«У ніч на 1 червня 2024 року російські окупанти завдали потужного ракетно-авіаційного удару по об’єктах критичної інфраструктури в різних регіонах України, застосувавши ракети повітряного, морського та наземного базування, а також ударні БпЛА типу «Shahed».

До відбиття повітряного нападу противника залучено винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил, мобільні вогневі групи та засоби радіоелектронної боротьби Сил оборони України.

В результаті протиповітряного бою збито 81 повітряну ціль: 35 ракет і 46 безпілотників” – офіційно повідомляє Командувач Повітряних Сил генерал-лейтенант Микола Олещук.

БЕЗМІРНА ВДЯЧНІСТЬ НАШІЙ ППО!

Але є й запитання. Адже ворог цієї ночі випустив по Україні усього 53 ракети різних типів, а було збито лише 66% з них. Чому так? Інша справа з безпілотниками, яких збили 98%.

ЯК ТАК СТАЛОСЬ, ЩО ДЕКІЛЬКА МОСКОВСЬКИХ РАКЕТ ТАКИ БЕЗПЕРЕШКОДНО ЧЕРЕЗ УСЮ УКРАЇНУ ДОЛЕТІЛИ АЖ ДО СТРИЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ?

ХТО ПІДРИВАЄ ДОВІРУ ДО ЗСУ?

Доки людство буде відносно спокійно спостерігати, як в центрі Європи здичавілий москаль безперешкодно розстрілює найбільшу державу континенту і найдавнішу націю світу? Адже такі масовані обстріли нашої держави тривають уже третій рік поспіль!

Хто забороняє НАТО допомагати Україні й самим збивати московські цілі над нашою територією, бодай у прикордонних з ЄС областях? Хто блокує надання згоди НАТО на обстріл ЗСУ західною зброєю військових об’єктів на території РФ? Хто стримує постачання Україні необхідної кількості іноземної зброї та з якою метою? Чому гаранти нашої безпеки й територіальної цілісності за Будапештським меморандумом від 5 грудня 1994 року не виконують повною мірою своїх зобов’язань?

Невже увесь світ не може разом приборкати одну навіжену Росію і ліквідувати терориста №1? Щось тут не так і відгонить залаштунковими домовленостями та подвійними стандартами. Скажімо, Ізраїлю, який втягнутий у невеликий військовий конфлікт з ХАМАС, що за масштабами навіть не можна порівнювати з війною в Україні, західними державами надається порівняно з Україною загалом більша підтримка – тут і фінанси, і озброєння, і військова допомога, і дозвіл стріляти куди завгодно, й потужна беззастережна дипломатична підтримка, навіть на тлі злочинів проти арабської людяності.

Водночас українці не можуть до безконечності надавати й індульгенції владі в Україні, основною заслугою якої, мабуть, є те, що вона не втекла перед наступом московського агресора. Ми вимагаємо від влади рішучих планомірних кроків на шляху до Перемоги. Але те, що досі економіка України не переведена на воєнні рейки, здійснюється недолуга кадрова політика, триває засилля ворожої агентури на всіх щаблях влади, продовжується політика повзучої русифікації, тотальна корупція, й головне відсутні перемоги на фронті – все це не викликає до влади особливої довіри.

Попри все ми віримо в силу Української нації, яка з Божою допомогою та ЗСУ переможе осоружних москалів! На нашому боці правда! Справедливість візьме гору! Московія розвалиться!

І згідно з пророцтвом великого Кобзаря: “Встане Україна і розвіє тьму неволі, світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти!...”