25-11-2023 14:522600
25 листопада ц.р. – День пам’яті жертв голодоморів. Цей День відзначається щороку у четверту суботу листопада, починаючи від 1998, відповідно до указу Президента України. Під голодоморами маються на увазі події масового голоду в Україні: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947. Однак, на законодавчому рівні статус «голодомору» має лише геноцид українців у 1932-1933 роках.
Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним у першій половині листопада ц.р., 92% населення України погоджується з твердженням, що Голодомор (1932-1933) був геноцидом українського народу. Офіційно Голодомор визнали актом геноциду 32 держави, а також окремо – Європейський Союз, 33 штати США, Уельс та Ватикан. Ще 5 держав офіційно засудили Голодомор, як акт винищення людства. 55 держав-членів ООН і делегація Євросоюзу підписали ініційовану Україною в ООН Декларацію до 90-их роковин Голодомору 1932-1933 років.
Водночас в Україні населення досі мало поінформоване про Голодомор – геноцид українців. Вшанування пам’яті здебільшого зводиться до запалення свічок, молитов, хвилин мовчання тощо. В державі не проводиться широка просвітницька робота на тему цього величезного злочину. Все зводиться до тиражування страхітливих натуралістичних сцен тих часів (поїдання корінців, лушпайок, підгнилих овочів; вживання в їжу варених котів, собак, гризунів; непоодиноких фактів канібалізму; люди пухли з голоду; падали мертвими посеред села, а тіла розкладались і їх довго ніхто не ховав). Однак влада в Україні зовсім уникає теми відповідальності за організований Голодомор і персоніфікацію виконавців злочину проти українців, суттєво применшує кількість жертв.
Винесення теми Голодомору на державний рівень і визнання геноцидом – звісно заслуга Президента України Віктора Ющенка. Саме за його дорученням СБУ дослідила й оприлюднила список 139 осіб, причетних до організації та здійснення Голодомору. Однак після протестів з боку єврейських організацій цей список незабаром зник із загального доступу, оскільки більшість організаторів Голодомору виявились особами з єврейськими прізвищами (Український єврейський комітет назвав це тенденційним підбором).
13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва підтвердив висновки слідчих СБУ про організацію вчинення в 1932-1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму (Сталіним, Молотовим, Кагановичем, Постишевим, Косіором, Чубарем та Хатаєвичем) геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення. Водночас суд закрив кримінальну справу у зв'язку з їхньою смертю. Звинувачувального вироку у скоєнні злочину геноциду не було, оскільки кримінально-процесуальне законодавство України не передбачає покарання померлих. Хоча такий поворот суду видається дивним оскільки злочини проти людства і людяності не мають терміну давності. Та й список головних організаторів Голодомору, визначений судом, був надто вже скромний – а де ж решта зі списку 139, зокрема, керівники силових структур, що забезпечували проведення геноциду на землі радянської України?
Після суду Президент України Віктор Ющенко звернувся до лідерів держав Східної Європи, які постраждали від комуністичних режимів, із пропозицією створити Міжнародний трибунал щодо злочинів комунізму. Очевидно, має йтися про тоталітарний різновид комуністичної ідеології та практики. Отже, в Гаазі має бути засуджений і більшовицький Радянський Союз (за аналогією з нацистською Німеччиною).
Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» в Києві провів у 2021 році масштабну науково-практичну конференцію за участю істориків і правознавців, яка встановила, що під час Голодомору загинуло 10,5 млн українців (цифра близька до 10 млн - даних СБУ 2009 року). Це надзвичайно важливо - адже, з моменту оприлюднення кількості жертв Голодомору-геноциду українців постійно тривають спроби ревізії. Від повного заперечення Голодомору як такого, до категоричного несприйняття терміну геноцид, аж до заниження кількості жертв і зменшення масштабів української трагедії. Досі не визнали Голодомор Росія та Ізраїль, як ймовірні відповідачі на майбутньому міжнародному суді. Водночас Ізраїль, постійно спекулюючи на темі Голокосту і твердо чіпляючись за цифру у 6 млн знищених євреїв, не може допустити аби будь-яка нація була більше потерпілою. Тому агенти впливу Ізраїлю, сіоністські структури роблять все для того аби збити чисельність жертв серед українців. Недарма в Україні на офіційному рівні все частіше лунає цифра у 3,5 млн жертв Голодомору.
10 мільйонів українців-жертв Голодомору волають до історичної справедливості! Чи буде суд, чи буде кара для організаторів і виконавців геноциду?
P.S. Пам’ятка для українців про Голодомор (1932-1933)
Голодомор – народовбивство голодом.
Голод – штучний (організований радянською владою).
Голод – цілеспрямований (проти української нації).
Період – з квітня 1932 р. по листопад 1933 р. (17 місяців або 500 діб).
Апогей – весна 1933 р. (помирало: щохвилини – 17 ос., щогодини – 1 тис. ос., щодоби – 25 тис. ос.).
Територія – українські етнічні землі в СРСР.
Головні жертви – селянство (основа української нації).
Кількість жертв – бл. 10 млн (бл. 14 млн разом з ненародженими), в т.ч. на Кубані – бл. 1 млн українців.
Кількість переселених в Україну – бл. 2 млн ос. (з РСФСР і БСРР).
Кількість вивезених з України – бл. 3 млн ос.
Кількість вивезених з Кубані – бл. 60 тис. ос. (4 станиці) на Пн. СРСР.
Визнання – 37 держав (засудили як злочин), з них 32 (як геноцид).
Масштабність – найбільша етнонаціональна катастрофа в історії людства.
Організатор – керівництво СРСР (СБУ подає список 139 ос.).
Відповідальність –
а) Нації: росіяни (як більшість населення в СРСР); євреї (як більшість в ОДПУ).
б) Держави: СРСР (РФ – спадкоємниця), Ізраїль (представництво євреїв).
в) Політичні партії: керівна Всесоюзна Комуністична партія більшовиків ВКП(б) [РСДРП(б) – РКП(б) – ВКП(б) - КПРС].
г) Ідеологія: комунізм (різновид московського імпершовінізму).
д) Каральні органи: ОДПУ (рос. ВЧК – ГПУ – ОГПУ – НКВД – НКГБ – МГБ – КГБ).
Ростислав Новоженець, член Асоціації дослідників голодоморів в Україні, президент БФ «Україна-Русь»