logo
17/06
12/06
11/06
10/06
01/06
31/05
21/05
20/05
17/05
30/04
28/04
26/04
18/04
13/04
2 ...

Михайло Казимир: «Відповідальність позашкілля – виявити талант та надихнути»

10-06-2021 17:50770

Михайло Казимир: «Відповідальність позашкілля – виявити талант та надихнути»

Дністровський каньйон, японський сад, пейзажний парк англійського стилю, постійна еколого-освітня виставка «Планета ЗОО», де живуть королівські пітони, павуки-птахоїди, діамантові горлиці, інші екзотичні об’єкти тваринного світу – лише частинка з того, що можна побачити на території  Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» на вулиці Івана Франка.

З 1 вересня 2020 року директором ЛОЦЕНТУМ призначено професійного еколога, кандидата сільськогосподарських наук Михайла Казимира. У нового керівника безліч планів щодо розвитку закладу. Про ці перспективи та можливості говоримо із паном Михайлом.

Розпочнімо із основ: що за установа Екоцентр і чим ви тут займаєтесь?

Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді - це заклад позашкільної освіти, який об’єднує і координує систему позашкільної робо­ти еколого-натуралістичного напряму на Львівщині, це простір, де дитина набуває певних знань, умінь та навичок, реалізує себе як особистість.

У закладі працює 68 учнівських об’єднань  за напрямами: біологічний, екологічний, сільськогосподарський, квітково-декоративний. Діти в гуртках займаються з вересня по червень. На заняттях гуртків вихованці знайомляться з рослинним ітваринним світом, проводять експериментально-дослідницьку та пошукову роботу, беруть участь у конкурсах, акціях, розвиваються за інтересами. Це процес постійний.

Щороку у другу неділю вересня ЛОЦЕНТУМ проводить День відкритих дверей. Центр гостинно відкриває двері юним любителям природи – школярам міста Львова та області, які цікавляться природничими науками, хочуть навчитися пізнавати, розуміти, досліджувати та охороняти довкілля.

Тобто діти з усієї області приїжджають до вас на навчання?

Не зовсім. В області профільні заклади позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму є у Дрогобичі, Стрию, Червонограді – і там діти також займаються. Окрім того, гуртки нашого Центру працюють на базах закладів загальної середньої освіти області та м.Львова. З кожним закладом освіти, на базі якого працює наш гурток, укладена угода про співпрацю. Теоретичні заняття проходять у школах, а практичні (якщо гурток у Львові) – у теплиці, лабораторіях акватераріумістики, декоративного птахівництва, дрібного тваринництва,  на навчально-дослідній земельній ділянці ЛОЦЕНТУМ. Для школярів та вихованців гуртків області організовуємо і проводимо екскурсії.

Схоже на те, що все працює злагоджено. Що треба змінити, на вашу думку?

Треба дещо переформатувати нашу роботу. Я взяв гуртки по Львівській області і наклав на карту. І вийшло так, що в одному місці є скупчення, а в іншому нема їх взагалі. Скажімо в Бібрці є чотири екогуртки, а в Турці їх взагалі нема. Так історично склалось, на жаль. А мені б хотілося, щоб гуртки пропорційно працювали у кожному районі, бажано у кожній новоствореній територіальній громаді. Власне, зараз починаємо працювати з громадами у цьому напрямі. Деякі ТГ охоче відгукуються на співпрацю, на плани зі створення нових осередків. Однак менш фінансово забезпечені громади, особливо гірські, трохи по-іншому це бачать, важко  з ними дійти згоди. Тому в цьому році будемо пробувати спершу поглиблювати співпрацю із тими, хто виявляє бажання, а з іншими працюватимемо наступного року.  Маємо надію, що за цей час трохи зміниться і фінансова ситуація.

Важливо, щоб у кожному із новостворенихрайонів (можливо при центрах професійного розвитку педагогів) був принаймні один спеціаліст із позашкільної роботи еколого-натуралістичного напряму.

Що дасть наявність однієї такої людини?

У межах новоствореного району такий фахівець буде налагоджувати роботу, буде комунікувати з громадами.  Хто в нас керівники гуртків? Вчителі біології, географії, які після уроків ведуть заняття гуртків, а за нами - контроль. Але так є не всюди, тому бажано, для охоплення якомога більшої кількості дітей області гуртковою роботою, пропорційно організувати мережу творчих учнівських об’єднань еколого-натуралістичного напряму.

