Понад 2 тисячі журналістів, більше 200 медіа отримали фінансову та технічну допомогу за сприяння Національної спілки журналістів України в 2022 році, наголосив 2 лютого під час пленуму Правління НСЖУ голова Спілки Сергій Томіленко.

Про це повідомляє Інформаційна служба НСЖУ.

Пленум розпочався з хвилини мовчання за журналістами, які в жахливому 2022 році полягли, виконуючи свій професійний і патріотичний обов’язок.

– Нині професія журналіста набула в Україні нового значення й ваги, – сказав Сергій Томіленко. – А гасло «Журналісти важливі!», під яким проходить вся наша діяльність, не лише виправдовується, а й набуває потужного змісту. Найпершим пріоритетом роботи Спілки стала солідарність із колегами, які опинилися в біді – рятуються з охоплених війною територій, перебувають в окупації, працюють у небезпечних умовах. Нам удалося залучити кошти, надані Міжнародною федерацією журналістів, штаб-квартирою ЮНЕСКО, багатьма іншими благодійниками з різних країн для надання допомоги понад 2 тисячам журналістів. Через мережу наших Центрів журналістської солідарності надано відчутну фінансову і технічну допомогу понад 200 редакціям.

Голова НСЖУ нагадав, що вже на початку війни перші Центри журналістської солідарності було створено у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях. Коли вони довели свою ефективність, мережа охопила також Запоріжжя, Дніпро і Київ. Сергій Томіленко наголосив, що Центри працюють не лише у згаданих містах, до них можуть звернутися колеги зі всієї території України, які потребують технічної, матеріальної, психологічної, тренінгової підтримки, мають потребу в захисному спорядженні або тактичних аптечок для роботи поблизу лінії фронту.

– Підтримка журналістів і медіа має не лише корпоративну мету. Вона необхідна для того, щоб наші колеги мали можливість докладати надзусиль для роботи на інформаційному фронті, – наголосив голова НСЖУ.

Ця складова діяльності Спілки відображена в різноманітних проєктах. Тільки за останній час швейцарський благодійник Фундація Ірондель (Fondation Hirondelle) та Міжнародний Інститут регіональної преси та інформації (IRMI) відкрили 10-місячну програму підтримки 18 медіа, з яких 15 – за прямою рекомендацією НСЖУ. Нещодавній спільний з Академією української преси проєкт передбачає залучення коштів благодійників для фінансування 10 медіа впродовж року, а також надання 30 медіа комп’ютерної техніки, смартфонів тощо.

Зусиллями штаб-квартири ЮНЕСКО 160 українських журналістів отримали одноразову стипендію в 22 тисячі гривень. А завдяки японським благодійникам – організації GREEN COOP та Японському фонду майбутніх поколінь – НСЖУ вдалося розгорнути спеціальну програму фінансування друку одного номера газет на деокупованих та прифронтових територіях.

– Ми профінансували друк, як правило, перших після великої перерви, номерів 20 локальних газет і дуже окрилені тими відгуками, які надходять від читачів. Люди буквально цілують газети, дають їх почитати одне одному – в них вони бачать рідне слово, – сказав Сергій Томіленко. – На деокупованих територіях, де загарбники руйнували все українське, часто немає ані телебачення, ані інтернету. В цих умовах друковані медіа виконують важливу функцію «відчуття України». Окриляє це й редакторів газет, які, розуміючи, що вони не залишені сам на сам зі своїми проблемами, відчувають у собі сили випускати нові й нові номери свого видання.

Сергій Томіленко наголосив на важливості командної роботи й допомоги колегам, які опинилися в небезпечних умовах. Так, Львівська обласна організація НСЖУ активно підтримала Херсонську, Дніпропетровська – Луганську, Запорізька – Донецьку, Чернігівська – Харківську.

Національна спілка журналістів надає допомогу не лише журналістам, які продовжують залишатися в професії, а й тим, хто пішов захищати Батьківщину зі зброєю в руках. Так, було надано допомогу кореспондентові Центральної телерадіостудії Міноборони Данилу Іщенку, який втратив на війні ногу, очільникові Журналістського фонду НСЖУ Дмитрові Богуславському, відомому тележурналісту з Дніпра Віктору Ожогіну, котрий переніс тяжке поранення.

Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла про такі важливі напрямки діяльності НСЖУ як допомога колегам, що опинилися на прифронтовій або тимчасово окупованій території, консультаціями та сприянням в питаннях евакуації, і дослідження наслідків російської збройної агресії.

– У травні ми опитали понад 400 редакторів та журналістів про те, як на них позначилися події війни. З’ясувалося, що на той час 90 відсотків медіа втратили доходи від реклами та угод на висвітлення діяльності органів влади і місцевого самоврядування, понад 20 відсотків редакцій утратили доступ до своїх офісів і техніки, – розповіла Ліна Кущ. – Це було важливим аргументом для того, щоб залучати на допомогу українським журналістам кошти міжнародних благодійників.

Перша секретар НСЖУ звернула увагу Правління на те, що, з одного боку, спостерігається величезний попит на перевірену інформацію з місць, а з другого – наявне різке падіння доходів редакцій. Близько третини медіа припинили або призупинили вихід, і цей, процес, на жаль, триває.

НСЖУ повідомила свої висновки про загрозливу ситуацію з українськими медіа до уряду, парламенту, РНБО. Було вирішено провести у Верховній Раді комітетські слухання з цього питання. Робоча група з підготовки таких слухань, до якої ввійшли і представники НСЖУ, напрацювала низку пропозицій (запровадження податкових пільг для ЗМІ, прозорих правил фінансування програм з інформування населення, формування державного резерву газетного паперу, створення програми екстреної урядової підтримки медіа тощо), проте, слухання, на жаль, кілька разів відкладали і врешті, станом на зараз, так і не провели.

Ліна Кущ наголосила, що НСЖУ відчуває підтримку Міжнародної федерації журналістів, яка визнала українську Спілку одною з найкращих у світі. Також перший секретар НСЖУ закликала місцеві організації більше уваги приділяти висвітленню своєї діяльності через інформаційні ресурси, при цьому увагу фокусувати не на самих заходах, які проводить Спілка, а на результатах цих заходів.

Також Ліна Кущ закликала спілчан уже зараз готуватися до відновлення медіа на територіях, які ще будуть деокуповані Силами оборони України. «Нам треба бути готовими одразу братися за роботу», – сказала вона.

У своїх виступах члени Правління та Секретаріату НСЖУ розповіли про особливості діяльності спілчан у регіонах країни.

Так, голова Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петро Мельник розповів, що на Кіровоградщині редакції кількох газет, реагуючи на діяльність НСЖУ, відклали рішення про остаточне закриття своїх видань. А ще кілька газет, які вже не виходять, можуть повернутися в інформаційне поле регіону.

Голова Донецької обласної організації НСЖУ Олена Калайтан розповіла про свій власний досвід переїзду в безпечну частину України й допомогу спілчан у організації її життя на новому місці. Вона наголосила, що важливим напрямком її роботи зараз є підтримання контактів із донецькими журналістами, які роз’їхалися по Україні та інших країнах, допомога з відновленням їхніх документів, які залишилися на окупованій території. Олена Калайтан висловила сподівання, що вже цьогоріч їй та її колегам удасться повернутися до рідного Маріуполя – звісно, після звільнення цього міста Силами оборони України.

Голова Запорізької обласної організації НСЖУ Наталія Кузьменко та членкиня ревізійної комісії НСЖУ з Запоріжжя Валентина Манжура розповіли про те, як їм удається поєднувати роботу із запорізькими журналістами з підтримкою колег-переселенців до цього міста. Йдеться про допомогу продовольством, технікою, тренінговою підтримкою, проведення творчих зустрічей, конкурсів тощо. У Запорізькій облорганізації допомагають фронту, в тому числі журналістам, які на час війни стали військовими. Також представниці Запоріжжя розповіли про очищення лав спілчан від тих колишніх українських журналістів, які вирішили співпрацювати з ворогом.

Голова Херсонської обласної організації НСЖУ Валерій Долина подякував колегам-спілчанам за допомогу йому у виїзді з тимчасово окупованого Херсона і облаштуванні на новому місці. Він висловив сподівання, що по мірі визволення області в її містах відновиться друк локальної преси.

