66 років тому – 12 жовтня 1957 року у Мюнхені (ФРН) агентом КДБ було вбито Лева Ребета – голову ОУН(з), багаторічного керівника різноманітних структур ОУН, українського політичного діяча, публіциста, адвоката, в’язня польських тюрем та нацистських концтаборів.

Лев Ребет народився (1912) у Стрию на Львівщині. З юних літ пройшов відповідний вишкіл: був пластуном, членом УВО, членом ОУН. Згодом він - Крайовий провідник ОУН на західних землях (1935-1939). Входив до складу Центральної Екзекутиви ОУН і керував розвідкою. Після розколу ОУН підтримав С.Бандеру. З проголошенням Акту відновлення Української держави (30.06.1941) був призначеним заступником голови уряду - Українського державного правління (УДП), яке очолював Ярослав Стецько. Через арешт німцями Я.Стецька деякий час (до власного арешту) виконував обов’язки прем’єр-міністра. Вийшовши з концтабору (1944), представляв УГВР у відносинах із західними союзниками, був головним суддею (1945–1948) Закордонних частин ОУН.

У 1948 році в ОУН(р) стався перший розкол, коли раптом Лев Ребет з невеликою групою осіб виступили проти авторитарних ідей і гасла “Україна для українців”, сповідуваних С.Бандерою, Я.Стецьком та іншими лідерами. У 1953 році була зроблена спроба примирення, але у лютому 1954 року цей розкол став остаточним, і була створена т.зв. ОУН за кордоном – ОУН(з), на чолі з однодумцем Л.Ребета - Зеновієм Матлою. Унаслідок численних партійних конфліктів Лев Ребет із грудня 1956 року вийшов з ОУН(р) і очолив ОУН(з), членів якої з огляду на наявність двох провідників назвали “двійкарями”.

Що ж стало причиною такого різкого політичного розвороту Лева Ребета? Адже в 1941 році він, як заступник поділяв позицію голови УДП Ярослава Стецька: “Я зовсім не цураюся того, що як голова УДП стою за гасло “Україна — для українців”, бо в протилежному випадку буде “Україна — для міжнародного базару”. Вже раз назавжди треба покінчити з пануванням неукраїнської меншості на українській землі над українською більшістю!”. Чому він зрадив своїх соратників, з якими пліч-о-пліч пройшов 20 років підпільної боротьби, зокрема, й нацистські катівні?

Достеменно ніхто не знає чому так сталось. Дослідники не з’ясували справжніх причин. Але можемо висунути версію, що не в останню чергу тут спрацювало єврейське походження Лева Ребета, про що мало де афішується. А євреї протягом тисячоліть бездержавності й розкиданості по всьому світу, задля власного збереження, зуміли виробили у собі унікальну рису національного солідаризму. Саме у 1948 році, коли стався розкол в ОУН(р), в Палестині на Близькому Сході виникає омріяна єврейська держава Ізраїль. Держава, яка створена євреями для євреїв, і такий пріоритет, за задумом засновників Ізраїлю, може мати тільки єврейська нація. А оскільки в Україні проживає чимало євреїв, мабуть, так думав Л.Ребет, то для них гасло “Україна для українців” може буде шкідливим. Так, вочевидь, думають і сучасні євреї, яких чимало при владі в Україні, адже, мабуть, не без їхнього впливу, навіть з Google зникла згадана фраза Ярослава Стецька, що він не цурається гасла “Україна для українців.”

Але чварами в ОУН тоді, як і в українсько-єврейських взаєминах сьогодні, скористалась москва. Спочатку вони вбили Л.Ребета аби “двійкарі” звинуватили бандерівців у смерті свого лідера, а потім тим самим агентом Б.Сташинським з тієї ж зброї через два роки вбили С.Бандеру. Аби бандерівці звинувачували “двійкарів”. Правило “розділяй і владарюй” ніхто не скасовував.

У 2010 році прах Лева Ребета перевезли з Мюнхена в Україну і помістили на полі почесних поховань на Личаківському кладовищі у Львові. Прах Степана Бандери досі покоїться в Мюнхені та ніяк не дочекається повернення в рідну землю.