Наскільки реально це зробити?

Профіцитні громади уже зголосились до такої роботи і почали цей процес. Міністерство освіти і науки бачить позашкілля у кожній школі, різних напрямів, але щоб воно було. Це правильно. Таким шляхом йшли всі розвинені європейські країни. Вони розпочали із основ, із найменших дітей. Трирічок навчають закривати кран, аби вода намарно не капала, не смітити під час відпочинку на природі. Це основи екологічної грамотності та екологічної культури.

- Щоб формувати нові точки розгалуженої мережі у громадах треба розуміти зацікавлення дітей.

- Однозначно. Я спостерігаю велике зацікавлення дітей рослинами. Просто дивовижне. Висаджування, догляд, спостереження – це їм цікаво. Особливо захоплюють школярів декоративні, реліктові рослини. Ніколи не міг подумати, що п’ятикласники, хлопці, будуть із зернинки плекати кактуси. Вони їх зважують, описують, фотографують, навіть перемогли на конкурсі у Харкові.

- Конкурси, наскільки я знаю, це постійний елемент вашої роботи?

- Національний еколого-натуралістичний центр організовує та проводить всеукраїнські масові заходи еколого-натуралістичного напряму (конкурси, акції, операції, олімпіади та національні етапи Міжнародних заходів). А ми, у свою чергу, проводимо заходи на обласному рівні, переможці яких беруть участь у загальнонаціональних етапах у столиці. На таких конкурсах завжди є заохочення для дітей, від медалей та кубків, до серйозної техніки. Виділяються кошти і для поїздок дітей в м. Київ. Щоправда, в цьому навчальному році у зв’язку із пандемією COVID-19, масові заходи обласного і всеукраїнського рівнів відбувалися дистанційно. Але маємо надію, що вони невдовзі знову проводитимуться офлайн.

У ЛОЦЕНТУМі навчанням охоплено майже тисячу дітей. Яка градація їх інтересів?

Думаю відсотків 40 цікавляться рослинництвом, про це я уже згадував. Значна частина захоплюється акваріумістикою, екзотичними тваринами.

Заняття гуртка «Юні зоологи-тераріумісти» відвідують діти, яких цікавить не лише безпосередній контакт з тваринами еколого-освітньої виставки «Планета ЗОО» ЛОЦЕНТУМ чи кутка живої природи школи, а ті, які хочуть здобути якомога більше знань про тваринний світ в цілому. В процесі занять знання дітей збагачуються фактами про різноманітність видів тварин і їх життя, про особливості внутрішньовидових і міжвидових відносин. Юннати дізнаються про необхідність охорони окремих видів і цілих угруповань живих організмів, про зовнішню будову і фізіологічні особливості тварин, їх індивідуальний розвиток, поширення, роль у біологічних комплексах. Створюючи оптимальні умови для існування тварин у тераріумах Центру, гуртківці спостерігають за їх поведінкою, проводять досліди з вивчення впливу температури, вологості, режиму та раціону годівлі на розмноження, чисельність та розвиток цвіркуна хатнього, екзотичних тарганів, павуків-птахоїдів, палочників, різних видів гризунів тощо.

З нового навчального року у нас запрацює гурток «Юні акваріумісти», заняття в якому буде вести фаховий акваріуміст, кандидат сільськогосподарських наук. Взагалі-то акваріумістика – недешеве задоволення. Ми ж навчаємо дітей безкоштовно. Спочатку діти познайомляться з основами науки, набудуть навичок догляду за акваріумними рибками. Потім кожна дитина отримає маленький акваріум, де буде вчитися, як його правильно обладнати та утримувати. За кілька місяців кожна дитина зможе мати свій персональний, майже із нуля створений підводний світ. Це цікаво і пізнавально для дітей.

- Які ще є серед ваших гуртків отакі вузькоспеціалізовані?

- Наприклад пасічництво. Дуже вузький напрям. В нас на території є вулики. Із Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій погодився вести гурток молодий фахівець.

Заняття, конкурси та змагання, екскурсії. Це кістяк вашої роботи?

Тут входить у гру педагогічний хист наших педагогів. Буває, що мама приводить дитину на заняття, а керівник гуртка бачить, що у дитини є здібності до занять у гуртку іншого профілю. Ми тут на місці вже дивимось, адже одні діти є творчі,  інші більш практичні. Плюс кожна дитина під час занять в гуртку проводить свою маленьку експериментально-дослідницьку роботу.

