logo
26/11
25/11
22/11
06/11
03/11
02/11
01/11
14/10
08/10
05/09
16/07
05/07
04/07
28/06
2 ...

Слуги, не чіпайте Гімну України! | Блог Ростислава Новоженця

04-04-2022 10:532952

Слуги, не чіпайте Гімну України! | Блог Ростислава Новоженця

У Верховній Раді України нещодавно було зареєстровано аж два законопроекти щодо внесення змін до тексту Державного Гімну України. Ініціаторами законодавчих змін до Славня в обидвох випадках виступили народні депутати від фракції “Слуга народу”. Колишня “слуга Людмила Буймістер тут стала першою, а ще чинні слуги” Іван Юнаков та Георгій Мазурашу запропонували альтернативний текст.

 

У першому  законопроекті  пропонується замінити лише слова “ще не вмерла… усміхнеться доля” на “переможе… усміхнулась доля. Другий законопроект вимагає більших змін: ще не вмерла на процвітає”, “згинуть воріженьки” на “гинуть…”, “запануєм” на “пануєм”, “душу й тіло ми положим” на “… зміцнили” тощо. Отож, суть цих ініціатив, на перший погляд, цілком безневинна, і  полягає в тому аби бажане у тексті Гімну видати за дійсне. Насправді тут прослідковуються далекосяжні наміри. Адже це – замах на один із державних символів України.

Гімн України до отримання державного статусу був національним славнем українців. А кому ж так кортить внести зміни до святого для українців документу? Оскільки графа “національність з 1992 року в Україні вилучена – до суті можна докопатись лише опосередковано. Отож: Людмила Бурмістер – росіянка (за місцем народження – Москва), Іван Юнаков – росіянин (за прізвищем), а Георгій Мазурашу – румун (за прізвищем). Останній – також у грудні 2020 року відзначився підтримкою проросійського нардепа Максима Бужанського, який запропонував скасувати штрафи за відмову працівників у сфері обслуговування обслуговувати клієнта українською мовою в Україні. Тобто, саме національні меншини найбільше турбуються аби підправити нам гімн.

Президент України Володимир Зеленський вже відреагував на такі ініціативи народних депутатів із провладної фракції й закликав авторів законопроектів “не виставляти себе дурнями”. “Вважаю, що авторам цього і подібних законопроєктів варто було би взяти зброю в руки та відправитись на поле бою. Лише там щось зрозумієте. І якщо випадково за щось подібне проголосують, то мого підпису під таким законопроєктом не буде. Не витрачайте час» - заявив В.Зеленський.

Водночас український гімн має свою доволі непросту історію. Автором тексту Ще не вмерла Україна” (1862) є Павло Чубинський, мелодію (1863) створив Михайло Вербицький. По суті, пісня "Ще не вмерла Україна" виконувала одночасно функції як національного, так і державного гімну в часи Української національної революції (1917-1921). Однак, спеціального закону, що монополізував би його як єдиний державний гімн УНР чи Української Держави, не було. Державний статус пісня одержала лише 15 березня 1939 р. як офіційний гімн Карпатської України. Президія Верховної Ради України 15 січня 1992 р. затвердила лише музичну редакцію національного гімну України. В статті 20-й Конституції України зафіксовано: "Державний гімн України – національний гімн на музику М.Вербицького зі словами, затвердженими законом". 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Державний гімн України", змінивши перший рядок оригіналу "Ще не вмерла Україна" на "Ще не вмерла України ні слава, ні воля…". Затверджений Гімн України, який діє і нині, – це перший куплет і приспів Павла Чубинського.

Однак існує аж чотири версії вірша П.Чубинського “Ще не вмерла Україна”, які суттєво відрізняються між собою. Коли М.Вербицький складав до слів мелодію, він також вносив до тексту зміни. В одній з найпопулярніших версій, скажімо в середовищі діаспори, у другому рядку замість слів “браття молодії” записано “браття-українці”. Звісно така версія не припала до вподоби комуністам, які складали більшість у ВРУ, коли голосувався відповідний закон.

Давно настав час визнати Державним Гімном України не один лише куплет, а весь текст “Ще не вмерла Україна” Павла Чубинського (див. додаток). Наскільки  доречними і сильними сьогодні були б рядки “Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. В ріднім краю панувати не дамо нікому”. А першому куплету повернути його первісний зміст та й відновити саму історичну назву гімну “Ще не вмерла Україна”. Адже сусідня Польща нічого не втратила від того, що послуговується історичним гімном “Іще Польща не згинула”. 

Додаток:

Ще не вмерла Україна

Слова П.Чубинського
Музика М.Вербицького

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відіб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду!