logo
12/02
08/02
06/02
03/02
15/01
20/12
11/12
03/12
25/11
22/11
17/11
13/11
28/10
19/10
2 ...

РУСИФІКАЦІЯ, АНГЛІЗАЦІЯ – ЛИШ БИ НЕ УКРАЇНІЗАЦІЯ | Блог Ростислава Новоженця

03-02-2024 19:40445

РУСИФІКАЦІЯ, АНГЛІЗАЦІЯ – ЛИШ БИ НЕ УКРАЇНІЗАЦІЯ | Блог Ростислава Новоженця

Побував на презентації книги Ірини Фаріон «Англізми і протианглізми». Принагідно вітаю подругу Ірину, соратницю у боротьбі за Мову, з появою чергової дитини. Бо книги, як ті діти, також народжуються в муках, хоч і творчих, а труднощі з виданням книг десь нагадують проблеми дитячого виховання. Тепер за цією аналогією Ірина – багатодітна мати, бо є автором десяток книжок на мовну тематику.

Символічно, що презентація збіглася з днем народження визначного українського письменника Євгена Маланюка (01.02.1897). Його вислів «Українська мова – це вже поезія» можна вважати заспівом до самого видання. Отож, слухачі мали тепер нагоду зануритись у поезію від Фаріон. А те, що презентація відбулась напередодні Стрітення – добрий знак, що скоро буде весна і для нашої Мови.

Це той випадок, що я не читав книги, а вже її вихваляю. Бо знаю,  все, що виходить з-під пера Ірини Фаріон – ґрунтовне, продумане, наукове і високо патріотичне. Я лише погортав монографію – це величезна праця на сім сотень сторінок, гарно оформлена, розкішна і коштовна. Але коли я розгорнув цей фоліант і натрапив на розділ, присвячений моїй далекій родичці письменниці Дарії Віконській, книга мені стала ще ближчою і цікавішою.

На перший погляд, може здатися, що порушена авторкою тема не є актуальною. От чим так дуже заважають ці англізми (англіцизми): портфоліо, гаджет, акаунт, челендж, хайп, лайк, фідбек, стікер, хайтер…? Ну є до них українські відповідники: доробок, пристрій, обліковка, виклик, лемент, вподобайка, відгук, наліпка, ненависник… Зате як круто англійською звучить, так нині модно – скаже, зокрема, наша молодь. Та й про це вже написано  десятки статей багатьох мовознавців. Ба більше, вони вважають, що загроза мові виникає лише тоді, коли відсоток слів іноземного походження перевищує позначку 15. Але Ірина Фаріон вже бє на сполох – завтра може бути пізно! Пам’ятаєте, на початку 90-х наші балтійські друзі попереджали, що вони позбулися російської мови, але потрапили під сильний вплив англійської. А в кожному з цих випадків – пряма загроза ідентичності.

Пригадую випадок з власного досвіду. В радянські часи, зокрема, у Львівській політехніці дипломи не дозволяли захищати українською мовою. Так я вдався до альтернативи: аби не писати диплом російською, як всі, зробив роботу і сам захист – англійською. Але ж тепер ми маємо незалежну державу, яка має передусім опікуватись і захищати державну українську мову! Водночас у тій же Львівській політехніці, через 45 років від згаданого випадку, звільнили з роботи ту ж І.Фаріон за захист української мови.

Звісно, англійська – світова мова. Вона зрозуміла для більшості населення земної кулі. Це державна мова потужних країн – Великобританії, США. Канади, Австралії. В англійській мові щодня народжується 15 нових слів! І ті слова, де немає українських відповідників, мимоволі потраплять до української мови. Але не потрібно ситуацію доводити до абсурду. Бо скоро замість української мови з’явиться такий собі покруч – «Україніш» (від English). От як тепер розмовляє українська діаспора в Канаді: приклад – «В Едмонтоні буди файний арцибишин (exhibition - виставка) в джулаю (july - липень)».

Неправда, що всі держави спокійно спостерігають, як їхні мови поглинає англійська. У багатьох активно шукають відповідні замінники національними мовами. Скажімо, у Франції вже звичне для нас слово «комп’ютер» іменується не інакше як «ordinateur»; у Чехії ви не зустрінете слова «discount» (знижка), яке заполонило українські вітрини, а тільки чеське «sleva»; у Польщі не почуєте загальновідомого «футбол», бо у них це – «piłka nożna»; а в Німеччині за це взявся сам міністр транспорту і видав масовим накладом словник з німецькими відповідниками загальновживаних англійських слів.

Але в Україні діє Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019). Ця багатостраждальна мовна конституція, хай і не досконала, зокрема, покликана для: зміцнення національної ідентичності; поширення застосування української мови; вживання замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники; запобігання вульгаризації та змішування  її з іншими мовами. Дотримуймося Закону і все буде гаразд! Так ні, в суспільство владою вкидається чергова редакція Закону «Про національні меншини (спільноти) України» (2022), де розширюються мовні права національних меншин і, навіть, росіян (хай і через декілька років). Ухвалюється в першому читанні законопроект «Про застосування англійської мови в Україні» (2023). В цьому ж руслі – ідея (2021) від секретаря РНБОУ О. Данілова про необхідність переходу з кирилиці на латиницю. Тільки-но українська мова почала звільнятися від російських впливів і зміцнювати свої позиції в Україні, як неукраїнська влада взялась просто-таки блокувати цей процес, підсовуючи чужі українцям ініціативи. Так наче сам В.Зеленський керується настановами Тьоті Моті (Мотрони Розторгуєвої) з «Мини-Мазайла» М. Куліша: «Прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной». Перефразовуючи, в такій ситуації – для влади краще бути англіїзованими, ніж українізованими.

Аби стримати засилля англіцизмів в українській мові повинні на повну потужність працювати всі мовні інституції: Інститут української мови НАНУ, Інститут мовознавства ім. О.Потебні, педагогічні інститути, кафедри української мови, сотні докторів, професорів філологічних наук, окремі мовознавці, мовні комісії місцевих рад … А виходить, що все лягає знову на плечі громадськості. Так за задумом активіста Михайла Свистуна створено сайт (відповідник – осідок) під назвою «Словотвір», як майданчик для пошуку, обговорення, та вибору влучних відповідників до запозичених слів. Колись активно в цьому напрямку, аби не асимілюватись, працювала, згадана уже, українська діаспора в Канаді. Там активно добирали українські відповідники до популярних англійських слів: скажімо «гвинтокрил» замість «гелікоптер» тощо.

Але ж маємо вже чим крити. У Фонді інновацій української мови зафіксовано 10 тисяч нових слів, що з’явились після 1991. Так, українська мова від англійської за темпами словотворення відстає у 15 разів. Але цей український мовний скарб практично не використовується і не популяризується.

Французький мовознавець Андре Мартіне (1908-1999) стверджував: «Мова перемагає своїх суперників не завдяки якимось внутрішнім якостям, а тому, що її носії є войовничішими, фанатичнішими, культурнішими, заповзятливішими».  У цій боротьбі за українську Мову немає рівних Ірині Фаріон, з її здоровою агресивністю! Краще за І.Фаріон піар (вкусив себе за язик – PR (public relations – зв’язки з громадськістю) щодо захисту мови ніхто не проведе. Підтвердженням цьому є і вище згадана презентація у переповненому залі львівського Будинку вчених. Читаймо, й обов’язково з олівцем для підкреслень,  чудову книжку Ірини Фаріон «Англізми і протианглізми»! Плекаймо нашу мову, збільшуймо її вплив! Будуймо наш мовний дім без чужоземного непотребу!