У міністерства молоді та спорту тепер тимчасовий очільник. Після відставки Вадима Гутцайта Кабінет міністрів на певний час призначив виконувачем обовʼязків керівника відомства його заступника Матвія Бідного.

Поки у найвищих владних кабінетах визначаються, кому ж врешті дістанеться цей портфель остаточно – буде це в підсумку той же Бідний чи хтось інший –, є сенс познайомитись із Матвієм ближче.

Tribuna.com зібрала найважливіше про того, хто взявся тимчасово очолювати міністерство молоді та спорту України.
Бодібілдер світового рівня, який допомагав Україні перемагати в «Іграх патріотів»

Для людей, яких виховало українське телебачення нульових, персона Матвія Бідного не є незнайомою. Країна дізналась про майбутнього очільника цілого міністерства ще у 2005 році, коли в ефірі телеканалу «Інтер» йшло популярне шоу «Ігри патріотів».

Для тих, хто не в курсі, це була спортивно-розважальна телепрограма, в якій збірні команди з різних країн змагались в різноманітних чудернацьких конкурсах з елементами спорту.

Зазвичай, учасниками шоу були різноманітні селебріті, та не лише вони. Наприклад, випуск за 12 листопада 2005 року, в якому членами команди України були на той час уже олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені та ще маловідомий на той час Матвій Бідний.

Саме Бідний в останньому конкурсі приніс перемогу Україні, через що зокрема й отримав впізнаваність.

Перед конкурсом Бідного представили як срібного призера чемпіонату світу з бодібілдингу. Правда, перевірити цю інформацію сьогодні та зʼясувати, коли, де та як Матвій добився цього статусу, не вдалось.

З іншого боку, у Бідного є належний для цього бекграунд. На сайті мінспорту вказано, що у 2001 році він закінчив Національний університет фізичного виховання та спорту України та здобув спеціальність тренера-викладача.

А з 2001 по 2011 роки Матвій працював у столичному фітнес-клубі «Фаворит-С» – спочатку як тренер, а згодом і як керівник.

Та біографія Бідного має не лише спортивну складову.
Помічник проросійського нардепа Портнова та здобувач кількох освіт

Ще до участі в «Іграх патріотів» Бідний став на віддільну від спорту дорогу.

У 2004 році він здобув ще одну освіту – закінчив Київський національний торговельно-економічний Університет за спеціальністю фінанси підприємства.

Незабаром взявся здобувати ще й третій фах. Вступив у Міжрегіональну академію управління персоналом, де освоював комерційне та трудове право.

Паралельно з навчанням Матвій підпрацьовував у Верховній Раді. Принаймні в парламентській базі даних вказано, що Бідний у пʼятому скликанні на громадських засадах підпрацьовував помічником тоді нардепа від Блоку Юлії Тимошенко Андрія Портнова.

Портнов на той час ще не був яскраво вираженим проросійським політиком, а лише новоспеченим нардепом, який прийшов у Верховну Раду із юридичної сфери. У 2004 році йому навіть надали звання заслуженого юриста України.

Не виключено, що саме на цьому підґрунті й базується звʼязок між ним та Бідним, який в середині нульових якраз вивчав право, а згодом навіть працював у юридичній компанії.

У 2007 році відбулись дострокові парламентські вибори. Після них Матвій уже не був помічником Портнова, який за кілька років після цього приєднається до команди президента Віктора Януковича, працюватиме в його адміністрації, а у 2014 році надовго покине Україну після Революції гідності.

На деякий час Бідний взяв паузу в будівництві політичної карʼєри, перейшовши в бізнес. Відомо, що в період з 2011 по 2016 роки майбутній в. о. міністра працював на менеджерських посадах у групі компаній, що займались транспортуванням вантажів.
Держслужбовець в мінспорту та родич політика, якого підозрюють в підтримці російського ВПК після 24 лютого

У 2016 році Бідний вирішив поєднати спорт та політику. Влаштувався у мінспорту на посаду головного спеціаліста відділу пріоритетних неолімпійських видів спорту департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту.

Так почалось його сходження до нинішньої ролі.

Незабаром після цього Матвій перейшов працювати директором департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту у міністерстві. Там він і трудився кілька років, поки у 2020 році новий міністр Вадим Гутцайт не підвищив його до посади свого заступника.

Невідомо, завдяки чому відбувся цей карʼєрний ріст Бідного. Можна лише припускати, що не обійшлось без політичних звʼязків Матвія, який в цей період взявся здобувати уже четверту освіту – у 2017 році вступив до Національної академії державного управління при Президентові України.

Про які політичні звʼязки мова? У 2019 році він розвівся із дружиною Інною, а в цей час в його декларації держчиновника саме зʼявилась Вікторія Дашутіна. Це донька колишнього нардепа Григорія Дашутіна, знаного через співпрацю його бізнесу з російськими держпідприємствами після 2014 року і навіть після 24 лютого 2022 року.

За даними руху «Чесно», з 2014 року промисловий концерн Дашутіна «Нікмас» 95% виготовленої продукції транспортував до Росії на тамтешні держпідприємства.

Торік Григорія запідозрили в тому, що його компанія продовжила цю співпрацю з Росією і після 24 лютого. Зокрема, забезпечувала російський військово-промисловий комплекс.

Через це роботу концерну заблокували, а самого Григорія затримали та оголосили підозру в посібництві Росії.

Звʼязок між Дашутіним та Бідним є не лише родинним через доньку першого Вікторію. Відомо, що у 2018 році Матвій у своїй декларації вказав, що володіє разом з Григорієм спільним майном.

Втім, невідомо, в яких саме стосунках Бідний та Дашутін сьогодні. І чи взагалі має це якийсь вплив на успішне просування Матвія в карʼєрі.

Tribuna.com