Ми живемо у світі, яким керує брехня - це брехня. Ніколи брехня нічим і ніким не керувала! Керує завжди віра. У що ви повірите - те і спрацює. Тому керує людиною лише та брехня, в яку повірили.

Нашою вірою брехня стає владою. Все, що починається з брехні, закінчується дуже погано - також брехня. Все, що починається з брехні, не закінчується ніколи. Я маю на увазі - само собою воно ніколи не закінчиться. Кінець брехні завжди примусовий. Інвестиції в брехню дають найбільші дивіденди - це також неправда. Якраз інвестують та фінансують завжди в чесних, аби зробити з них брехунів.

У плюванні на правду Українство переплюнуло саме себе. Заперечення правди - це такий стан волі і свідомості людей за якого воля набирає форму сваволі, а свідомість - форму ілюзій. Людина керується в суспільному житті сваволею та ілюзіями. Цей комплекс сваволі та ілюзій породжує усі соціальні аномалії, що створюють кризу цивілізації.

В Україні, що віками жила під владою чужинців, не може не сформуватися стійка схильність до ренегації й резиґнації, як типової стратегії поведінки. Бо в чужій хаті, де чужа правда, і сила, і воля, вижити можна тільки ціною малої чи великої зради. Цих зрадників ми бачимо зараз тисячами - від найнижчих до найвищих ешелонів влади. Завжди простіше сказати «Слава Україні!», ніж пояснювати чому все так погано. Ви маєте розуміти - вони прославляють не Вашу Україну. У них - інша країна. Тому зрадникам "можна довіряти" - вони ніколи не змінюються. І якщо державницька публіка не спроможеться створити організаційні структури, здатні приборкувати внутрішню анархію, і весь час і енергію буде витрачати на прокльони на адресу "поганого народу", який "не хоче прозрівати" - ми втратимо країну. Тут житиме якийсь інший народ, типу того, що в Бельгії - назва є, а белгів (кельтського племені, що первинно там мешкало) - нема.

Суперечка з розумом, коли мова йде про вирішальні кроки у житті держави, неминуче призводить до катастрофи. Відповідальність за приручену брехню несуть приручені нею.