Дата святкування за офіційною версією пов’язана з подією 23 серпня 1991 року, коли, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради.

Водночас для вшанування Державного Прапора доцільніше було б обрати одну з поважніших дат, скажімо - 4 вересня (1991, прапор урочисто піднято над будинком парламенту) або 18 вересня (1991, Президія ВРУ надала прапору державного статусу) чи 28 січня (1992, ВРУ затвердила державним прапором України Національний прапор).

Хоча прив’язкою святкувань до 1991-1992 років ми відсікаємо багатолітню історію державного використання нашого прапора. Синій і жовтий (золотий) кольори використовувалися ще на гербах Львова (1256), а згодом і Королівства Руського (XIV ст.). Козаки Війська Запорозького (XVI ст.) також застосовували прапори-хоругви синьо-жовтих барв. Сучасний синьо-жовтий прапор уперше публічно зафіксовано 25 червня 1848 року у Львові, коли українці Королівства Галичини й Володимирії вивісили його над Львівською ратушею як національний прапор. Цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави (1917-1921), Карпатської України (1938-1939) й Української Держави (1941).

Звичайно логічніше було б відзначати День Державного Прапора України 22 березня, коли у 1918 році Українська Центральна Рада ухвалила "Закон про державний прапор Української Народної Республіки", який був саме жовто-блакитним.

Але не це головне. Набагато важливіше аби нині у сучасній Україні в державних та муніципальних установах під українськими національними прапорами сиділи українські патріоти, а не всілякі московські та інші держиморди. Й ця нова війна з Московією дає нам шанс!