В Одесі мають намір змінити назву площі імені Льва Толстого - оскільки російський письменник не мав жодного стосунку до міста і в контексті дерусифікації. Комісія з історії та топоніміки міської ради рекомендує цю площу назвати іменем єврейського письменника Менделе Мойхер-Сфоріма, який проживав в Одесі неподалік.

Перед остаточним перейменуванням планують провести консультації з філологами та єврейською громадою щодо коректного формулювання назви. Остаточне рішення щодо зміни назви ухвалюватимуть на засіданні сесії Одеської міської ради.

Якщо з Л.Толстим все зрозуміло, то для широкого загалу постать М.Мойхер-Сфоріма зовсім невідома.

В перекладі з їдиш “мойхер-сворім” означає “продавець книг”. Це - псевдонім письменника. Справжнє його ім'я — Шалом Я‘аков Бройде, згідно з паспортом — Соломон Мойсейович Абрамович. Менделе народився в родині рабина 21 грудня 1835 року у містечку Копиль, Мінської губернії Російської імперії (тепер – Мінська область Білорусі). Отримав традиційну єврейську освіту. Поневірявся по єврейських громадах Литви та України. З 1856 року мешкав і вчителював, зокрема, в Кам’янець-Подільську, Бердичеві та Житомирі. У 1881 році осів в Одесі, де отримав посаду завідувача реформованої єврейської школи. Через два десятиліття він став директором Першої Талмуд-Тори, єврейського релігійного навчального закладу для хлопчиків із малозабезпечених сімей. Помер в Одесі 25 листопада 1917 року.

Друкуватися Менделе почав у 1857. Писав спочатку мовою іврит природничі, педагогічні та літературно-критичні праці, в яких пропагував ідеї просвітництва. Згодом перейшов на мову їдиш. Основоположник сучасної єврейської світської літератури. Один із творців літературного їдиш. Деякий час перебував під впливом хасидів та сіоністів. У своїх творах Менделе описує стражденне життя євреїв в Російській імперії. Його праці публікувались у єврейських газетах та журналах, видавались окремими книгами, зокрема і в перекладах російською та польською мовами. Інсценізувались також у єврейських театрах. Особливої популярності твори Менделе здобули у довоєнному СРСР, де видавались великими накладами, як на їдиш, так і російською мовами.

В Одесі на пам’ять про Менделе Мойхер-Сфоріма вже була вулиця його імені у радянські часи (1927-1941), а саме нинішня Дігтярна, на якій він колись мешкав, і яка примикає до пл.Л.Толстого. Через 100 років після смерті письменника на вулиці Спиридонівській, 26, де була Талмуд-Тора, йому встановлено пам’ятну дошку.

Зараз в Україні триває процес відновлення історичної справедливості. Зокрема, топоніміка населених пунктів очищається від радянських та російських нашарувань. Звільнений простір заповнюється питимими українськими назвами, іменами визначних діячів української культури, історії та науки.

Менделе Мойхер-Сфорім не мав жодного відношення до українського світу, окрім того, що мешкав в Одесі. Він писав по-єврейськи, про євреїв, і для євреїв. В Україні він збагачував не українську, а єврейську культуру.

Чи не є спроба назвати одну з площ українського міста Одеси іменем єврейського письменника Менделе Мойхер-Сфоріма пробним каменем в підмурівок т.зв. “Нового Єрусалиму” – чергової витівки сіоністів з наміром побудувати нову єврейську державу у південних областях України? Чомусь в Ізраїлі досі немає жодної вулиці на честь українських видатних діячів. Там не визнано і найбільшу гуманітарну катастрофу людства, а саме Голодомор в Україні (1932-1933) як геноцид українців. Ба більше, з Єрусалиму неодноразово намагаються диктувати українцям, кого маємо визнавати своїми героями, а кого категорично - ні.