16-12-2022 10:287512
У виконавчому апараті Львівської міської ради відмовилися надати копію одного з розпоряджень міського голови. Ба більше: львів’яни позбавлені можливості ознайомитися із змістом десятків подібних розпоряджень Андрія Садового. На сайті міської ради є лише назви цих документів. У такий спосіб чиновники ЛМР порушили не лише низку законів України, а й прямі норми Конституції, позбавляючи громадян права на доступ до публічної інформації.
Особисто мене зацікавило розпорядження міського голови Львова № 346 від 07.10.2022р. «Про перерахування Європейському банку реконструкції та розвитку коштів для погашення кредиту». Логічно, що мешканці Львова мають повне право знати, як наймані ними чиновники розпоряджаються грошима громади. Чи ефективно витрачаються кошти платників податків? Скільки місто витрачає на обслуговування боргу та погашення кредитів?
І оскільки самого тексту згаданого розпорядження, окрім назви, на сайті ЛМР не було, тому 10 жовтня 2022 року я звернувся із запитом щодо його надання. Тим більше це конституційне право гарантоване Законом України «Про доступ до публічної інформації».
14 жовтня 2022 року на мій запит мені була надана відповідь за підписом в.о. директора департаменту фінансової політики ЛМР В. Довжик у якій мені було відмовлено у наданні копії розпорядження міського голови Львова. У своєму листі чиновниця посилалась на Закон Україн «Про правовий режим воєнного стану» та постанову Кабінету Міністрів України № 252 від 11.03.2022 року, якою буцімто допускається здійснення бюджетного процесу без оприлюднення нормативно-правових актів. Однак, така позиція ЛМР однозначно суперечить нормам закону, про що я вказав у повторному запиті на адресу виконавчого апарату міської ради від 14 жовтня 2022 року з проханням все-таки надати копію розпорядження.
Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2020 «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідного закону конституційні права та свободи громадян не обмежуються, а можуть бути обмеженими. Конституція гарантує право громадян на отримання інформації. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
В абзаці 7 підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 252 від 11.03.2022 року «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» чітко вказано, що здійснювати управління коштами місцевих бюджетів без оприлюднення нормативно-правових актів та інших документів, які застосовуються під час бюджетного процесу, «мають право військові адміністрації населених пунктів, обласні, районні та Київська міська військові адміністрації». Цей перелік є вичерпним і у ньому немає згадки про органи місцевого самоврядування, які приймають рішення сесійно, чи їх посадових осіб, які видають накази чи розпорядження. А оскільки міський голова Львова не є виконавчим комітетом відповідної місцевої ради, місцевою державною адміністрацією, військово-цивільною адміністрацією або військовою адміністрацією, чи місцевим месією, то його розпорядження є обов’язковими для оприлюднення.
Окрім того, я звернув увагу чиновників, що вони фактично «за вуха» притягують у своєму впертому небажанні давати копію розпорядження т.зв. форс-мажорні обставини. Відповідно до чинного законодавства обставинами непереборної сили є надзвичайні й невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими й іншими нормативними актами (ст. 14 Закону № 671/97). Суб’єктами на яких розповсюджується дія обставин непереборної сили (форс-мажор) є виключно суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи, а не органи державної влади, органи місцевого самоврядування чи їх посадові особи. Ну які надзвичайні обставини «впали» на Львівську Ратушу? Вона що згоріла разом з усіма документами? Чи працівникам апарату зарплат і премій не платять і немає кому піти й за 10 хв. сканувати копію розпорядження мера? Що це за маніякальне совєтське бажання все скривати, ще й прибріхувати при цьому?
Бо у своїй відповіді пані Довжик написала чорним по білому, що «згідно з підпунктом 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації здійснюють управління коштами місцевих бюджетів без оприлюднення нормативно-правових актів та інших документів, які застосовуються під час бюджетного процесу». Але згадку про органи місцевого самоврядування і їх виконавчі органи пані Довжик собі просто придумала, бо ж такого немає у тексті згаданої постанови КМУ. До речі, тому й неоприлюднення рішень сесії також є незаконним.
Зазначені вище аргументи були викладені у моєму повторному запиті на адресу ЛМР. Однак, 25 жовтня ц.р. чиновники ЛМР вдруге порушили гарантоване Конституцією України право на інформацію та незаконно знову відмовилися надати мені копію розпорядження міського голови Львова № 346 від 07.10.2022р. «Про перерахування Європейському банку реконструкції та розвитку коштів для погашення кредиту». Більше того у цій відповіді за підписом в.о. директора департаменту фінансової політики ЛМР В. Довжик знову вказана неправдива інформація, а саме слова «будь-які нормативно-правові акти та інші документи, які застосовуються під час бюджетного процесу не оприлюднюються». Дивує, як службовець органу місцевого самоврядування так відверто дезінформує заявника в офіційному листуванні.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом. Також згідно з абзацом 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Я свідомо не вживаю у цій публікації епітетів про радянщину у ЛМР, про закритість органу місцевого самоврядування, яке називає себе європейським, про повне ігнорування прав громадян на інформацію, про неефективне використання коштів платників податків тощо. Я просто хочу, щоб керівництво міста все-таки доказало свою прихильність європейській демократії і побудові правової держави, і змусило своїх підлеглих надати відповідь на запит про доступ до публічної інформації. Ну й почало оприлюднювати на офіційній сторінці ЛМР усі розпорядження, рішення та ухвали, які незаконно засекречуються.
Кілька днів тому Андрій Іванович Садовий, коментуючи прийняття Верховною Радою України законопроекту № 5655 щодо реформи містобудування, закликав нардепів «не вкурвлювати місцеве самоврядування». Тепер хочеться звернутися до міського голови Львова його ж словами: «Не вкурвлюйте львів’ян, які справно платять податки до міської скарбниці, постійним незаконним утаємниченням видатків місцевого бюджету. Це не ваш сімейний бюджет!».
Принагідно нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України: Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Отже, вказана стаття містить поняття «будь-яке джерело, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення». Щоб не дискутувати, чи є відомості в ЗМІ таким джерелом або ні, законодавець в «Переліку інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення», який є доповненням до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, зазначив, що підставами для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення є Повідомлення в засобах масової інформації (п. 5 довідника).
Андрій БОЛКУН, Leopolis.news