logo
10/04
22/03
12/03
04/03
02/03
26/02
19/02
10/02
04/02
25/01
22/01
20/01
08/01
10/11
2 ...

Ціну за людське лицемірство платять невинні | Блог Олега Филика

20-01-2024 16:58601

Ціну за людське лицемірство платять невинні | Блог Олега Филика

На Алясці є містечко Віттієр, все населення якого живе в одному будинку на 150 квартир, який був побудований ще в 1957 році.

У цьому ж будинку знаходиться місцевий супермаркет, пошта, кабінет лікаря, поліцейська дільниця, церква, конференц-зал, маленький готель, офіс мера та критий спортмайданчик.

А за 7461 км є містечко Стрий, населення якого живе і працює сьогодні НА і ДЛЯ одного великого будинку по вул. Шевченка, 71.

До 2020 року там була розташована Стрийська міська рада, коли, власне, ще була радою…

І ви не повірите – був такий час, коли люди працювали в цій установі, в розумінні – робили роботу.

Сьогодні це – монументальна "гробниця" владного блуду, котра прогнила корупцією і блатом настільки, що якість будь-якого спеціаліста там є набагато менш важливою за лояльність до керівництва.

Фактично ми отримали найбільшу за всю історію життєдіяльності міста лакейню чисельністю майже півтисячі осіб, яким заборонено думати, говорити і які живуть згідно з заповіддю: мер – не Бог, але не менший від Нього. Для мене це явище містить науково- дослідницький інтерес з точки зору аналізу колоніального упокорення людини.

Бо це той випадок, коли культ особистості за дуже короткий період трансформується у культ нікчемності. Замурована у стіни несучих і лижучих, міська влада стала сьогодні несумісною не лише з потребами людини, але і, що найголовніше, з вимогами військового часу. Це очевидно. Результат – це те, що неможливо сховати, а не те, що намагаються старанно демонструвати. Я це до того, що зараз у Стрию відбуваються абсолютно закономірні і прогнозовані події.

В обіцяний у стані тваринного бажання отримати владу над бюджетними потоками рай у вигляді безкоштовних проїздів, найкращої медицини, мегамасштабних архітектурних реконструкцій та мільйонних інвестицій за укладеними меморандумами уже ніхто з нас не потрапить. Ресурси вичерпуються, закінчується інформаційний наркотик – настає важке похмілля. А в стані похмілля стрийський люд дуже злий. В агонії, починаючи вкидати бюджетні кошти на підтримку власних штанів і рейтингів, команда мера намагається підтримати своє існування і набити наостанок кишені за рахунок громади.

Підсумовуючи хочу лиш сказати, що це - наочний приклад того, як внаслідок клоунократського тоталітаризму та силуваної децентралізації зароджується кріпосне право, за яким на відхлань, розграбування, демонтаж та нищення віддають цілі села, міста, ОТГ. Причому – абсолютно безкарно! Знаєте, опинитися в руках владних мародерів під час війни справді страшно, але ще страшніше - продовжувати мовчки ці руки цілувати!