У минулому столітті пострадянські країни характеризувалися системою індоктринації, тобто масовою пропагандою зі сторони влади, яка сильно обмежувала демократичні цінності – такі, як свобода думки та свобода слова. Проте із настанням розпаду СРСР, ці країни, Україна у тому числі, пройшли важливий процес трансформації, що призвів до підвищення ролі та актуальності демократії у суспільстві.

У радянському суспільстві свобода слова була обмежена. Людей, які висловлювали невдоволення політикою чи виражали критичні думки, переслідували, засуджували та піддавали репресіям. Будь-яку інформацію фільтрували спецслужби, а критика тоталітарного режиму пригнічувалася. Масові медіа контролювала держава, варто лише згадати мізерну кількість каналів по телевізору, на яких «крутили» майже одне й те саме.

Під час Книжкового Форуму 2023 на дискусії «Свобода думки vs індоктринація» Софі Оксанен більш детально розповіла про аспект радянської цензури в головах народу: «Індоктринація була способом, коли одні люди змушували інших не думати. У школах тоді не вчили думати. Тому радянська пропаганда не мала нічого спільного з ідентичністю. Усе, що за сучасними мірками добре і вільне, вона оголошувала неприйнятним і ненормальним.»

З цього народилося купа заборон у народу. У головах людей заборони настільки глибоко осіли, що за понад 30 років незалежності все ще активно використовуються тези «менше знаєш, краще спиш», «не сунь носа до чужого проса» тощо.

Свобода слова у час війни – зброя

У війну свобода слова набуває ще більшої ваги. Це часи, коли оперативні новини стають критично важливими, щоб відтворити об'єктивну картину подій, висвітлити гуманітарні кризи та висловлювати обурення щодо можливих порушень прав людини.

Росія наділяє українців масовою дезінформацією, пропагандою та спробами приховати правду. На жаль, в Україні ще не всі засвоїли медіаграмотність, тому часто можна потрапити на гачки росіян, які люблять розганяти паніку. Паніка, зокрема, "сіє" зраду. Читаючи лише перевірені та правдиві медіа, можна зрозуміти, що є правдою, а що ні.

Свобода слова у часи війни також дозволяє висловлювати різні точки зору щодо конфлікту та мирного врегулювання. Відкритий діалог і критика можуть сприяти знаходженню шляхів до миру та врегулювання конфлікту.

Але варто не забувати, що в часи війни треба дуже ретельно фільтрувати усе, що бажаєте розповісти людям, адже це може заподіяти шкоду українцям та допомогти ворогу.

Катерини Галущенко, для Leopolis.news