Візовий скандал призвів до відставки та (можливо) спроби самогубства заступника міністра закордонних справ Польщі Пьотра Вавжика. Проте невідомо, чи не веде цей скандал у вищі сфери польської політики?

Мегагучний скандал, що вибухнув у Польщі лише за місяць до парламентських виборів. І який має всі шанси стати «чорним лебедем» для польської влади, адже б’є прямо в серце її ідеології.

До корупційних скандалів у Польщі вже звикли, проте цей пов’язаний із нелегальним перевезенням мігрантів з країн Азії та Африки, в чому замішані найвищі органи державної влади Польщі.

А відповідно, він б'є просто в серце ідеології польської влади, адже вона багато років обіцяла робити все можливе, щоб не допустити масової міграції з мусульманських країн.

Замовчати цей скандал керівній партії «Право і справедливість» вже не вдасться.

Залишається хіба що можливість перебити його інформаційно, оприлюднивши все нові й нові звинувачення проти опозиції.

А разом із тим – підіймаючи градус напруги у конфлікті з Україною.

Боллівуд їде працювати до Польщі

Польська громадськість дізналася про візовий скандал ще 1 вересня – усе почалося з повідомлень ЗМІ про те, що Центральне антикорупційне бюро (ЦАБ) завітало до Міністерства закордонних справ Польщі для розслідування питань корупції в рамках міжнародного розслідування порушень у функціонуванні польської системи видачі робочих віз.

Це розслідування напередодні призвело до звільнення заступника міністра закордонних справ Пьотра Вавжика, відповідального за візові питання – це було зроблено днем раніше через «відсутність задовільної співпраці».

Як згодом розповів заступник міністра-координатора спеціальних служб Станіслав Жарин, розслідування виявило порушення у видачі віз жителям країн Південно-Східної Азії та Африки.

«Перші сигнали про порушення у видачі віз надійшли до Центрального антикорупційного бюро в липні 2022 року. Вони полягали у прискоренні візових процедур на основі корупційного механізму. Висновки ЦАБ дозволили виявити цю практику», – заявив Жарин.

У чому ж полягала корупція? За наявними даними, у 2022 році приблизно 200 тис. іммігрантів через агенції тимчасового працевлаштування могли приїхати до Польщі (130 тис. з них походили з країн ісламського світу).

Втім, за візу іноземці мали заплатити близько $4-5 тис. А якщо вони походили з таких країн, як Бангладеш чи Пакистан, то суми були ще більшими – на чому, власне, й заробляли посередники.

При цьому, як виявилося, віцеміністр Вавжик особисто давав розпорядження консулам видавати візи окремим групам осіб (що саме по собі є грубим порушенням).

Подробиці цих схем відверто вражають. Як повідомляє Dziennik Gazeta Prawna, Пьотр Вавжик щонайменше пів року давав усні пропозиції не перевіряти судимості неєвропейців, які зверталися за візами.

А декілька груп громадян Індії та Пакистану отримали польські візи на підставі запевнень Вавжика, що це знімальні групи з Боллівуда, які планують проводити у Польщі кінозйомки.

Щоправда, принаймні в одному випадку йшлося про реальну знімальну групу. Проте щодо інших виплили шокуючи дані.

Зокрема, голова польського консульства у Мумбаї поставив під сумнів доцільність видачі віз боллівудським «кінематографістам», попросивши письмового висновку з цього приводу.

А коли у консульстві запросили цих «кінодіячів» на співбесіду, виявилося, що актори не мають досвіду зйомок, хореограф не вміє танцювати, а продюсер фільму є продавцем фруктів.

Тож не дивно, що деякі «боллівудські групи», потрапивши до Польщі, відправилися до Мексики, щоб звідти потрапити до США.

Удар по «стабільності»

14 вересня, коли візовий скандал набув широкого розголосу, Вавжик, який ніколи публічно не висловлювався з цього приводу, потрапив до лікарні.

Як повідомило радіо RMF, причиною, ймовірно, стала спроба самогубства. Однак інші джерела поставили під сумнів цю інформацію.

Наступного дня, 15 вересня, МЗС Польщі повідомило, що у зв’язку зі скандалом розриває усі договори з компаніями, які надають послуги візового аутсорсингу. Окрім того, було анонсовано проведення перевірки в усіх консульських установах Польщі – а це щонайменше 94 консульських відділи польських посольств і 37 генеральних консульств.

