Аби прозріти, треба визріти. Ви завжди будете поганим у погано розказаній історії. Так працює, а точніше працювала до сьогодні ліберальна демократія. Нам вигадували ворога, щоб сказати, що злі люди всіх експлуатують і вони, демократи, приходять всіх рятувати. Така демократія нині вмирає, як умирала колись афінська демократія і римська республіка. Це абсолютно закономірний і незворотний процес.

Якби Одіссей, пропливаючи між Сціллою й Харібдою, вбачав у котрійсь із них "менше зло", не було б Одіссеї.

Якщо українці будуть шукати демократію там, де її нема, і називати владою тих, хто нею не є - не буде України.

Бо влада, котра постійно кричить, що вона влада, робить людину глухою. Ця страшна правда руйнує порядок речей, але не змінює суті речей. Дії завжди доводять, що слова нічого не означають.

Слова, які нічого не означають, народжують ту саму владу, яка вже нікого крім самої себе не представляє.

Це - постійний ритуал надії, де людина ставить хрест на самій надії.

Так - найлегше поступатися принципами, які вважаються залишковими. Так - підміна понять стає підміною цінностей. Саме так - долю сорока мільйонної країни вирішують люди без принципів, понять і цінностей. Ці самі люди, які просто не розуміють одного - найбільша свобода завжди народжується з найсуворіших обмежень.

"Бачиш, у злі завжди закладені паростки його поразки", - сказав Ангел. Сама його природа - заперечення, і саме тому включає знищення, навіть у хвилини, здавалось би, перемоги. І не має значення, наскільки його план грандіозний, добре спланований, захищений від помилок – за визначенням властива злу гріховність впаде на самих зловмисників.

А Україна – буде! Бо ми знаємо, хто ми є, а вони навіть не розуміють чим стали.