logo
10/03
08/03
03/03
12/02
08/02
06/02
03/02
15/01
20/12
11/12
03/12
25/11
22/11
17/11
2 ...

Гранти, конкурси та інше ошуканство | Блог Ростислава Новоженця

08-10-2023 11:541811

Гранти, конкурси та інше ошуканство | Блог Ростислава Новоженця

Якщо вам ніколи не доводилось брати участь у різноманітних конкурсах на отримання грантів, здобуття премій чи нагород,  вам здаватиметься, що вони дістаються кращим претендентам за найкращі проекти. І я так думав допоки не пересвідчився в протилежному на гіркому власному досвіді.

Сьогодні я отримав чергову відмову на один із поданих мною проектів. І це мене спонукало оприлюднити деякі пікантні деталі зі світу грантодавців, організаторів конкурсів, розпорядників нагород тощо. Ось декілька прикладів, де заявником виступав Благодійний фонд Україна-Русь, що займається, зокрема, дослідженням і популяризацією історії українських земель.

1. USAID. Останній свій проект я подавав на грант завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Серед запропонованих організаторами пріоритетів я обрав близький моєму серцю – збереження національної ідентичності українців. Декілька тижнів я готував відповідний проект, адже сума гранту у 5 млн. грн. зобовязує. І ось відповідь: рішенням відбіркової комісії ваш проект відхилено і підпис – Анна Острікова. Виявляється проект розглядають не американці, а якась громадська організація - прокладка з України під милозвучною назвою Єднання. Ну і звісно вся ця українська ГО нашпигована московитами – крім згаданої А.Острікової в керівництві є ще й С.Зайцев, І.Тодоров, В.Шейгус (в рф – шойгу, а нам дали – шейгуса). А я, наївний, сподівався, що вони підтримають збереження української ідентичності. Все відбувалось утаємничено – склад керівництва ГО на сайті відсутній, про причини відмови не повідомляється, переможні проекти не оприлюднені. Однак, за минулий рік ця т.зв. Єдність підтримала несподівані теми: фіндопомога родинам на окупованих територіях (а хто проконтролює?), відновлення роботи спорткомплексу (а куди тоді йдуть кошти з допомоги світових держав?), створення зон відпочинку для мешканців села (а куди піде бюджет ОТГ тощо?), організація конференцій для керівників фондів (півмільйона – це непогано!), міжнародний забіг для збору коштів (чи зберуть більше, ніж виділили для учасників забігу – 300 тис. грн?). Серед 18 схвалених проектів трьом громадським організаціям випала більша частина – 11 проектів (скажете не корупція?). Отож, риторичне запитання – куди йдуть кошти американських платників податків?

2. Посольство США в Україні. Декілька років тому я подавав безпосередньо в американське посольство відповідний проект під Програму “Фонд розвитку українських ЗМІ” на суму 25 тис. доларів США. Йшлося про відновлення, удосконалення та розвиток газети та інтернет-видання Дух волі, з метою сприяння піднесенню національної свідомості серед українців. Мені без будь-яких пояснень було відмовлено. Я зясував, що виділення грантів адмініструє Відділ преси, освіти й культури Посольства США в Києві. І яким було моє здивування, коли всі пятеро працівників цього відділу виявились з російськими прізвищами (зараз це вже закрита інформація). Невже в Києві для роботи в американському посольстві не знайшлось українців. Закономірно, що московити завалилимій патріотичний проект.

3. Львівська обласна рада. У 2019 році я подав документи на участь у конкурсі громадських організацій для видання науково-популярної настінної мапи Українська Кубань. Цей проект не був підтриманий. Натомість серед переможців фігурували абсолютно другорядні проекти. Цього року БФ Україна-Русь виповнилось 15 років. Я звернувся до керівництва обласної ради аби відзначити Фонд за багаторічну громадську працю - видання понад 40 науково-популярних проектів з неупередженого дослідження української історії. Фонд не тільки не було відзначено у будь-який спосіб, ба більше ми не отримали жодної відповіді на офіційне звернення.

4. Львівська міська рада. Минулого року Фонд брав участь у конкурсі соціально-культурних проектів “Зробимо Львів кращим”, де представляв проект Велика електронна енциклопедія історії України-Русі у 30 томах, що може претендувати навіть на рекорд Гіннеса. Але члени комісії присудили нам останнє 10-е рейтингове непрохідне місце. Натомість, зокрема, вище прохідне 7-е місце зайняв проект  Менструальна освіта та екозасоби менструальної гігієни для старшокласниць.

Допоки в Україні менструальна освіта буде важливішою за вивчення власної історії у нас немає шансів не те що перемогти ворогів, а взагалі вижити. Допоки в органах місцевого самоврядування засідатимуть не тільки некомпетентні особи, але й відверті саботажники українського національного відродження, ми, українці, - приречені на поразку. Допоки дружні нам іноземні держави не збагнуть, що Україна лише звільняється від колоніального стану і не перестануть надавати фінансову допомогу через ймовірних агентів московського впливу, вся ця допомога піде коту під хвіст в кращому випадку, а то й взагалі на шкоду Україні чи банальніше - в приватні кишені нащадків московських колонізаторів. Не тільки військову, але й будь-яку гуманітарну допомогу слід ретельно контролювати, шановні Грантодавці!

Ростислав Новоженець, президент БФ Україна-Русь