Катедра міжнародного права у Львівському національному університеті з'явилась з початком відновлення незалежності України — 31 рік тому, і стала засновницею факультету міжнародних відносин.

Про історію створення катедри, діяльність колективу, мотивацію вступників, а також про його видатних випускників факультету розповів завідувач катедри міжнародного права, професор Василь Миколайович Репецький.

Як зародилась катедра міжнародного права у Львівському університеті, яка пізніше дала початок цілому факультету міжнародних відносин?

Катедра міжнародного права була заснована у вересні 1991 року, тобто з відновленням незалежності України. Спочатку вона [катедра] входила до складу юридичного факультету.

Студенти 5 і 6 курсів юридичного факультету мали можливість вивчати дисципліни міжнародного правничого спрямування – дипломатичне і консульське право, міжнародне гуманітарне право, вирішення міжнародних спорів, – та писати магістерські роботи на тему міжнародного права.

Це був лише початок. Ніхто не думав, що з’явиться цілий факультет міжнародних відносин. Утім згодом на початку 1992 року керівництво університету започаткувало процес формування факультету. І тому автоматично наша катедра стала засновницею факультету міжнародних відносин.

Де шукали фахівців, які б змогли навчати майбутніх міжнародників?

Спочатку на факультеті було лише три катедри, які складали базу новоствореного факультету. Зі старту ми набрали 50 слухачів на перший курс.

Паралельно нам дозволили готувати спеціалістів високої кваліфікації — кандидатів наук за спеціальністю "міжнародне право". Це дало поштовх і дозволило нашим найкращим студентам стати аспірантами.

Так почався розвиток науки за спеціальністю "міжнародне право". Тому утворення факультету у 1992 році мало під собою певне підгрунтя, адже існувала окрема катедра, в якої були свої аспіранти в структурі юридичного факультету.

З якими труднощами зіштовхнулись перші викладачі?

Було важко з тієї причини, що всі підручники й навчальна література друкувались російською. На той час в Україні діяв лише Київський факультет міжнародних відносин, де готували спеціалістів-міжнародників для країн Африки, Азії, Латинської Америки, і лише незначна частина здобувачів освіти були українцями.

Ми почали з нуля. Жоден з викладачів не мав досвіду роботи на дипломатичній ниві, і ми теоретично навчаючи студентів навчались самі. Тобто процес становлення нас як професіоналів у сфері міжнародного права і міжнародних відносин відбувався в плані самоосвіти й навчання студентів. Складний процес. Але ми витримали.

Декан факультету міжнародних відносин Маркіян Зіновійович Мальський мав таку прогностичну здібність: розумів, що буде потрібно в найближчі роки для приготування фахівців-міжнародників. Він першим сказав, що треба готувати українські підручники, з яких викладачі могли б навчати майбутніх фахівців.

Тоді викладачі по окремо взялись за написання підручників на основі напрацювань в авдиторії студентів.

У 2010, коли катедра розрослась кількість і якісно, ми підготували кафедральний підручник з міжнародного публічного права. Раніше його готували лише в Москві та Києві.

Наші аспіранти ставали доцентами, і кожен на базі своєї кандидатської готував і методичні розробки, і навчальні посібники, і підручники. Так з'явились розробки про мирне вирішення суперечок, дипломатичні переговори як засоби мирного вирішення конфліктів, міжнародний захист прав людини, підручники з гуманітарного права, діяльності міжнародного комітету Червоного Хреста тощо. Ми стали не лише педагогами, а й науковцями.

Фактично усі кращі аспіранти, які стали основою катедри, — вихідці з нашої катедри.

Якою діяльністю займається катедра?

У 2000-х роках я розпочав детально працювати з напрямом гуманітарного права. Це захист цивільних осіб і об'єктів під час збройного конфлікту. До цього долучилися доцент Володимир Лисик, тепер вже професор Віталій Гутник, які почали розвивати тематику гуманітарного права.

На сьогодні, ці напрацювання є досить корисними. Кожен викладач катедри міжнародного права має поглиблену спеціалізацію. До прикладу, доцент Лисик читає курси з гуманітарного права в країні для керівників ОВА, для вищих військовослужбовців, працівників, пов'язаних з гуманітарною діяльністю. Професор Гутник є консультантом в справах з гуманітарного судочинства.

