12-07-2021 19:507932
Час після пандемії Польща використовує для перемін в економічній та соціальній системі таким чином, щоб вона була більш стійкою до наступних криз, більш справедливою і дозволила нам вийти на новий рівень розвитку.
Ми живемо в дивовижні часи. Останніх кільканадцять місяців минули в атмосфері страху про здоров’я та життя, а також тривоги щодо майбутнього. Багато поляків запитували себе не лише, чи вдасться їм уникнути коронавірусу, але й чи залишиться у них робота, чи їхні сім'ї матимуть фінансове забезпечення, а їхнім дітям не доведеться прощатися з надією на краще майбутнє.
Пандемія коронавірусу могла насправді нас повернути в розвитку до 90-х років. Вистачить подивитися на катастрофічні економічні дані деяких країн - включаючи Європу - щоб переконатися, що чорний сценарій не був просто фантазією з фільму-катастрофи. Однак цього не сталося, і це тому, що сьогодні, на відміну від 90-х років, поляки могли розраховувати на державу, яка активно брала участь в організації допомоги всім, хто її потребував. Безпрецедентна підтримка в рамках Антикризового щита та Фінансового щита дозволила нам уповільнити катастрофічні наслідки кризи COVID-19 і зупинити падіння ВВП за 2020 рік на рівні нижче 3%, що було третім найкращим результатом у Європі, а в групі великих країн з понад 10 мільйонами жителів у нас не було конкуренції. Ще більшим успіхом є утримання безробіття на рівні близько 3 відсотків. - і тут ми вже маємо абсолютно найкращий результат в Європейському Союзі.
Чергові дані лише підтверджують, що польська економіка в умовах кризи працює справді дуже добре. Понад 110 мільярдів злотих експорту в березні 2021 року є рекордом за всі часи. У травні показник РМІ (Purchasing Managers Index) перевищив рівень 57 пунктів - це також найкращий результат в історії вимірювань. Кілька місяців раніше Європейська комісія зазначила, що Польща, як одна з чотирьох країн ЄС, забезпечує стабільність державних фінансів як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. У такій ситуації можна допуститися лише однієї помилки - вважати, що справи йдуть у правильному напрямку та перестати працювати.
Криза – шанс чи катастрофа?
Криза, з якої ми не зробимо висновків, - це катастрофа. Але криза, яку правильно прочитати і зрозуміти, є не лише шансом, а й прискорювачем змін – так в двох реченнях можна узагальнити ідею, яка лежить в основі Польського ладу.
Унікальність сьогоднішньої кризи полягає в тому, що марно шукати її вирішення в підручниках. Незалежно від того, чи ми будемо шукати у Гаєка чи Лассаля – жодна теорія економічної кризи не передбачала ситуації, в якій з дня на день відбувається параліч економічної та соціальної активності майже у всьому світі.
Щодо до кризи COVID-19 ми повинні діяти тому, що лікарі щодо самого коронавірусу. Ми не маємо конкретних ліків, але досвід підказує нам впливати на симптоми. Історичний досвід показує, що відповіддю на кризу має бути посилення державної активності, оскільки кризою - незалежно від того, чого вона стосується - потрібно керувати, а не залишати її самій собі.
У 1933 році американський президент Франклін Д. Рузвельт оголосив про Новий курс (New Deal) - відповідь на Велику депресію, програму реформ для стимулювання економіки, стимулювання зовнішньої торгівлі та масових державних інвестицій - було збудовано 120 тис громадських будівель і 77 тис мостів. У наступному десятилітті США збагатилися мережею автомобільних доріг. Це сценарій, який сьогодні надихає Польщу.
Польський лад, тобто нова якість
Цілі Польського ладу охоплюють не лише відновлення після пандемії, але й переміни в економічній та соціальній системі Польщі таким чином, щоб вона була більш стійкою до наступних кризових моментів, більш справедливою та одночасно дозволила Польщі вийти на новий рівень розвитку.
