Вчора, 04-04-2025 16:11291
2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження нових мит на імпортні товари з усіх країн, включаючи основних торговельних партнерів – Канаду, Мексику, Європейський Союз та Китай. Хоча адміністрація Трампа стверджує, що мита сприятимуть відродженню американського виробництва та зменшенню залежності від імпорту, багато експертів висловлюють сумніви щодо цього. Зростання витрат для компаній та споживачів, а також можливі заходи у відповідь з боку інших країн можуть негативно вплинути на економіку США, а відтак на глобальну економіку. Яких наслідків може зазнати світова економіка і як відчуємо її ми, українці, спробуємо розібратись у статті.
Одразу після виступу Дональда Трампа із таблицею із новим розміром мит світові фондові ринки миттєво відреагували. Провідні індекс, як от Dow Jones впав на 1 100 пунктів (2,6%), S&P 500 знизився на 3,3%, а Nasdaq втратив 4,3%. Інші індекси теж демонстрували падіння. Це свідчить про занепокоєння інвесторів щодо потенційних економічних наслідків нових тарифів. Звичайно, непересічна подія, яка потенційно матиме вплив на увесь світ. Однак, якщо подивитись на коливання цін на фондових ринках, бачимо, що останнім часом котирування знаходяться на безпрецедентно високому рівні. Тому зниження індексів можна вважати корекцією й не більше. Хоч найближчі кілька днів продемонструє, чи не перейде ця тенденція у затяжний ведмежий ринок, тобто з загальною тенденцією до падіння вартості цінних паперів.
Іншим, більш вагомим індикатором, який свідчить, що відбувається щось недобре, є ціна на золото, яка перевалила за 3000 дол. за 1 унцію. Рішення президента Трампа вплинуло на підняття цієї планки ще вище, до 3160 дол. (на момент написання статті).
Чому вартість золота є важливим індикатором у світі фінансів і не тільки? Золото є історичним активом, на який зростає попит у час нестабільності. Звісно, інвестори утікають у золото, коли прагнуть убезпечити свої капітали від інфляції, або ж, коли відчувають турбулентність ситуації — початки фінансово-економічної кризи, політична нестабільність чи щось у тому дусі. Проліберальні ЗМІ зазвичай наводять цей фактор, як свідчення хаотичної й непередбачуваної політики адміністрації Трампа. Та графік ціни на золото демонструє висхідний тренд уже з кінця 2023 року, тоді навряд чи були відомі результати американських виборів, а отже, інвестори розгледіли невтішні перспективи нестабільності наприкінці 2023 року (й це не те, що робить Трамп, а щось інше). Скоріше, навпаки, адміністрація президента США намагається реагувати на ті ж проблеми, що сколихнули інвесторів (звісно, що не усі інвестори однаково поінформовані, але тренд у цілому вказує на неминучість кризових явищ).
Світова організація торгівлі, як одна із Бреттон-Вудських інституцій (як і МВФ, Світовий банк) де-факто перестала діяти. Це означає, що старі правила міжнародної торгівлі уже не діють, а нові ще не діють. За аналогією із скасування золотодоларового стандарту у 1971 році, коли на формальне закріплення нових правил знадобилось 5 років (Кінгстонська угода 1976 р) можна стверджувати, що нас очікує певний проміжний період “без правил”.
Інфляція та споживчі ціни: Мита можуть призвести до підвищення цін на імпортні товари, що спричинить зростання інфляції. Мова про США, адже політика останніх чотирьох десятиліть полягала у винесенні виробничих потужностей за межі країни, в основному через дешеву робочу силу за кордоном (наприклад, Азійський Тихо-океанський регіон — Китай, В’єтнам, Бангладеш... (ця тема заслуговує на окрему статтю), Мексика та ін. й розвернути цей тренд, навіть під таким суттєвим тиском компаніям буде не просто й витратно.
Американські (і не тільки американські) споживачі, ймовірно, зіткнуться з вищими витратами на товари повсякденного вжитку, що може знизити купівельну спроможність. Причиною цього є неспроможність у короткостроковому періоді замінити ланцюжки постачання і як наслідок, здорозчення товарів, велика частка виробництва яких винесена за кордон. Наприклад, прогнозується, що упродовж короткого часу вартість нових Айфонів зросте майже на 50%.
Якщо країни вводитимуть мита у відповідь, як це вже зробила Канада, то американські виробники зіткнуться не лишень з інфляцією пропозиції, але й з обмеженням свого традиційного ринку збуту. Не варто забувати й про негативні іміджеві втрати, які, зокрема, на собі відчуває американський виробник електрокарів Тесла.
Економічне зростання та зайнятість: Економісти прогнозують уповільнення зростання ВВП США до 1% та підвищення рівня безробіття до 4,5% у 2025 році.
Це пов'язано з підвищенням витрат для бізнесу та зниженням конкурентоспроможності американських товарів на міжнародних ринках. Стурбованість щодо потенційної глобальної рецесії наростає, адже торговельні партнери США можуть вжити зі вже вживають симетричних заходів у відповідь. Як наслідок, неминуче зниження обсягів міжнародної торгівлі та уповільнення світової економіки.
