26-08-2024 13:23
2633
Після перемоги над Московією в Україні відновиться демократичний політичний процес. Проведення чесних місцевих, парламентських та президентських виборів — одна з основних вимог Заходу для вступу нашої країни до Європейського Союзу. І пам’ятаючи старе прислів’я «Кому війна, а кому — мати рідна», редакція Leopolis.news започатковує цикл публікацій про львівських політиків. Аби виборці пам’ятали своїх «героїв». Розпочинаємо з літери «А». Сьогоднішня наша розповідь про одного з найвпливовіших депутатів і голови фракції «ЄС» у Львівській міській раді Петра Адамика, який веде гру незрозумілу не лише для виборців, але й для однопартійців.
Від вантажника до директора: історія бізнес-успіху Адамика
Політичний шлях теперішнього успішного бізнесмена та голови фракції «Європейської Солідарності» у Львівській міській раді Петра Адамика був таким же стрімким, як і загадковим.
У 1991 році молодий Адамик працював вантажником на «Світочі», а 1992 вже був директором СП «Увіко ЛТД». Всяким біллам гейтсам і джеффам безосам, замість розповідати про свою босяцьку молодість зі стартапами у гаражі, варто придивлятися до кар’єри Петра Адамика. Підприємницький хист Адамика на початку 1990-х зростав, як на дріжджах, з перегону авто з Європи та фотостудії, яка невдовзі стала настільки прибутковою, що Адамик легко виплатив кредит $100 тис., а підприємство стало представником японської корпорації Fuji.
Потім Адамик разом із партнерами зайнявся ресторанним бізнесом: відкрив у Львові ресторани «Шекспір» (з «космічними» цінами), «Культ», кав’ярню «Філіжанка», мережу пекарень грузинського хліба і, навіть, створив фірму з ландшафтного дизайну. Імперія Адамика сягнула навіть Одеси, де львівський бізнесмен став власником ресторану «Аврора». На бізнесовій ниві доля звела Адамика з в’єтнамською діаспорою, з якими бізнесмен створив спільне підприємство ТОВ «УВІКО ЛТД» (поліграфія) і за сумісництвом, став головою правління Товариства міжнародної дружби України та В’єтнаму та членом робочої групи з питань співпраці Львова з містами комуністичного В’єтнаму.
Крім цього, за даними з відкритих реєстрів, бізнесмен Адамик має частку в таких компаніях:
І не забув Адамик про «братню» Польщу - Apiko SP. Z. O. O. (Польща, 50%) - ресторани та інші постійні заклади громадського харчування.
Політично-партійна безпринципність
Великі гроші вимагають владного впливу та політичного кришування, тож Адамик пішов у політику – приєднується до «Пори» і в 2006 році стає депутатом Львівської міської ради і членом «жирної» постійної комісії комунального майна та власності.
На фоні стрімкого набирання політично-фінансової ваги Адамик згадав, що має лише здобуту в кулінарному профтехучилищі № 27 освіту – а це не солідно для політика і бізнесмена такого рівня. Тож вже будучи депутатом міської ради, Адамик отримав у 2006 році диплом юриста-міжнародника, навчаючись заочно на факультеті міжнародних відносин університету імені Івана Франка. Ні для кого не секрет, як активно «вчаться» на заочному люди з такими грошима і посадами.
Але партія для Адамика – лише трамвай, який довезе до потрібної зупинки. Тож невдовзі Петро Адамик пересів на інший – партію «УДАР». Але заїхав не туди: надбане місце в партійному списку до Верховної Ради було непрохідним. Але Адамик не засмутився і 2015 року вже обрався до міської ради від чергового партійного «паровоза»: БПП «Солідарність», де став, навіть, головою фракції. Не те, щоб на депутатській ниві Адамик працював надто наполегливо – як зазначає громадський рух «Чесно» в шостому скликанні ЛМР Петро Адамик пропустив 92% всіх засідань комісії.
Це не єдине «досягнення» львівського депутата, а його цілком характерний «стиль роботи» та ставлення до виборців. Зокрема, на мітинг проти непотрібних витрат міської ради до громадськості вийшов депутат Петро Адамик і на звернення громадян збільшити гроші на ЗСУ, запропонував їм більше платити податків. А на заклики громадян до депутатського звіту, у зверхньому тоні, заявив, що задачі йому можуть ставити лише ті, хто за нього голосував.