Діагностика болячок пандемії повинна була розпочатися зі стану служби здоров'я. COVID-19 привів системи служб здоров'я всіх, навіть найбагатших країн, на межу краху. Інакше не було і в Польщі. Якби не рішуча обмежувальна політика і проведення в незвичайному темпі будівництва мережі тимчасових лікарень, епідемічна катастрофа сталася б і в нашій країні. Навіть важко уявити її масштаби та хаос, який міг би запанувати, якби ми раніше значною мірою не оцифрували службу здоров’я.
За останні 5 років витрати на службу здоров’я перевищили 100 мільярдів злотих, і попри це її якість надалі все ще відрізняється від стандартів, очікуваних поляками. Це чіткий сигнал про те, що система фінансування служби здоров’я, з якою ми маємо справу, досягла свого максимуму. Пора закінчити з філософією реорганізації. Якщо ми хочемо зробити якісний стрибок, який підніме Польщу на рівень Заходу, ми повинні рішуче прискорити крок, метою якого є виділення 7% ВВП на здоров'я.
Польський податковий парадокс
Це означає зміну моделі фінансування служби здоров’я, а отже, і зміни податкової системи. До цього часу Польща була єдиною країною, де частину внеску на медичне страхування можна було утримати від податку. Конструкція всієї системи означала, що ті, хто заробляє найбільше, мали також відносно найпростішу можливість податкової оптимізації. Хоча польська податкова система номінально є прогресивною, то фактично вона стала регресивною. Люди з нижчими доходами платять пропорційно більші податки, ніж люди з вищими доходами.
Польський податковий непорядок не лише вразив у почуття справедливості та унеможливив побудову соціальної єдності. Перш за все, це сприяло поглибленню нерівності, а в кризовій ситуації ці явища були посилені.
Криза подібна потужній хвилі на морі. Гойдає величезними кораблями, але це тим маленьким загрожує затопленням. Найновіші дослідження чітко показують, що пандемічний 2020 рік поглибив нерівність доходів. Найбагатші отримали прибуток - незалежно від кризи - натомість найбідніші втратили саме через важкі обставини.
В напрямку Польщі по-справжньому солідарної
Польський лад вирішує ці виклики, оскільки виникає з духу автентичної солідарності, яку слід розуміти дуже широко. Це солідарність у горизонтальному вимірі, тобто турбота про соціальну справедливість, про нівелювання нерівності в доходах, про підтримку людей, які заробляють найменше. У цьому вимірі ми запропонували суму вільну від податку на рівні 30 тис злотих, а отже на рівні порівнювальному з західними країнами - вищу ніж у Франції, порівнювальна з Данією. Але Польський лад - це також солідарність у вертикальному вимірі, яку можна назвати солідарністю між поколіннями. З одного боку, це повернення у напрямку минулого, матеріальна підтримка для людей похилого віку у вигляді неоподатковуваної пенсії, повернення до цінностей, без яких важко уявити майбутнє польського суспільства та всієї Європи. З іншого боку, це також здатність подбати про майбутні покоління, створити основи для розвитку, які дозволять нашим дітям краще заробляти і працювати в кращих умовах, і останнє, але не менш важливе - жити в середовищі, де можна буде дихати чистим повітрям, а не читати про нього як про щось нормоване, доступне лише обраним.
Початок 20-х років 21 століття - надзвичайно важливий момент для Польщі. Ми стоїмо на порозі цивілізаційних змін у нечуваному дотепер масштабі. Історія спричинила, що попередні такі зміни ми могли лише спостерігати. Тепер у нас є шанс стати головними акторами цих змін. Сценарій готовий. Вистачить лише, щоб ми разом реалізували Польський лад. Будемо прагнути до якнайширшого його визнання, оскільки лише тоді такі стратегії можна вважати успішними.
Матеуш МОРАВЄЦКІ для Leopolis.news