів у чому насправді повинна полягати робота місцевого депутата – це живе спілкування з людьми, і вирішення їхніх проблем ,і я ще більше переконався у цьому, коли перейшов працювати у громадський сектор. Після останніх парламентських виборів, коли рейтинг «Батьківщини» був дуже низьким, через масовану і агресивну кампанію дискредитації партії і її лідерки Юлії Тимошенко, я бачив своє завдання у тому, щоб пояснювати людям, наскільки це нечесно і несправедливо, і показати на прикладах, що «Батьківщина» – це соціальна партія, які відстоює інтереси простих людей. Достатньо просто перечитати законопроекти , які вносить наша партія до Верховної Ради, або ознайомитися з діяльністю наших активістів, зокрема Наталії Тимчій, Богдана Рабешка, яка спрямована на соціальний захист потребуючих людей.

Наскільки я розумію, на основі цього й була сформована передвиборча програма «Батьківщини» Львова...

Саме так, і з нею ми йдемо до людей. Ми не займаємося популізмом, і не обіцяємо того, що здатні будемо пізніше втілити у життя. Адже на доплати вчителям і на муніципальну програму «Доступні ліки», яка значно розширює державну програму, на закупівлю обладнання для безкоштовного лабораторного обстеження для львів’ян, гроші у міському бюджеті при бажанні можна відшукати і ми підкажемо де їх можна знайти. Наші кандидати до усіх місцевих рад мають чітке розуміння, що вони робитимуть після обрання. Зокрема я зроблю все, щоб у нас не йшли з молотка приміщення медичних закладів, щоб соціальні служби належно виконували свою роботу. Вони б мали перевірити в яких умовах живе кожна людина з першою групою інвалідності. Зокрема чи має вона достатньо памперсів, чи виконує свої функції опікун, або чи є достатній нагляд за особами з алкогольною залежністю, які виховують дітей, і що держава зробила для того, щоб позбавити від цієї залежності, чи забезпечила їх наприклад роботою? Держава повинна опікуватися, як літніми людьми так і дітьми, і за тим, як держава здійснює ці свої функції потрібен контроль, і якраз це і є одним із завдань депутата місцевої ради.

Але ж у нас чи не при кожному органі влади створені громадські ради, якраз для контролю за його діяльністю…

Скажу більше, зараз низка політичних партій лобіює створення наглядових рад при органах влади і навіть комунальних підприємствах, але який у них юридичний статус, хто делегує їм ці повноваження. У нас в країні створено тисячі громадських організацій є люди, які заснували по 5-6 і більше ГО. Це «професійні» громадські діячі, які невідомо чим заробляють собі на життя. Але наглядова, контролююча функція це якраз повноваження місцевих депутатів, і мені незрозуміло чому ці функції мають виконувати інші люди, яких на це ніхто не уповноважував. Якщо мені громада довірить представляти її інтереси у новоствореній районній раді, то я і буду виконувати саме цю роботу. Зокрема, це буде стосуватися встановлення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Владі більше не вдасться протиснути чергове підвищення ціни на проїзд, зігнавши на громадські слухання усіх працівників «Львівелектротрансу». Я буду вимагати документального підтвердження усіх складових на основі яких формується тариф. Всі попередні підвищення тарифу мотивувалися тим, що працівникам потрібно збільшити зарплати. То я хочу подивитися, наскільки більше почав наприклад отримувати рядовий працівник того чи іншого комунального підприємства, і наскільки більше «топ менеджери» цих збиткових підприємств. А громадські чи наглядові ради – це спроба підміни понять і намагання запровадити «ручне» управління, яке немає нічого спільного зі справжнім громадським контролем. Хочу нагадати, що активне створення різноманітних громадських рад, за російським зразком, розпочалося за президенства Януковича, щоб створити ілюзію «громадського» контролю. Відтак, якщо депутати чесно виконуватимуть свої контролюючі функції то у нас буде і реальний громадський контроль і справжнє народовладдя.

Розмовляв Олег Лужний, Leopolis.news