logo
09/07
04/07
30/06
28/06
24/06
21/06
14/06
13/06
07/06
01/06
30/05
10/03
08/03
03/03
2 ...

У пошуках предків. Рогатин | Блог Ростислава Новоженця

21-06-2024 14:07944

У пошуках предків. Рогатин | Блог Ростислава Новоженця

Десь раніше у хащах міжнародної павутини я зустрічав інформацію, що у Рогатині в XIX ст. похована донька священника Юліана Стрільбицька. Я звернув на це увагу, бо років шість тому, досліджуючи свій родовід по маминій лінії, а там були здебільшого священники, зясував, зокрема, що одна з моїх тричі прабабусь звалась таким же іменем.

І от мені випала нещодавно нагода побувати у славному місті Рогатині, що на Івано-Франківщині. Звісно, я не зміг проминути нагоди аби не спробувати віднайти могилу Юлії Стрільбицької. Теоретично таке давнє поховання, та ще й зі священицького роду, могло зберегтись лише біля стародавньої церкви. Найдавнішою церквою у Рогатині виявилась і найстаріша серед збережених деревяних церков в Україні - Церква Зішестя Святого Духа. Цікаво, що у цій церкві, згідно з переказами, на початку XVI століття часто молилась Настя Лісовська - майбутня правителька Османської імперії Роксолана, адже тут священником був її батько — отець Гаврило Лісовський. Тепер ця церква використовується як музейний заклад - офіційна назва «Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури і живопису XVI—XIX століть», складова (разом із художньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею. Екскурсовод біля цієї памятки національного значення, після мого запевнення, що я є тричі правнуком Юліани Стрільбицької, безпомилково вказав на місце розташування її могили.

Сам надгробний памятник Юлії Стрільбицької виявився у напівзруйнованому стані та розташований на краю старовинного церковного цвинтаря. Але на основному камені монумента добре збереглася металева плита. Тут церковною тогочасною мовою записано таке: Юлія зі Стрільбицьких ЛЕВИЦЬКА, вдова по пароху Воробіївки Максиміліану Левицькому, нар. в Озерні 23.11.1820, упок. ½ 1880. Я вклонився праху далекої родички й з почуттям виконаного обовязку покинув Рогатин.

P.S. Батьком Юліани був о.Микола Стрільбицький (1774-1845), незмінний (41 рік) парох села Озерна (тепер – Зборівського району Тернопільської області) і двічі отець-декан (Козлів). Мати – Ксенія Січинська. При хрещенні Юліана Стрільбицька отримала подвійне ім’я Лукія(Люція)-Юліана. Юліана мала сестру Анну (дружина Степана Качали, посла до Галицького сейму та Австрійського райхсрату) і брата Гната. Вийшла Юліана Стрільбицька заміж за о.Максима Левицького (1806-1868), пароха сусідньої Воробіївки (тут і похований). У шлюбі мали семеро дітей: шестеро синів – Ігнатій (мій двічі прадід), Микола, Мар’ян, Лев, Казимир, Михайло (батько Ольги Басараб) і доньку Емілію.

Чому Юлія Левицька зі Стрільбицьких перебралась після смерті чоловіка з Воробіївки до Рогатина можна лише здогадуватись. Мабуть, її до себе забрала донька Емілія. Адже та була заміжня за о.Іваном Киричинським, який з 1866 по 1874 роки був парохом в Рогатині.