Проте ці кроки вже не були здатні зупинити цей скандал.

І це не дивно. Адже нинішня польська влада роками будувала свої передвиборчі кампанії на антиміграційному посилі, лякаючи поляків сценами заворушень у західних країнах за участю іммігрантів з країн Африки та Азії.

Примітно, що влада нерідко прикривалася українцями, які перебували на території Польщі – задля того, щоб не приймати мігрантів з-за меж континенту за квотами Євросоюзу.

Візовий скандал, про який тільки починає дізнаватися польська і світова спільнота, може підірвати довіру до жорсткої міграційної політики Варшави та може призвести до зниження підтримки партії Ярослава Качинського.

Опитування, проведене Gazeta Prawna, свідчить: лише 24% поляків не чули про цей скандал. Натомість 30% поляків впевнені, що він матиме вплив на результати виборів (протилежної думки дотримуються 34%).

Звичайно, серед виборців правлячої партії цей відсоток є меншим – лише 19% з них впевнені, що «боллівудський скандал» матиме електоральні наслідки. Проте вищою є їхня обізнаність – лише 10% виборців «Права і справедливості» не чули про це.

Швидше за все, події ще матимуть продовження. І саме цього найбільше бояться у ПіС.

Зокрема, польська опозиція висловлює сумніви у тому, що заступник міністра закордонних справ особисто стояв за цією схемою.

Адже вже відомо, що деякі консули сумнівалися у правомірності вимог Вавжика, повідомляючи про це у Варшаву. Чи можливо, що заступник міністра міг блокувати ці сигнали, щоб про це не дізнався його керівник?

А ще арешти «боллівудських кінодіячів» з польськими візами на мексикансько-американському кордоні насторожили Вашингтон. Відомо, що США попереджали польську владу про проблеми у системі видачі віз.

Також відомо, що частина віз була видана на прохання Міністерства сільського господарства для залучення тимчасових працівників у агросектор, якому зараз бракує чоловічих рук. При тому що досі в уряді таку практику спростовували.

Усе це дає польській опозиції підстави стверджувати, що діяльність Вавжика покривали на більш високому рівні, і не виключено – ще вищому, аніж міністр закордонних справ.

А в такій ситуації питання, які ставить польська опозиція, можуть стати реальною проблемою для партії влади.

Треба більше скандалів

«Тут немає афери, це навіть не аферка; це просто дурна і справді злочинна ідея деяких людей, переважна більшість яких не мають жодного стосунку до державного апарату, або принаймні мають якісь далекі зв’язки, якими вони намагалися скористатися», – прокоментував візовий скандал лідер ПіС Ярослав Качинський.

Втім, схоже, що тактика ігнорування масштабів цього скандалу не дає результатів. А тому у ПіС вирішили перебивати цей скандал іншими.

«Якщо Туск прийде до влади, ми матимемо справу з Лампедузою у Польщі», – стверджує Качинський.

Острів Лампедуза у Середземному морі, який є місцем тяжіння тисяч мігрантів з Африки, названий невипадково. У партії влади переконують, що це – нова реальність для Польщі. Якщо, звісно, на виборах 15 жовтня переможе опозиція, внаслідок чого Польща прийматиме частину цих мігрантів.

Одночасно проти опозиції було висунуто інше звинувачення – на світло витягли документи НАТО 12-річної давнини, де аналізувалися можливі дії у разі повномасштабного нападу Росії на Польщу. І в цих документах розглядалася можливість зайняти лінію оборони по річці Вісла, що означало б окупацію частини країни (нехай навіть і тимчасово – до прибуття союзницьких сил).

Найімовірніше, це не останній гучний скандал у Польщі.

Тут на руку ПіС грає зернова криза: відмова Єврокомісії від продовження мораторію, одностороння польська заборона та плани Києва оскаржити її у СОТ.

Усе це – можливість забити інформаційне тло, щоб відвернути увагу виборців від візового скандалу.

Навряд чи цей скандал напряму вдарить по українських громадянах, включно з тими, хто отримував довгострокові польські візи. Навряд чи них зачеплять перевірки, адже відомо, що порушення фіксувалися при видачі віз громадянам азійських та африканських країн.

Натомість ймовірність компромісного вирішення суперечок із Польщею у найближчий місяць падає ледь не до нуля.

І далеко не факт, що після виборів 15 жовтня ситуація зміниться на краще.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;

Юрій Панченко, редактор «Європейської правди»