7 жовтня Верховна Рада України ухвалила звернення до світової спільноти щодо північних територій Японії (частини Курильських островів), які з 1945 року незаконно захоплені СРСР. Парламент України підтримав позицію уряду Японії з вимогою врегулювати статус цих територій, та визнав Південні Курили окупованими Російською Федерацією (спадкоємницею СРСР). Невідкладно з цього приводу підписав і відповідний указ Президент України В.Зеленський.

Цей жест доброї волі з боку України відбувся на знак подяки за послідовні кроки Японії у підтримці українського суверенітету, територіальної цілісності та міжнародних санкцій проти агресора в особі РФ. Надалі слід чекати на аналогічні рішення української влади щодо підтримки інших держав – союзників України у законних претензіях на окуповані Росією землі. Так, незабаром можуть з’явитися заяви на підтримку Україною справедливих вимог: Польщі або Литви – на Калінінградську область, Латвії – на район Питалово Псковської області, Естонії - на Печорський район Псковської області та місто Івангород Ленінградської області, Фінляндії – на Карелію, Норвегії – на острови в Арктиці (Землю Франца-Йосифа і селища Баренцбург, Піраміда та Грумонт архіпелагу Шпіцберген), Грузії – на Абхазію з селом Аібга, Південну Осетію, м.Сочі та прилеглі території. У випадку приєднання до санкцій проти Росії Азербайджану, Казахстану, Монголії, Кореї, Тайваню та Китаю можна було б підтримати й територіальні претензії цих країн до РФ.

Звісно, підтримка Україною територіальних претензій Японії до Росії це – справедливо. Так само буде справедливо підтримати інші дружні нам країни у претензіях до РФ. Але влада в Україні мала б насамперед думати про національні інтереси й висувати до Російської Федерації свої територіальні претензії. Найвищий час для цього настав! Історична справедливість повинна перемогти!

Україна негайно повинна заявити перед світом про свої вимоги до Росії повернути всі окуповані українські етнічні землі. Сьогодні українська влада наполегливо говорить про звільнення Криму, частин Донецької й Луганської областей, та нещодавно окупованих частин Запорізької й Херсонської областей. Але ми не маємо права забувати про землі, які опинилася поза межами відновленої у 1991 році Української держави. Йдеться про Стародубщину (частина Брянської області), Східну Слобожанщину (частини Курської, Білгородської, Воронізької областей), Донщину (значна частина Ростовської, окраєць Волгоградської областей, частка Калмикії) та Кубань або Малиновий Клин (Краснодарський край, Адигея, частину територій Ростовської області, Ставропольського краю і Карачаєво-Черкесії).

Всі ці зазначені українські етнічні землі здебільшого входили до складу соборної Української Народної Республіки (станом на 22 січня 1919 року (Акт Злуки). Водночас на протилежній частині Російської імперії тоді існувала й окрема Українська Далекосхідна Республіка або Держава Зелений Клин (Амурщина, Приморщина з Усурійським краєм, Забайкальщина, Камчатка) та ще дві території компактного проживання українців в центрі імперії - Жовтий Клин (нижнє Надволжя) та Сірий Клин (Південно-Західний Сибір і Північний Казахстан), де ось-ось мали виникнути українські державні утворення.

21 листопада 1920 року Українська Народна Республіка була окупована радянською Росією. Під владою Росії Україна перебувала аж до відновлення Незалежності 24 серпня 1991 року. Тобто, без врахування трирічного періоду перебування під владою нацистів, Україна каралась і мучилась в російській новітній окупації цілих 68 років. За весь цей період радянської російської окупації було знищено від 23 до 30 млн українців.

Коментуючи свій указ щодо визнання окупацією японських територій Росією Президент України В.Зеленський, зокрема, наголосив: "Потрібно звільняти від російської окупації всі землі, які окупанти намагаються залишити за собою. Тільки так ми зможемо повернути повну силу міжнародного права. Цією війною проти України та міжнародного права Росія поставила себе в умови, коли звільнення окупованих територій у всьому світі – лише питання часу. Нічого не повинно дістатись загарбникам".

Приміряючи сказане Президентом України В.Зеленським до історії українських земель минулого століття, слід НАРЕШТІ на найвищому рівні ухвалити такі доленосні для України й українців рішення:

- визнати весь радянський період в Україні (1920-1942, 1944-1991) російською окупацією; - виставити РФ рахунок з метою отримання відшкодувань за жертви в Україні радянського періоду; - провести в Україні люстрацію на предмет співпраці з окупаційною радянською владою; - визнати Україну правонаступницею УНР; - повернути до складу України усі етнічні українські землі, які досі перебувають під російською окупацією.

Кращої нагоди відновити історичну справедливість ніж зараз може і не бути! Отож, пані та панове - діймо!

Ростислав Новоженець