«Троянський кінь» Садового у «ЄС»?
Зараз Адамик намагається вмоститися на двох стільцях і лобіювати власні бізнес-інтереси одночасною роботою в середовищах Садового та Порошенка. Зв’язки Адамика з Садовим стали настільки токсичними для «порошенківців» під проводом Синютки, що на Львівщині почали говорити про вже відкриту коаліцію Адамика з мером Львова. Хоча його вмінню знаходити спільну мову з Андрієм Івановичем заздрить не одне покоління львівських райців.
Нещодавно Адамик суттєво допоміг Садовому, який не зміг зібрати депутатів на ухвалення вигідних львівському бургомістру рішень. На позачергове пленарне засідання Львівської міської ради у вівторок, 30 липня, не з’явились депутати від фракції «Варта», ВО «Свобода» та «Голос», які пояснили свою відсутність «самоізоляцією через Covid-19». Міські обранці відмовилась голосувати за кредити на добудову сміттєпереробного заводу та створення за непрозорою схемою «медуніверситету Садового» на базі реабілітаційного центру Unbroken. Садовий назвав позицію депутатів «дезертирством і неповагою до громади».
Але водночас львівський бургомістр виступив з ініціативою підписати «меморандум» про необхідність розгляду важливих для нього питань (а основне – створення університету) і зустрів підтримку в особі Адамика. Меморандум підписали голова фракції «Самопоміч» Вікторія Довжик і голова фракції «ЄС» Петро Адамик. Решта фракцій одностайно звинуватили Адамика в тому, що він фактично підписав коаліцію із Садовим. До речі, кулуарно пробує свої сили Адамик і у медійних війнах проти своїх колег з ЛМР, надаючи підтримку одному з львівських сайтів, який без варіантів гостро критикує політичний бомонд міста та області.
Намагання Адамика дружити з Садовим не надто знаходить розуміння у фракції «Європейської Солідарності», а тим паче – створювати з ним коаліцію. Адже з членами фракції про це ніхто не спілкувався, жодних рішень політичні органи про це не приймали. Враховуючи тривалу конкуренцію і ворожнечу «ЄвроСолідарності» з Садовим, Адамик, який спонукає фракцію до вигідних львівському меру голосувань на шкоду партійній політиці та репутації, виглядає наче «Троянський кінь» Садового в «Європейській Солідарності. Тому лідери «ЄС» поставили «жирний хрест» на можливості Адамика балотувати у майбутньому від «порошенківців».
Хоча є чіткі сигнали, що ще формально головний «порошенківець» Львова Петро Адамик почав активно інвестувати в розвиток нового партійного проєкту під назвою «Мрія». На Львівщині заговорили про черговий «кидок» Адамиком своїх однопартійців з «ЄвроСолідарності» та переорієнтацію на новий проєкт або за гроші одіозного Пашинського, або ж у Адамика набрала політико-фінансової ваги власна «Мрія». Хоча автори нового проєкту не заморочилися з назвою, яка нагадує українцям «зашкварену» «Мрію» Наталії Королевської, котра стала одним із найдорожчих партійних брендів з нульовим результатом.
Напевно зростаючі політико-владні амбіції підняли й рівень самовпевненості Петра Адамика, котрий почав критично висловлюватися про сили оборони України. На нещодавньому засіданні бюджетної комісії Львівської міської ради Адамик розкритикував українську Нацгвардію, котра, за його словами, «відсиджується на Науковій», чим спровокував шквал критики з боку військовослужбовців та ветеранів. Зокрема, журналіст та військовослужбовець НГУ Євген Міклушка заявив, що Адамик знає про війну «максимум з ТікТоку» і запропонував мобілізуватися до Нацгвардії, щоб також «відсидітись» на Науковій. Хоча, ще у липні 2023 року Петро Адамик отримав повістку і зазначив, що «актуалізовував свої військові дані кілька років тому», і «не бачить в цьому проблеми». Пізніше Адамик спробував виправдатися за образу військових і переконував, що його «не так зрозуміли», але це лише підкреслило лицемірність у ставленні до військових.
Очевидно, що, на нашу думку, Петро Адамик – типовий «ділок» 90-х – бізнесмен, який пішов у політику задля збільшення свого впливу та прибутків і не надто переймається такими «дурницями» як відповідальність перед виборцями, репутація, політична позиція чи партійна принциповість.
Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news
