Валерій Веремчук: депутат, волонтер і мільйонер

Поворотним моментом у житті юного мерчендайзера Валерія Веремчука став бізнес та політична партія. Ще на початку 2000-х Веремчук був звичайним працівником і викладав товари на полицях у ТзОВ ТД «Маркет-Груп», а вже 2007 року стає директором декількох підприємств, зокрема ТзОВ «Західінтергруп».

Паралельно Валерій будує партійну кар’єру: стає головою Львівської крайової організації «Молодий Народний Рух», а пізніше очолює «Народний Рух України» у Львові. У 2006 році Веремчук стає депутатом Львівської міської ради за списками блоку «Наша Україна» та секретарем комісії молодіжної політики, спорту, оздоровлення. Потім Веремчук працює на депутатській ниві членом комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку. Громадська діяльність та бізнесова кар’єра дивовижним чином доповнюють і допомагають одна одній: разом з партійним зростанням зростають й матеріальні статки Веремчука.

У 2009 році Веремчука навіть визнали кращим молодим депутатом міських рад України. Але притомні люди розуміють, що на подібних конкурсах немає чітких критеріїв для обрання переможця, а перемагає здебільшого суб’єктивний підхід і нагороди дають тим системним депутатам, котрих вважають «своїми». Не оминув Веремчук і нагоди засвітитися як «Новий лідер» – учасник конкурсу на якому суспільству продемонстрували «нові обличчя» української політики.

Під час Революції Гідності бізнесмен та депутат Веремчук стає ще й волонтером: координує відправку людей та гуманітарки на Євромайдан, стає комендантом розміщення майданівців у «Київ Експоплаза», де разом із волонтерами, забезпечили проживання понад 11 тисячам учасників Майдану. А це, як відомо – не малі гроші. У січні 2014 року Веремчук створив Громадське формування «Народна Самооборона» Львівщини, члени якої патрулювали вулиці Львова для попередження провокацій взимку-навесні 2014 року.

Під час Львівського Євромайдану організація перевезень активістів до Києва автобусами стала сферою, за яку велася боротьба. Кошти на пальне, гуманітарка, спорядження здебільшого були необліковані, громадськість часто вказувала на недоліки ведення «революційної» бухгалтерії. До того ж відповідальних осіб часто усували «конкуренти», щоб самим стати на їхнє місце. Зрештою організацію перевезень передали двом теперішнім близьким друзям та соратникам Валерія Веремчука – братам Корнатам та Ірині Яремко.

А з 2014 року Веремчук – координатор найбільшого на Західній Україні волонтерського Центру забезпечення військових, котрий відправив на передову десятки багатотонних вантажів та надавав допомогу родинам учасників АТО. І тут також у громадськості виникали серйозні запитання до матеріальної відповідальності учасників цього процесу. Про це писали і в медіа.

Збільшення власного рейтингу перед черговими виборами будь-якими методами – це завдання кожного професійного політика. Впізнаваність допомагає акумулювати голоси виборців для отримання мандату. А депутатський мандат дає можливість акумулювати найрізноманітніші дивіденди: статус, зв’язки, посади, матеріально-політичну підтримку тощо. І герой нашої публікації дійсно демонструє на цьому поприщі неабиякі вміння.

Партійна неперебірливість Веремчука

За свою політичну кар’єру Валерій Веремчук змінив так багато партій, що навіть для корупційно-олігархічної системи це виглядає понад норму. Починав Веремчук із «Народного Руху України», з яким увійшов до депутатських кіл. Якщо «Рух» позиціонував себе як партія з чіткою ідеологією, то наступні партійні проєкти Веремчука були або створені під лідера, або під популярні медіа-ресурси й позбавленні ідеологічної складової. Це наочно підкреслює ставлення Веремчука до ідейної принциповості. Переконавшись у неконкурентноздатності «рухівців», бізнесмен змінює партії як рукавички.

У 2014 році Веремчук покинув ідейних «рухівців» та «взяв до рук вила» – балотувався до Верховної Ради від «Радикальної партії Олега Ляшка».

У 2015-2019 роках очолював фракцію «Народного контролю» і навіть був керівником передвиборчого штабу Дмитра Добродомова й очолював обласну партійну організацію цієї партії. До речі, членом ради Львівської обласної організації «Народний контроль» в той час була і теперішня заступниця голови Львівської обласної військової адміністрації Христина Замула.

У 2019 році проривався до Верховної Ради України під прапором «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка.

На виборах 2020 року Веремчук балотувався до Львівської міської ради вже від партії «Варта». Змінити п’ять партій за шість років – занадто навіть для абсолютно безпринципних політиків. Цікаво, що його офіційний помічник, як депутата ЛМР, Юрій Добуш очолює Черкаську обласну регіональну організацію політичної партії «Варта», а інший помічник Володимир Баб’як є членом ради Волинської обласної «Варти», яка за збігом обставин зареєстрована в родинному місті Веремчука Нововолинську. Ще один помічник Володимир Почаєвець й досі фігурує в реєстрах як член Львівської міської організації ПП «Народний контроль» та був засновником Винниківської міської організації політичної партії «Народний Рух України» (перебуває у стані припинення). Так само й досі керівником ЛМО ПП «Народний контроль» є ще одна помічниця Валерія Веремчука Оксана Медвідь.