Економічний стан Китаю перед запровадженням американських мит був далекий від ідеальної форми.У 2024 році економіка Китаю зросла на 5%, що відповідало урядовим прогнозам, але стало одним із найнижчих показників з 1990 року, не враховуючи період пандемії COVID-19. (Ці дані скоріш за усе були завищені через неврахування великого обсягу банкрутств, які не стались через втручання китайського уряду). Зростання було підтримано державними стимулами та збільшенням експорту, особливо в останньому кварталі року. Однак споживчі витрати залишалися слабкими, а дефляційний тиск викликав занепокоєння серед економістів. Крім того, населення Китаю скорочувалося третій рік поспіль, що створювало додаткові виклики для економіки. Запровадження нових мит з боку США може суттєво вплинути на китайську економіку. Згідно з прогнозами Goldman Sachs, зростання ВВП Китаю у 2025 році може сповільнитися до 4,5%, що стане найнижчим показником з 2020 року. Це пов'язано з високою залежністю Китаю від експорту та потенційним зниженням попиту на китайські товари через підвищення мит.
За даними Economist Intelligence Unit, підвищення ефективної ставки мита на китайські товари на 20 процентних пунктів може призвести до зниження ВВП Китаю на 0,6 процентних пунктів у період з 2025 по 2027 роки. У разі підвищення мит до 60%, втрати можуть сягнути 2,5 процентних пунктів за той самий період. Очікується, що Китай відповість поміркованими та цілеспрямованими заходами у відповідь, зосереджуючись на нетарифних інструментах.
Не дивлячись на те, що Європейський Союз демонстрував ознаки економічного відновлення на початку 2025 року, зокрема, спостерігалося зростання нових експортних замовлень у виробничому секторі, стабілізація рівнів запасів та покращення інвестиційних настроїв, зокрема завдяки відновленню зростання в Німеччині та Франції, двох найбільших економіках блоку, загальний прогноз реального зростання ВВП на 2025 рік залишався низьким, близько 1,0%.
Запровадження США 25% мит на імпорт з ЄС може спричинити щось, що можна описати як "економічні потрясіння", знизити зростання та прискорити інфляцію. За оцінками німецького аналітичного центру Kiel Institute, експорт ЄС до США може скоротитися на 15-17%, що призведе до зменшення економіки ЄС на 0,4%, тоді як ВВП США знизиться на 0,17%. Німецький автомобільний сектор, зокрема, може зазнати значних втрат, оскільки експорт до США може зменшитися майже на 20%. Аналітики ING попереджають, що Європа ризикує впасти в рецесію через уведені президентом Трампом тарифи. Зокрема, це стосується Німеччини, яка сильно залежить від експорту й, зокрема, до США.
Ризики глобальної рецесії
Введення мит адміністрацією Трампа може спричинити глобальну рецесію, як це було у 2008 році. Можливі сценарії:
США можуть зіткнутися з торговельною війною у відповідь, що вплине на експорт американських товарів і знизить зростання ВВП США так і ВВП торгівельних партнерів. Заповільнення торгівлі приведе до глобальної рецесії.
Глобальні ланцюги постачання порушуються, що негативно впливає на економіки, особливо ЄС та Китаю, викликаючи інфляцію в США та девальвацію юаня. Чи наважиться Китай позбутись американської залежності й у першу чергу, у світових розрахунках, втративши можливітсь торгувати із США, залишається ключовим питанням, на яке поки немає відповіді.
Центральні банки будуть обмежені у своїх можливостях стимулювати економіку шляхом зниження облікових ставок у страху перед інфляцією. На перше місце тут вийде неможливість обслуговувати величезний державний борг США (понад $36,6 трлн дол.), що може спровокувати ще й фінансову кризу (про небезпеку боргу в наступній статті). Дефіцит бюджету, навіть попри волюнтариські кроки уряду США максимально секвеструвати видатки федерального уряду (MAGA Ілона Маска), зростає, що змушує уряд США позичати більше, а це ризик зростання відсоткових ставок й гальмування економіки ще більше. Відтак дорогий долар й відтік капіталів з інших країн, що призведе підняття облікових ставок центральними банками інших країн.
У цьому потоці негативної інформації є також позитивні новини. Адже приповільнення світової економіки, неодмінно тягне за собою зниження цін на нафту, а це, у свою чергу, послаблює позиції росії вести війну. Вже на передодні рішення США про запровадження мит, фіксується 20% скорочення доходів від продажу російської нафти майже другий місяць поспіль. Поряд із санкціями щодо блокування розрахунків російськими банками з середини березня, які вплинули на поцінування російської валюти, бюджет федерації за інших рівних умов, (наприклад зростання вартості нафти через ескалацію на Близькому сході), ризикує недоотримати від чверті до третини доходів. Сподіваємось, що це стане головним аргументом завершити війну проти України й, можливо, навіть приведе до соціального напруження й повалення режиму путіна. Тримаємо кулаки, й повторюємо: «нема зле, щоб на добре не вийшло!».
Олег ЖОВТАНЕЦЬКИЙ, незалежний оглядач, к.е.н, для Leopolis.news