Для наукової, експериментально-дослідницької роботи, хоч навіть маленької, потрібні експерименти, дослідження, певні умови…

Звичайно. У нас є, для прикладу, мікроскоп з камерою, хороша  «Еко-лабораторія» для дослідження води, грунтів, повітря, є реагенти. Їх, щоправда, потрібно поновлювати… Можемо обстежити будь-яку воду, єдине - не маючи акредитації - не можемо давати висновки. Для дитячих експериментів цього цілком достатньо. Діти узагальнюють результати своїх досліджень та презентують їх на обласних і всеукраїнських конкурсах. Особливо цікаво дітям, які живуть у районах. Вони беруть зразки води із різних водойм, проводять порівняння, визначають наявність важких металів, домішок. Це ціла міні дисертація!

Під опікою наукового керівника?

Аякже. Колектив у Центрі просто неймовірний. Він настільки згуртований, люди допомагають одне одному, у роботі з дітьми викладаються на всі сто. Я відверто скажу, маючи управлінський досвід у різних закладах, я ще такої команди не очолював. Вони - фанати. Скажімо, керівник гуртка приходить вранці прибирає клітки із птахами, доглядає їх, а після обіду ще має заняття з дітьми. Це супер.

Скільки людей працює у Центрі?

Трохи більше тридцяти фахівців. Дуже хотілось би молодь залучити. Ми запрошуємо на практику студентів, не проти волонтерської роботи. Перед тим я працював у двох вищих навчальних закладах, маю і адміністративний досвід і викладацький.  Більшість сучасних студентів не лише вчаться, а й працюють. Це різні роботи. Багато з них літні канікули проводять за кордоном, працюючи офіціантами, аніматорами тощо. Вони це планують, замовляють квиток за півроку, їх там чекають щоліта, тому зацікавити молодь, залучити до роботи у нашому Центрі,  мотивувати чимось - надзвичайно складно. Але будемо працювати над цим. Є різна молодь. Сподіваюся знайти людей, зацікавлених працювати в ЛОЦЕНТУМ. Для мне головне результат. Я хочу, щоб люди працювали креативно.

До речі, про дистанційне. Як вам вдалось пройти ці кілька локдаунів?

Із присутністю дітей проблем не було. Вони радо відгукуються на будь-який формат проведення занять, адже їм цікаво. Якщо школа - це обов’язок, то тут вони відводять душу.

Які найбільші проблеми в управлінні таким закладом?

Дуже мало грошей виділяють на позашкілля. Я знаю як це працює у Німеччині чи Японії. Там кардинально інший підхід. Наприклад, в Японії просто неба  облаштовані території із комп’ютерною графікою, показують мамонтів, динозаврів, діти зацікавлені. А у нас у двох діорамах опудала тварин, які виготовлені ще у часи Ноймана (Юзеф Нойман  - президент Львова із 1911 року, у палаці якого нині діє ЛОЦЕНТУМ). Якщо їх відновити, зробити інші вітрини, сучасний дизайн, підсвітку -  буде зовсім інший ефект. У розвинених країнах дуже поширена комп’ютерна графіка, будь-які зоопарки зацікавлюють відвідувачів сучасними технологіями. І це правильно, як на мене. У Німеччині ще інший підхід. Позашкілля забезпечує дітям можливість до підліткового віку  подорожувати, побувати  у багатьох країнах світу.

І це, певна річ, уже скидається на профорієнтацію.

Безумовно. Заняття  у таких  гуртках як «Основи ветеринарної медицини», «Юні пасічники», «Юні акваріумісти», «Юні садівники», «Юні лісівники» безумовно мають вплив на вибір майбутньої професії. Скажімо, один із співвласників Меденицького зоопарку «ЛІМПОПО» - вихованець нашого закладу. Він кілька років відвідував гуртки, і маємо результат. Це фанат своєї справи. Вони, до речі, нам можуть подарувати мавпочку, карликових кіз, єнотів. Але для тваринок потрібні відповідні умови. Закон України «Про захист тварин від жорсткого поводження» передбачає, що для кожної тваринки має бути відповідно прорахована площа вольєра, із конкретною глибиною басейну тощо.

Плануєте міняти чи розширяти вольєри?