Подейкують, що нині депутати від «Варти» перебувають в пошуках нового й перспективного політичного проекту з яким знову можна потрапити до Львівської міської ради. Серед них може й бути т.зв. партія мерів, куди увійдуть міські голови великих українських міст. Тому мистецтво розкладати яйця у різні політичні кошику точно не зраджує Валерію Веремчуку. 18 вересня на інформаційному порталі депутатів ЛМР на сторінці Валерія Веремчука з’явилась новинка під заголовком «Народна Самооборона Львівщини передала в Дніпро сучасний мобільний рентгенкабінет».  У повідомленні йдеться про те, що Народна Самооборона Львівщини отримала від благодійників рентгенкабінет та спільно з міським головою Дніпра Борисом Філатовим організували передачу обладнання в госпіталь. Про «Варту» у новині ні слова.

Статки мільйонера

У Китаї ієрогліф зі значенням «криза» означає також і «можливість». Поки в країні вирувала революція та війна, доходи Веремчука зростали як на дріжджах.

У 2014 році дохід Валерія Веремчука  становив 74 тис. грн – від користування цінними паперами. А у 2015 році депутат подвоїв статки й отримав вже 132 тис. грн від підприємницької діяльності. Чи багато українців у два рази збільшили статки в 2014-2015 роках, коли країна страждала від обвалу економіки? Але саме 2015 року Веремчук став членом постійної комісії із питань фінансів та планування бюджету Львівської міської ради.

У 2016 році депутат подав у декларації більше ніж подвійне зростання – 295 тис. грн доходу. А у  2017 році Веремчук став мільйонером – дохід склав 1 млн 28 тис грн. З них: 976 тис. – від підприємницької діяльності і ще 52 тис. – дохід від продажу рухомого майна. Крім цього волонтер-депутат Веремчук задекларував 2,4 млн грн готівки (!). До речі, цікаво було б довідатися про джерела її походження.

У 2019 році Валерій Веремчук, напевно, заплутався у чорній та білій бухгалтеріях: задекларував 160 тис. грн доходу та 2,6 млн грн готівки. Парадоксально, але активи депутата більше аніж в 10 разів перевищили його офіційні доходи (!). У 2020 році Веремчук, згідно декларації , за півмільйона придбав новенький Nissan Leaf, попри вже наявний Subaru Forester. Дружина Веремчука за декларацією 2023 року їздить одразу на двох автівках: KIA Picanto та Audi Q5.

А в найновішій декларації  2023 року Веремчук розбагатів на 3 млн 751 тис. та 541 гривню. Депутат-волонтер визнав наявність готівкою 59 тис. євро, 90 тис. доларів США та 150 тис. рідних українських гривень. Для порівняння у 2016 році депутат-волонтер Веремчук мав лише 17 тис. євро готівки, 54 тис. доларів та 80 тис. грн. Ось як треба робити бізнес! Дружина, котра за декларацією Веремчука невідомо де працює, задекларувала скромних 12 тис. доларів.

Із нерухомості у Веремчука – дві земельні ділянки площею 1 тис. кв. м у селі Кунин Жовківського району та 405 кв.м у Брюховичах. Спільно з дружиною депутат володіє квартирою у Львові на 87,9 кв.м, яку оцінює у 152 450 грн (по 43$ за кв.м). Львів’янам, котрі бажають придбати квартиру, варто знати, що найдешевші квартири не в ріелторів, а у Веремчука. Також в нього у спільній власності є квартира на 103 кв.м у місті Нововолинськ.

Крім цього Веремчук є власником фермерського господарства «Малехівське». В декларації за 2018 рік можна відстежити припинення діяльності ФОПів, котрі свідчили про розмах бізнесових ініціатив львівського волонтера: ремонт побутових електричних товарів у м. Макіївка, роздрібна торгівля на ринках у Нововолинську.

За інформацією інтернет-видання «Наші гроші. Львів» Веремчук був серед депутатів, котрі не задекларували внески до статутних капіталів товариств – своїх чи родини, або приховали якесь майно. А за даними Руху «Чесно» Веремчук фігурує у антикорупційних розслідуваннях та помічений у масштабних кампаніях гречкосійства – тобто банального підкупу виборців дрібними подачками. 

Однак декларації – це лише видима частина айсберга. Традиційно значні суми вітчизняні депутати та олігархи дають потримати іншим довіреним особам, своїм водіям, секретаркам та масажистам. Журналістські розслідування часто виходять на приховані статки політиків саме через появу «грубих грошей» у їхніх родичів, помічників, водіїв і т.д. За дивним співпадінням, колишній помічник Веремчука розпочав будівництво житлового кварталу на території Львівської фабрики перо-пухового виробництва.  ТзОВ «ЛьвівДевФакторі» планує збудувати житлово-офісні будівлі з багаторівневим паркінгом та об’єктами ділового й комерційного призначення на вул. Городоцькій. А директором і власником будівельної фірми є колишній керівник ОСББ Ярослав Рудюк, якому також належить київська фірма «Лізард». І з 2015 по 2020 роки цей успішний і талановитий бізнесмен ходив простим помічником у волонтера Валерія Веремчука.

Однак не все так погано, були й добрі справи. Веремчук був одним із ініціаторів впровадження громадського бюджету – системи, що дає можливість втілювати запропоновані громадою проєкти коштом міста. Ініціював у міській раді реалізацію проєкту облаштування 135 дитячих та спортивних ігрових майданчиків. Волонтерська допомога таки доходила й до військових – не все губилось по дорозі. Словом, Веремчук, і людям допомагав, і про себе не забував. Навіть встиг закінчити аспірантуру на кафедрі політології. 

Редакція Leopolis.news продовжує цикл публікацій про львівських політиків. Наші читачі із захопленням сприйняли цю ідею, активно надсилають пропозиції щодо героїв наших наступних публікацій: депутатів різних рівнів, чиновників, міських голів.  Нагадаємо, що розпочали ми розповіддю про депутата Львівської міської ради від «Європейської солідарності» Петра Адамика  та заступницю голови ЛОВА Христину Замулу.

Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news