За часів президентства Петра Порошенка Україна провадила курс від етатистської форми правління до демократичної, від соціалізму до конституціоналізму, який базується на тому, що всі суб’єкти державно-правових відносин діють у межах Конституції, а влада (законодавча, виконавча і судова) не повинна панувати над людиною. Із приходом до державного штурвалу популістської «зеленої влади» настала епоха правового ренегатства. Сьогоднішній публічний глум над українським законодавством або умисна дискредитація законів є зазіханням на конституційний лад України. Складається враження, що так звані «Слуги народу» приміряють тогу диктаторів.

У Верховній Раді 5 січня 2022 року 24 депутати (20 із яких «слуги») зареєстрували законопроєкт №6508 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання запровадження карантину». У парламент законопроєкт надійшов 6 січня, а 10 січня, коли всі депутати згідно з регламентом пленарних засідань повинні були працювати на виборчих округах, документ передали на розгляд керівництву парламенту.

Того ж дня законопроєкт скерували на розгляд комітету, не вказавши якого. 11 січня надали для ознайомлення, не вказавши кому, а вже 24 січня надано висновок комітету про розгляд законопроєкту. Таке миттєве проходження документу по парламентських шаблях у Різдвяний час вказує, що за депутатською ініціативою, ймовірно, бовваніє інтерес Банкової.

Подання законопроєкту №6508 обурило прогресивну частину правників, вони висловили ряд негативних оцінок щодо тих законодавчих норм, яким пропонують надати статус закону. Зокрема, адвокат Ростислав Кравець переконаний, що законопроєкт 6508 – це «чергова навіжена заповзятливість народних депутатів стосовно карантинних заходів, а також заангажоване кулуарне бажання наділити Кабінет міністрів повноваженнями, які не відповідають Конституції України».

Ініціативна депутатська група хоче внести зміни у статтю 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», щоби незаконні розпорядження Кабміну привести до норм чинного законодавства. Бажаючи надати урядовцям широкі повноваження щодо подальшого поширення вакцинальної диктатури, ініціатори водночас підклали команді Зеленського чималу «свиню». Законопроєктом 6508 депутати констатували, що станом на січень 2022 року всі карантинні обмеження і примусова вакцинація були незаконними.

У законопроєкті 6508 передбачено, що від парламентарів заберуть частину повноважень і передадуть виконавчій владі, яка зможе власними розпорядженнями, а не законом, не тільки встановлювати і відміняти, а й продовжувати карантин. Це незаконно, це не конституційно, але хіба тепер на Банковій хтось рахується з Конституцією і правами громадян України?

Статтю 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонують доповнити таким пунктом: «Карантин встановлюється на строк, що не перевищує двох місяців. У разі несприятливої епідемічної ситуації Кабінет міністрів України приймає рішення про продовження карантину». Тобто карантин можуть продовжувати безконечно довго, скільки буде необхідно для виконавчої влади.

Тепер уряд зможе відмінити і вибори, тому що, наприклад, буде несприятлива епідемічна ситуація. Складається враження, що нині вже більшість хворих вмирає виключно від ковіду, всі решта хвороб майже зникли з інформаційної статистики. Хоча офіційна статистика чітко показує, що смертність серед захворівших на Covid-19 є меншою від 3 відсотків.

Далі ініціатори законопроєкту пишуть: «Встановлення карантину на території, яка розташована у межах більше ніж шести областей (у тому числі, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим) запроваджується за погодженням із Радою національної безпеки і оборони України».

Чому шість областей, а не чотири або вісім? А ще навіщо до карантинних обмежень притулили Раду національної безпеки і оборони? У цій структурі всі фахові епідеміологи? Навіщо планують забрати повноваження у головного санітарного лікаря?

У законопроєкті також передбачено, що «протиепідемічні заходи можуть включати»:

особливі умови і режим пересування населення та господарської діяльності;
підстави та порядок обов’язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталів);
особливі умови в’їзду та виїзду з території, на якій запроваджено карантин;
особливі умови і режим здійснення пасажирських перевезень;
особливі умови і режим перетину кордону іноземцями та особами без громадянства;
особливі умови і режим відвідування закладів освіти;
інші заходи визначені законом.

Які ще інші заходи? Чому їх не прописати, якщо вже готуються доповнення до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»? Адже пізніше, заднім числом, під невизначене поняття «інші заходи» можна запровадити казна-які обмеження або примус для громадян.

Отже, всі сім додаткових доповнень до статті 29 вказують на те, що чинна виконавча влада хоче перебрати на себе повноваження парламенту стосовно запровадження «особливих умов, режиму пересування населення та господарської діяльності». Але парламентарів громадяни обирають і делегують їм право від свого імені здійснювати народовладдя, а чиновники Кабінету міністрів – це державні службовці, яких призначає парламент. Вони не мають статусу народних обранців, а відтак і не мають делегованих народовладних повноважень.

Якщо тенденція надання законодавчих повноважень виконавчій владі продовжиться, тоді на час виборів президента може виникнути конфліктна ситуація. Кабінет міністрів може вирішити, що складна зовнішня міжнародна ситуація не дозволяє провести президентські вибори, передбачені Конституцією.

Схоже, що на Банковій заповзялись створити гібридний двопалатний парламент. Нижньою палатою і одночасно урядом буде Кабінет міністрів із законодавчою ініціативою, а верхньою палатою – «зелена» більшість із угодовськими повноваженнями.

Фантастика? Сьогодні так. Але хто два роки тому міг передбачити, що експериментальну вакцинацію будуть нав’язувати силоміць, а незгодних будуть позбавляти конституційного права на працю і на оплату праці? Хто міг передбачити, що чинна влада, яка так гучно обіцяла «кінець епохи бідності», буде прирікати громадян України на безгрошів’я і новітній голодомор?

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст

Редакція Leopolis.news може не поділяти думку автора. Відповідальність за зміст матеріалу цілком покладається на нього.