13-03-2023 18:40
3161
Лісоповстання місцевих рад проти передачі комунальних лісів монополісту /zn.ua/
Лише державних лісів батькам цієї «реформи» виявилося замало
Місцеві громади виступили проти намірів Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) змінити постійних користувачів у комунальних лісах і нашвидкуруч у війну передати весь експлуатаційний лісовий ресурс країни в монопольне господарювання новоствореному спеціалізованому державному лісогосподарському АТ «Ліси України», заради якого навіть перекроять діючі закони.
Івано-Франківська обласна рада днями доєдналася до семи облрад і більш як ста сільських і селищних рад, які направили звернення до центральних органів влади всіх гілок і повноважень з однією вимогою — не допустити позбавлення органів місцевого самоврядування законних прав володіти та розпоряджатися комунальним майном. А отже, виключити норми, які стосуються комунальних лісів, із запропонованого ДАЛРУ проєкту закону «Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України».
Це підприємство вже створене й розпочало свою діяльність... з ліквідації 158 державних лісгоспів, привласнення їхнього майна, грошей на рахунках і права користування державними експлуатаційними лісами на території у 7,6 млн га.
Утворення лісового монополіста у формі ПАТ в Мінекології називають реформою лісового господарства. Її запустила урядова постанова 7 вересня 2022 року без жодного обґрунтування й прогнозу соціально-економічних наслідків. Багато хто в галузі і поза нею, споглядаючи на масові скорочення в трудових колективах і далі процвітання правопорушень із кругляком, сумнівається, чи взагалі будуть позитиви.
Однак лише державних лісів батькам реформи виявилося замало. Вони вирішили віддати новому ПАТ не тільки в управління, а й у постійне користування 1,3 млн га лісів комунальних. Хоча в тих лісах є постійні користувачі — комунальні лісгоспи, засновані обласними або районними радами.
«Обізнані спеціалісти запевняють, що створення в лісовому господарстві монопольного підприємства призведе до тотального розкрадання державних лісів, — пояснив депутатам Івано-Франківської облради її голова Олександр Сич. — Але реформатори хочуть ще й комунальні ліси у нас поцупити».
А щоб місцеві ради не заважали процесу, Державне агентство лісових ресурсів пропонує вилучити зі статті 122 Земельного кодексу України вимогу отримувати дозвіл від землевласника на розроблення землевпорядної документації, необхідної для реалізації права постійного користування.
«Такі дії суперечать Конституції Україні, взагалі усім законам і цілковито нівелюють засади місцевого самоврядування, — приєднується до обговорення ситуації голова Чернігівської облради Олена Дмитренко. — Автори законопроєкту позбавляють територіальні громади права розпоряджатися своїми землями, а комунальні підприємства системи облагролісу — права здійснювати на них господарську діяльність. Відтак, будуть порушені права обласних рад як засновників комунальних лісгоспів. Їхня ліквідація як юросіб спричинить недоїмки до місцевих бюджетів і невиконання важливих для громад соціальних програм, включаючи допомогу військовим. То для чого така, з дозволу сказати, реформа?».
У Державному агентстві лісових ресурсів не забарилися з відповіддю облрадам. «Ліси, де проводять свою діяльність комунальні лісогосподарські підприємства, мають низький бонітет і малий вихід ділової деревини, загалом гірші показники, аніж з фонду державних лісгоспів», — переконаний заступник голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку Віктор Смаль.
В обласних радах лист-відповідь, отриманий з ДАЛРУ, вважають непрофесійною відпискою.
«Порівнювати потенціал державних і комунальних лісів, а також діяльність державних і комунальних лісгоспів — це те саме, що порівнювати «Феррарі» і «Жигулі», — переконаний заступник голови Житомирської облради Володимир Ширма. — Так звані ліси АПК переважно штучно створені на малопродуктивних землях і виконують не лісозаготівельні, а захисні функції. У них об’єктивно низький рівень бонітету. Це природний показник. Тому і обсяги сплати податків комунальними лісгоспами об’єктивно не можуть бути співмірними з діяльністю державних галузевих підприємств, які господарюють у якісних експлуатаційних лісах із високим класом бонітету, призначених саме для вирощування ділової деревини».
Такої ж думки досвідчений лісівник з Прикарпаття Роман Олійник, який тривалий час перебував на керівних посадах Івано-Франківського обласного управління лісового господарства і за свою принципову позицію з відновлювання у лісовому секторі сили закону не раз мав конфлікти з київськими керівниками галузі.
«Породний склад, повнота і запаси, особливо стиглих і перестійних насаджень, об‘єктивно гірші в комунальних лісах, ніж у державних, — зазначає Роман Олійник. — Агентству лісових ресурсів краще порівняти роботу державних лісгоспів із показниками таких самих лісогосподарських підприємств Польщі чи країн Балтії. Однакові об’єми хвойної деревини наші поліські держлісгоспи продають з утричі гіршим фінансовим результатом, аніж їхні латвійські чи литовські колеги. Варто також пояснити парадокс утричі більшої суми реалізації від зрубаної деревини у турецьких лісівників при приблизно рівному з нами обсязі рубок».
На Чернігівщині голова Корюківської громади Ратан Ахмедов узагалі заявляє, що на їхній території комунальний лісгосп, який має в користуванні вчетверо менше лісів, аніж державний, сплачує до бюджету громади вдвічі більше податків у перерахунку на один гектар лісових насаджень. Втрачати таке підприємство громада ніяк не бажає.
Щоправда, не всі громади такі щасливі зі своїх комунальних лісів.
«Там мало не самі чагарники, вони нам задарма не потрібні, — каже голова Білоберізької територіальної громади Дмитро Іванюк в унісон зі своїми колегами з верховинських, косівських країв Прикарпаття. — Доведеться виділяти з бюджету громади дуже великі кошти, щоб навести там порядок, у тому числі з документами на землю. Хоча це давно мав би зробити місцевий комунальний лісгосп. А ми у цю важку годину маємо допомагати війську, переселенцям».
Комунальні лісгоспи справді загрузли у численних юридичних і господарських проблемах. Обласні ради як засновники мали б узяти на себе розв’язання цих проблем. Натомість лише їх поглиблюють. Зокрема, зумисне допускаючи незаконну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав комунальних земельних ділянок лісогосподарського призначення за вигаданою територіальною громадою області, якої не існує ні в природі, ні в правовому полі.
Поки обласні ради ведуть із лісівниками словесну суперечку, хто у лісі головний, Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпаття продемонструвала днями майстер-клас боротьби громад за свій природний ресурс.
Її голова Василь Щур поставив ультиматум лісівникам в особі директора Карпатського лісового офісу Володимира Бадзяна, спираючись на пункт 24 розділу Х Земельного кодексу України.
Коротко суть у тому, що оскільки державне підприємство «Міжгірський лісгосп», який вів господарську діяльність на землях Міжгірської громади, ліквідований у рамках реформи ДАЛРУ, а вивільнені з користування земельні ділянки не сформовані відповідно до вимог законів, то вони переходять у комунальну власність громади, і громада тепер вирішуватиме їхнє подальше залучення в підприємницьку діяльність.
«Ліси займають 80% нашої території, це єдиний ресурс розвитку громади, і ми не можемо бути осторонь його використання, — пояснює свою позицію Володимир Щур. — Хочемо розвивати на їхній базі туризм, рекреацію, залучати в цілком реальні проєкти сільгосппідприємства, зокрема з розвитку вівчарства і дотичних до нього промислів, як це здавна було в наших горах. Ліси не мають слугувати тільки для рубок, тим більше коли цими рубками одноосібно завідує управлінський монополіст».