Очільник Київської облорганізації НСЖУ Михайло Сорока розповів про досвід збільшення лав спілчан на Київщині навіть у період війни. Він наголосив на необхідності відновлення друку місцевих видань і закликав місцеву владу і органи місцевого самоврядування надати редакціям допомогу в цій справі.

Секретар НСЖУ Костянтин Григоренко з Ізюма Харківської області також подякував колегам, як допомогли йому виїхати на Захід України, а після визволення рідного міста – повернутися.

– Присутність українського слова місцевої преси в деокупованих містах, де поруч – лінія фронту, дуже важлива, – сказав він.– Наявність газети на прилавках передає людям спокій, упевненість у завтрашньому дні.

Він розповів, що після повернення в Ізюм із подивом та радістю дізнався, що в часи, коли він зі Львова давав по радіо інтерв’ю про ситуацію на Харківщині, земляки чули його, і слова «ми поруч, ми скоро повернемося» додавали їм сил виживати в умовах окупації. Він звернувся до колег, чиї міста досі окуповані, знаходити можливість звертатися до тих земляків, які залишилися за лінією фронту.

Секретар НСЖУ Володимир Данилюк, який наразі проходить службу в Збройних силах України, закликав колег докласти всіх зусиль, щоб зберегти в умовах війни місцеву пресу.

– У чому буде смисл перемоги, якщо ми повернемося на випалене, мертве інформаційне поле України? – сказав він.

Голова ревізійної комісії НСЖУ, відповідальна секретар Київської організації НСЖУ Алла Малієнко зосередила свою увагу на необхідності співпраці з тими спілчанами, які виїхали за кордон, і з європейськими (зокрема, польськими) колегами.

Голова Рівненської обласної організації НСЖУ Дмитро Тарасюк розповів про допомогу землякам, які захищають українсько-білоруський кордон (зокрема для них було зібрано більше ста книг). Він також піддав критиці телемарафон «Єдині новини», який, на його переконання, збіднює телепрограми, при цьому забираючи з бюджету великі кошти. Спілчанин узагалі критично оцінив урядову інформаційну політику, зокрема, ухвалення нового закону «Про медіа» з надмірними повноваженнями національного регулятора.

Дмитро Тарасюк зазначив, що на Рівненщині склалася відносно благополучна ситуація щодо розвитку місцевої преси, але й там закрилося три локальні газети, тиражі інших газет падають. Значною мірою, на його думку, цьому сприяє погана робота пересувних поштових відділень.

Голова Одеської обласної організації НСЖУ Юрій Работін розповів про співпрацю спілчан зі студентами вишів Одеси, допомогу ветеранам журналістики, волонтерську діяльність (зокрема, лікарням було передано близько 50 інвалідних візків, передано гуманітарну допомогу до Миколаєва, Херсона), проведення презентацій, творчих зустрічей із залученням переселенців, загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання».

Керівник Чернівецької обласної організації НСЖУ Володимир Бобер розповів про роботу спілчан із переселенцями і про важливість зберегти у Спілці тих людей, які працювали в газетах, що більше не виходять. Із цією метою на Буковині було вирішено створити первинні осередки НСЖУ за територіальним принципом. Також він висловив сподівання, що обставини війни не призведуть до монополізації влади та ситуації, коли влада опиниться поза критикою. «Ми маємо звертати на це увагу, бо можемо дочекатися, що не залишиться жодної незалежної газети», – сказав Володимир Бобер.

Секретар НСЖУ Сергій Шевченко зупинився на необхідності відновлення спілчанських нагород для журналістів, які здобули значних успіхів на інформаційній передовій.

А секретар НСЖУ Віталій Голубєв висловив задоволення тим, що в умовах війни «центральний офіс працює в продуктивному руслі, а не перебуває у сплячці» й закликав кожного члена активу Спілки активніше розповідати через свої ресурси про роботу НСЖУ, поширювати інформацію про конкурси.

Головний редактор слов’янської газети «Вісті» і журналіст сайту «Карачун» Олександр Кульбака закликав НСЖУ приділяти більше уваги проблемам інтернет-видань. «Сайти стають інформаційною передовою журналістики», – наголосив він.