Постріл в Ірину Фаріон – це замах на все свідоме українство і спроба залякати найактивніших з нас. Це – постріл в мову і спроба зупинити навіть лагідну українізацію. Це справа рук затятих україноненависників і лютих ворогів української державності.

Московські правителі та їхня агентура в Україні у своїй злочинній діяльності завжди полюбляли керуватись всілякими символізмами. Тому злочини, які ними здійснювались, часто свідомо пов’язувались з датами знакових історичних подій.

Відому громадсько-політичну діячку, націоналістку Ірину Фаріон було вбито у Львові 19 липня 2024 року. Ні в кого немає сумнівів, що це справа рук московської агентури. Яка ж історична дата у цьому випадку могла стати символізмом й підказала замовникам вибір для дня вбивства?

65 років тому, а саме 19 липня 1959 року у Львові почались арешти членів Українського Національного Комітету (УНК) — підпільної націоналістичної організації. Сам УНК було створено у Львові 1956 р. за ініціативою молодих робітників Богдана Грицини та Івана Коваля. Згодом УНК розрісся до 170 членів і став потужною організацією, яка діяла до 1962 року. Програма УНК була розрахована на 10 років і передбачала підготовку свідомих патріотів з тим, щоб посилати їх у східну Україну для піднесення національної свідомості населення, відродження нації. За словами дослідника і правозахисника Бориса Захарова “Програма УНК була радикальніша від ОУН: повна національна незалежність, уряд має бути з етнічних українців, виселення неукраїнців з України, створення національної армії, ліквідація колгоспної системи тощо”.

Після місячних арештів тоді у 1959 році перед судом постало 20 членів УНК. За вироком Б.Грицина (05.06.1962) та І.Коваль були розстріляні, кару смерті Володимиру Ґноту і Романові Гурному касаційний суд замінив 15 роками ув'язнення. Решту обвинувачених 16 членів УНК засуджено на різні періоди ув’язнення від 5 до 15 років.