Я бачу розвиток закладу дещо по-іншому. Хочеться динаміки. Хочеться не лише зберегти все що є, але й розвинути. Треба зробити проект розвитку закладу, створити тут сучасний європейський екологічний освітній простір із перспективою комерціалізувати його. Тут цікавий ландшафт. Я бачив як функціонують постійні зоологічні виставки, наприклад, в Австрії: у два-три яруси можна проектувати вольєри, тут тварин може бути більше. Частково таку практику застосували при створенні луцького зоопарку. Це дивовижно!  

Що означає проект розвитку закладу? Що він включатиме?

Ми уже розпочали процес із оголошення нашої території об’єктом природно-заповідного фонду. Це буде пам’ятка природи місцевого значення «Львівська  Софіївка». Лісотехнічний університет уже працює над обґрунтуванням. Рішення про створення пам’ятки природи ухвалюватимуть на сесії обласної ради. Тоді, коли буде такий статус, ніхто не зможе захопити землю комунального закладу, і, крім того, ми зможемо претендувати на кошти з обласного природоохоронного фонду. За ці кошти можна буде зробити проект розвитку закладу. Це також дозволить подаватись на гранти, адже жоден міжнародний грант не дадуть на заклад без стратегії розвитку. Ми це зробимо, але на все потрібен час.

Із паперовою стороною зрозуміло, а як щодо практичної складової?

З усіма закладами вищої освіти м.Львова ми уклали угоди  про творчу співпрацю. Студенти проходитимуть у нас практику, писатимуть курсові та дипломні роботи.  Скажімо студенти із коледжу Івана Труша будуть проходити практику на нашій базі вже цього літа.

Ви згадували про комерціалізацію закладу. Наскільки бізнес зацікавлений у подібних проектах?

Відповідальний бізнес завжди є, в більшому чи меншому обсязі. У нас була проблема із кормами, коли я  у вересні 2020 року розпочав роботу на цій посаді. Це дивно, тому я питав у працівників за яким принципом доглядають тварин, чим їх годують. Знаєте що відповіли? Ми, кажуть, йдемо на Шувар чи інший ринок, купуємо некондиційні овочі та фрукти за нижчою вартістю. Це абсурд. Зараз до організації харчування активно долучилася компанія МЕТРО. Щовівторка компанія дає овочі та фрукти, за нами – лише доставка. Наші тваринки почали якісно харчуватись, стали активними, красивими. Ось це і є елемент відповідального бізнесу.

Які ще дивовижні речі ви побачили після призначення?

Тут не було ветеринарного лікаря. Смішно. Зараз я залучив до роботи студента магістратури із університету ветеринарної медицини та біотехнологій. Дуже здібний фахівець. Він все промоніторив, обстежив усіх звірят, підготував список вакцин, медикаментів, вітамінів. При чому, переважна більшість цих препаратів не є дорогими. У нас нещодавно побились два фазани – золотий із срібним, вони ледь не повбивали один одного. Наш молодий ветеринар обох виходив, поїв їх з поїлки, доглядав. Живуть, знову би брались до бійки. Фахівець працює на півставки, і я у розпачі, бо якщо хтось запропонує йому вищу заробітну плату, то він піде. Питання кадрів – просто надзвичайно гостре.

Участь батьків у позашкіллі взагалі потрібна?

Від батьків дуже багато залежить. Якщо вони зацікавлені у розвитку здібностей дитини, проведенні їх змістовного дозвілля, підтримують ініціативи наших педагогів, то і освітній процес легше організувати належним чином. Завдяки співпраці з батьками налагоджений дієвий механізм взаємодії «заклад позашкільної освіти – діти – батьки», який включає організацію та участь батьків у масових заходах, конкурсах-оглядах, проведенні екскурсій та виставок.

В закладі функціонує сайт, де батьки та всі охочі можуть знайти для себе інформацію про Центр, роботу творчих учнівських об’єднань за напрямами, фото- та відеоматеріали про проведені заходи, дозвілля вихованців, фінансово-господарську діяльність. ЛОЦЕНТУМ має сторінки у соціальних мережах Facebook, Instagram, YouTube канал.

І на закінчення. Ми з командою докладаємо усіх зусиль для того, щоб пожвавився процес розвитку закладу. Вірю, що наші зусилля не будуть марні, і ми зможемо пишатись своїм внеском у виховання майбутнього покоління розвинутої, цивілізованої, людяної, прогресивної та орієнтованої на сталий розвиток України.

Джерело: loda.gov.ua