Facebook вже давно перестав бути соціальною мережею для милого спілкування. Він все більше перетворюється на інструмент потужного комерційного, суспільного чи політичного впливу. За допомогою Facebook здійснюють карколомні інформаційні спецоперації, накачуючи читачів гігабайтами дезінформації. Так і сьогодні в Україні в соцмережах нагнітається ситуація щодо повернення на батьківщину з місячного закордонного турне експрезидента Петра Порошенка.

Відповідно до рекомендацій штабів ЄС усі фанати і єесівські депутати п’ятого президента України мусять наповнювати власні сторінки у Facebook визнаннями в любові до Петра Олексійовича та готовністю відстоювати «ідеали демократії» при зустрічі ексгаранта 17 січня 2022 року. Все було б чудово, але є декілька «але...».

Днями відбулася нарада депутатів місцевих рад Львівської області, які були обрані за списками політичної партії «Європейська солідарність». Обговорювалась поточна політична ситуація та організація виїздів на зустріч «гетьмана». Мов під кальку, використовуючи напрацьовані шаблони про утиски «злочинної влади», депутати почали декларувати готовність їхати до Києва боротися з «політичними переслідуваннями».

Ось тут виникає і логічне питання: а де ті «політичні переслідування» опозиції!? Дивно, що мовчить у цьому контексті вічно стурбована Європа. До речі, сам факт винесення вироків щодо корупційних діянь першим особам держав у демократичному світі не є чимось винятковим. І в Європі при владі були корупціонери й аферисти. У нещодавній політичній історії було чимало випадків, коли найвищих державних посадовців – президентів та прем’єр-міністрів судили та саджали за ґрати. Зокрема, у XX столітті 11 державних лідерів були страчені й більш як три десятки державних керманичів були засуджені переважно за державну зраду, корупцію чи військові злочини.

Виникає маса запитань: У чому ж все-таки вбачається політична вмотивованість юридичного процесу проти колишнього гаранта Конституції? Чи є демократичним методом перешкоджання роботі правоохоронних органів та суду і політичний тиск опозиції на них? Чому немає довіри до судової системи, попри таку успішну, за словами самого Порошенка, судову реформу?

З джерел, наближених до керівництва Львівської обласної партійної організації ЄС, стало відомо, що «масова любов» однопартійців до свого очільника побудована не лише виключно на ідеологічній основі та світоглядних речах.

На жаль, все банальніше і працює жорстка партійна дисципліна. Всі партійні осередки ЄС отримали доручення забезпечити масовий завіз «свідомих активістів» до столиці 17 січня ц.р. для зустрічі «політично переслідуваного» Петра Порошенка.

Аргументи для переконання різні, бо ж далеко не всім хочеться в період Різдвяних свят їхати бозна-куди й не відомо для чого. Як жартують прості партійці: «мусимо захищати свого олігарха він не своїх олігархів».

Серед основних мотиваційних речей штаби ЄС використали «вбивчі» аргументи. Перший – залякування т.зв. імперативним мандатом. Хто не їде або не делегує замість себе «трьох активістів» буде відкликаний з лав депутатів. Другий – матеріальне заохочення, яке називають компенсацією за відрядження. Подейкують про суми від 1 до 5 тис. грн за добу «акції». Цифра залежить від статусу і впізнаваності «активіста». Третій – гарантія оплати адвокатів у випадку кримінального переслідування за участь в масових заворушеннях. Виявляється, що розглядається і такий варіант.

Але не все так однозначно й в середовищі самих активістів обласної організації ЄС у Львівській області. За нашими даними, вказаний захід проігнорує з «поважних» причин голова Львівської обласної ради пані Ірина Гримак. Пліткують, що вона серйозно роздумує про участь в політичному проєкті в команді Дмитра Разумкова. На «розтяжці» опинились і депутати-бізнесмени, яких в ЄС немало. Кажуть, що Григорій Козловський взагалі подумує над «зреченням» від мандату депутата головної опозиційної партії Львівщини. У цьому його підтримує й група «товаріщєй». Все це особливо цікаво в контексті майбутніх парламентських виборів, до старту яких залишилось якихось 20 місяців.

Тому, нас очікує активний і медійно цікавий наступний тиждень. Готуємо попкорн... А, і до речі, 17 січня 1899 року народився Аль Капоне, американський гангстер, який діяв в 1920-х і 1930-х роках на території Чикаго. Був яскравим представником організованої злочинності США. Якось так просто згадалося. Гарну дату обрали політики для піару.

Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news