Я працюю серед зірок, хоча сам не зірковий. Чому? Бо всі вони, крім мене, закінчили аспірантуру з міжнародного права. Я належу до старшого покоління, яке ще вчилось в радянському союзі, у нас не було аспірантури за спеціальністю “міжнародне право”.

Повномасштабне вторгнення відобразилось на кількості вступників: у нашому регіоні їх стало чи не вп'ятеро більше. Чи побільшало тих, хто хоче вивчати міжнародне право?

Цього року ми перевершили всі показники навіть довоєнного періоду, десятирічної давності. Передусім до нас вступило дуже багато вихідців зі східних і центральних областей.

По-друге, усе таки Львів — культурний центр. І ми за тридцятирічний період свого існування заявили, що ми спроможні й наша Львівська школа міжнародного права на рівні може конкурувати з Київською школою, тобто Київським інститутом міжнародних відносин. Ми є лідерами у плані професійності й методичного забезпечення.

З якими запитами нині приходять здобувачі освіти міжнародного спрямування?

Усі вступники хочуть пов'язати своє життя і працювати у сфері зовнішньополітичної діяльності: посольства, консульства, міжнародні організації тощо. Вони бачать себе там.

Для того, щоб стати фахівцем, потрібно оволодіти фахом міжнародного права й досконало вивчити хоча б одну мову. На парах я постійно наголошую своїм студентам: має бути мотивація. Не будьте у свої роки пенсіонерами й подолайте лінь. Не спочивайте на лаврах, які вам створили ваші батьки.

Моє завдання навчити студентів мислити й проявляти свою оригінальність. Навіть якщо студент не правий, він має уміти доводити свою думку. За п'ять років ми навчимо аналізу, але якщо ви будете боятись висловлюватись чи заперечити викладачу – ви не досягнете вершин.

Тема цьогорічної конференції, приуроченої до 30-річчя від дня створення факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка, звучить як: “Завтра настає сьогодні: контури майбутніх міжнародних відносин”. Українці переконались, що роль міжнародних правників у світі дуже велика. Чи обговорюєте ви зі своїми студентами сценарії завершення російсько-української війни, адже, за словами Президента, крапку у війні поставлять саме юристи?

Ми спеціалізуємося на міжнародних відносинах, і можемо констатувати, що те, що ми зараз захищаємо свою незалежність, це не стільки заслуга національного права, скільки міжнародного права і нашої дипломатії. Ми не захищаємо себе як країну внутрішнім кримінальним чи адміністративним правом, але через знання дипломатії, вміння вести переговори з іноземними представниками, ми захищаємо свою державу.

При владі кілька років тому було представники, які намагались закрити спеціальність “міжнародне право”. Війна показала, що без таких спеціалістів вузького напрямку, саме юристів-міжнародників, не обійтися.

Я переконаний: якщо ми здобудемо успіхи на міжнародній арені, звільнимо території й отримаємо мирні перемовини – тоді навести лад в країні буде простіше.

Може, зараз усередині держави у нас не все гаразд, але на міжнародній арені й у військовій сфері в Європі Україна – одна з передових держав.

За ким з відомих випускників стежить факультет?

Під час ювілейної онлайн-конференції, про яку ви згадували, відбудеться зустріч з нашим випускником, а тепер заступником Міністра закордонних справ України Андрієм Мельником. Також студенти поспілкуються з провідними українськими дипломатами-випускниками факультету: заступником Голови Офісу Президента України Андрієм Сибігою, Послом України в Литві Петром Бештою, Послом України в Польщі Василем Зваричем, Послом України в Данії Михайлом Видойником, Послом України в Туреччині Василем Боднаром, заступником Міністра закордонних справ України (2014р.) та іншими.

Це люди, які впливають на міжнародній арені на президентів, на Міністерства міжнародних справ, де вони працюють. Ми маємо чим гордитися. Це наші випускники.

Ірина ОЛІЩУК, для Leopolis.news