У церковному календарі на 14 січня зазначено два свята – Обрізання Христове і Василія Великого. Але, якщо в цей день в народі гучно вшановують святого Василія і відзначають іменини Василя, то про свято Обрізання навіть в церкві згадують якось між іншим. Та й у народній колядці другим різдвяним празником називають святого Василя, а про Обрізання ні слова. Принагідно, я також вітаю з днем ангела всіх Василів і Василин. Але якось язик не повертається вітати українців з Обрізанням.

Зі святом з нагоди пам’яті святого Василія Великого все більш-менш зрозуміло. Жив у IV ст. в Греції такий собі єпископ Василій, який за християнство піддавався жорстоким гонінням від влади. Він твердо і безстрашно протистояв цьому та відзначився також тим, що займався доброчинністю, побудував ряд закладів для бідних, був богословом (вселенським учителем). Вів аскетичний спосіб життя і помер через хвороби у віці 50 років. Християни вірять, що він є захисником землеробів, а тому цього дня зранку хлопчики ходять від хати до хати і посівають (засівають) зерном, бажаючи гарного врожаю.

Складніше з Обрізанням Господнім. Святкується в Церкві щорічно від IV століття на спогад про Євангельську подію. На восьмий день після народження немовля Ісус, за законами Старого Заповіту, прийняв обрізання, встановлене для всіх єврейських немовлят чоловічої статі в знак Заповіту Бога з праотцем Авраамом і єврейським народом. Традиційно вважається, що Авраам сам проробив над собою цю операцію у віці 99 років за допомогою Всевишнього.

Окрім євреїв обрізання крайньої плоті у чоловіків здійснюють у зв’язку з кліматичними умовами й інші народи Близького Сходу і Африки. В давнину обрізання було покликане служити зовнішньою ознакою Ізраїлю, який вирізняє його від необрізаних язичників. Але у Новому Завіті вираз «обрізані» означає саме єврейську релігійну громаду в її протиставленні християнській громаді. А що спільного з обрізанням мають українці? Це не наша традиція. І не треба її нам нав’язувати, навіть, якщо про обрізання є згадка у Біблії. Вистачило ж мудрості у Церкві замінити Пальмову неділю на Вербну, оскільки у нас пальми не ростуть. Чому ж свято Обрізання і далі вперто святкують в УГКЦ та УПЦ. Адже в народі здавна кажуть: «ти або хрестик зніми або труси одягни» з натяком на несумісність обрізання з християнством. Невже Природа недосконала, що її треба підправляти? І що в цьому є українського? Та коли християнська церква очиститься від впливів юдаїзму?

Дивлюсь на припорошений снігом садок. У цю хвилину він нагадує білі вітрила, під якими святитель Василечко в’їжджає в Новий рік. Чотирнадцятого січня Новий рік за старим стилем, або ще Василі.

Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