logo
16/12
08/12
22/11
20/11
11/11
04/11
25/10
22/10
13/10
04/10
01/10
24/09
22/09
14/09
2 ...

«Не давайте святого псам» – це про сьогодні | Блог Олега Филика

07-09-2023 09:102886

«Не давайте святого псам» – це про сьогодні | Блог Олега Филика
Фото: соцмережі

Часи інші - пси ті ж самі. Пси - породи ренегат. Цю породу вивели в Україні. Прижилася упішно. Плебейськи залежні від власного господаря і клеймовані політичними ошийниками - їх легко впізнати. Вони - всюди. Перші сторінки журналів, провідні канали. Вони - самі собі герої, бо своїм гавканням не дають розпізнати справжніх героїв. З часом корислива, демагогічна, корумпована і цинічна псарня створює таку ж аудиторію, як і вона сама.

Кордони вірності псів визначаються повнотою їхньої миски. Жаль до псів - зрада левів. Людська група перетворюється у натовп, яким можна маніпулювати, коли вона стає чутливою до харизми - а не до конкуренції, до образів - а не до ідей, до стверджень - а не до доказів, до повторень - а не до аргументів, до пропозицій - а не до міркувань. Це правда. Політика стала мистецтвом нахабного, відкритого, дуже тупого, примітивного використання людей, змушуючи їх повірити, що їм служать. Повне ігнорування здорового глузду, звичайної логіки та базового аналізу породило один великий цирк, який триває і триватиме доки є ті, хто аплодує клоунам. І чим далі тим більше окреслюються паралелі «демократичного» режиму, мета якого припинення існування українців як політичної нації. Нові обличчя при владі спонукають згадувати не нову мітлу, а нові ворота… Ну дилетанти - так, зате завжди свіжий дилетантський погляд.

Ну запроданці - так, зате яка купівельна спроможність. Дехто наївно вважає, що спростування хибних тверджень залізобетонними фактами обов'язково змусить опонента від них відмовитися. А ні - так воно вже не працює. Люди не відмовляються від тез, що служать апологією їхніх злочинів і тяжких гріхів. І у всьому сум’ятті, що відбувається, лякає не стільки фантазія архітекторів нової реальності скільки ентузіазм виконавців. Загалом є дві речі, котрі множать на нуль всі державотворчі ініціативи в постгеноцидній Україні - це рускіє сучі діти і демократія, в яку надумали знову гратися, особливо зараз, під час війни.

Я маю на увазі тему виборів. Зрозуміймо ж нарешті, що русскій мір це ж не обов’язково опзж чи ексрегіонали - зараз це будуть зовсім інші відображення в старих поітичних дзеркалах. І вибори ці будуть якраз порятунком русского міра в Україні. Саме завдяки такій демократії він регулярно повертається у владу. Потім стає владою. «І будуть вони воювати з тобою та не переможуть тебе, бо я з тобою» - говорить Господь! Не воювати – голосувати!- кричить демон виборів.- І дам їм у руки бюлетень. Українці проголосують за чортів, які обіцятимуть мирний рай. Вони завжди так роблять!

Leopolis.news