Професійно непридатна суддя Ольга Кротова

У квітні 2024 року четверо осіб повертались із Трускавця до Львова. У Трускавці вони зупинились на вулиці Бориславській, зайшли у кафе «Дольче Віта», щоби підкріпитись перед дорогою, адже відстань до Львова понад 80 кілометрів. Власниця автомобіля «MERCEDES-BENZ GLS 580» орієнтовно о 19 годині 30 хвилин припаркувала авто навпроти кафе перед пішохідним переходом згідно правил дорожнього руху.

Коли компанія вийшла з кафе, власниця авто сказала своєму чоловікові Ігореві Пріцаку сісти за кермо, бо надвечір у неї трохи піднявся тиск. У зовнішньому дзеркалі заднього огляду Ігор Пріцак помітив автомобіль поліцейських, які тривалий час їхали за ним назирці. Орієнтовно через кілометр поліцейські подали сигнал зупинитись.

Один із поліцейських, Юрій Гнатів зі славних Нагуєвич, підійшов до автомобіля «MERCEDES-BENZ GLS 580» і мало голову не встромив у глибину салону авто, принюхуючись, чи не пахне алкоголем. На велику прикрість для поліцейських запаху спиртного не було. Тоді Юрій Гнатів нахабно заявив,  що автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 580» був припаркований біля кафе з порушенням правил дорожнього руху – на відстані менше 10 метрів до пішохідного переходу. Відеодоказу поліцейський не надав, бо не мав. Адже «MERCEDES-BENZ GLS 580» уже від'їхав від кафе, коли поліцейські примостились позаду авто і впродовж кілометра спостерігали за його траєкторією руху: після кафе водій їде прямо чи зиґзаґами?

Після суперечки стосовно правильного або неправильного паркування автомобіля перед пішохідним переходом, поліцейський Гнатів, зловживаючи своїми посадовими повноваженнями, безпідставно виписав Ігореві Пріцаку штраф у розмірі 680 гривень.

Не бажаючи миритись із поліцейським свавіллям, Ігор Пріцак подав позов у Галицький районний суд Львова до Головного управління Національної поліції у Львівській області з клопотанням скасувати безпідставний штраф.

Галицький районний суд Львова

Розгляд позовної заяви Ігоря Пріцака потрапив до судді Ольги Кротової, яка своєю ухвалою від 9 травня 2024 року відкрила  провадження у справі та призначила її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Суддя свавільно вирішила, що додаткових роз'яснювальних питань під час розгляду справи апріорі не виникне, пояснення свідків, які перебували в авто під час інциденту, їй не потрібні, а її вродженого АйКю цілком достатньо для розгляду малозначної судової справи про якісь 680 гривень штрафу. 

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області, заступник начальника відділу реагування патрульної поліції Дрогобицького районного відділу поліції Микола Петренко подав відзив на позовну заяву Ігоря Пріцака, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а постанову про адміністративне правопорушення залишити без змін.

Микола Петренко пояснив, що старший сержант поліції Юрій Гнатів, спільно зі старшим лейтенантом поліції (особа не встановлена) заступили «21 квітня 2024 року на добове чергування з метою забезпечення безпеки дорожнього руху на території Трускавецької об'єднаної територіальної громади».

Під час патрулювання території, рухаючись на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус», близько 20 години 40 хвилин, проїжджаючи по вулиці Бориславській, що у місті Трускавці, працівники поліції помітили автомобіль марки «Mercedes-Benz GLS580», «водій якого, керуючи даним транспортним засобом, здійснив зупинку ближче 10 метрів до нерегульованого пішохідного переходу, чим здійснив суттєву перешкоду в русі».

Через деякий час водій повернувся в автомобіль та здійснив рух в напрямку вулиці Сагайдачного. Ввімкнувши проблискові маячки синього та червоного кольору, поліцейські подали команду водієві здійснити зупинку. Водій зупинив автомобіль, а працівник поліції, підійшовши до нього, привітався, представився, роз'яснив водієві його порушення, попередив про відеофіксацію бесіди і попросив водія надати документи. Водієм зазначеного автомобіля марки «Mercedes-Benz GLS580» був Ігор Пріцак, – розповів Микола Петренко, відзивач поліції на судовий позов Ігоря Пріцака.

Під час спілкування поліції з водієм, – зазначив Микола Петренко, – останній поводив себе зверхньо, виражався нецензурними словами, намагався всілякими способами дискредитувати діяльність поліцейських шляхом вказування на те, що «останні не тим займаються під час війни». А також повідомив, що дії поліції буде оскаржувати в суді. Отож Ігор Пріцак жодним чином свою вину не визнав, від отримання копії постанови та ознайомлення з її змістом категорично відмовився, не бажав бути присутнім при розгляді справи та ознайомитись зі своїми правами.

На підставі вищевикладеного, поліцейським СРПП винесена відповідна адміністративна постанова, яка і є предметом оскарження та яка складена законно, обґрунтовано, з додержанням норм матеріального і процесуального права та із наявними доказами.

Відзивач поліції Микола  Петренко також зазначив, що в своєму адміністративному позові позивач Ігор Пріцак вводить суд в оману, зазначаючи, що перебував увесь шлях по маршруту пересування автомобіля на пасажирському місці, тому що транспортним засобом керувала його дружина. Позивач сів за кермо перед безпосередньою зупинкою транспортного засобу працівниками поліції. Однак під час спілкування з поліцейськими водій не повідомив даний факт, а лише сперечався, – так завершив свій відзив поліцейський Микола Петренко. 

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суддя Кротова дійшла таких висновків.

У відеозаписі з назвою «2024_05_20_19_05_IMG_2299» судді Кротовій побачилось, що 21 квітня 2024 року о 20:30 водій автомобіля марки «MERSEDES-BENZ GLS 580» здійснив зупинку ближче 10 метрів до нерегульованого пішохідного переходу за такою адресою: місто Трускавець, вулиця Бориславська, будівля №6.

Факт, що відстань від транспортного засобу до пішохідного переходу встановлена достовірно, тобто менше 10 метрів, суддя Кротова сприйняла як доведений, оскільки це підтверджується наявними у поліції матеріалами відеофіксації. Саме тому суддя не взяла до уваги письмове твердження Ігоря Пріцака, що працівники поліції не виміряли відстань від автомобіля до пішохідного переходу. Суддя на відео «на око» побачила, що відстань була меншою 10 метрів. При цьому суддя не встановила, наскільки саме ця відстань була меншою – на 2 метри, на 4 метри, на 6 метрів чи може авто навіть припаркували впритул до «зебри».

Позивач Ігор Пріцак наголосив, що єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення є лише оскаржувана поліцейська постанова. Однак це твердження теж не було сприйняте як достовірне.

Суддя Кротова не взяла до уваги і постанову Верховного Суду від 19 липня 2019 року в справі №216/5226/16-а. Верховний Суд дійшов висновку, що в Кривому Розі водій нікому не перешкоджав, коли перебував на відстані ближче 10 метрів від краю виїзду із прилеглої території. Суддя Кротова написала: «Покликання позивача на такий правовий висновок Верховного Суду є недоречним, оскільки такий стосується обставин, які не є абсолютно тотожними обставинам у цій справі». Звісно, що обставини різні: там був Кривий Ріг, а тут – Трускавець. Дивно, але суддя не помітила, що ці дві справи об'єднує спільний знаменник – 10 метрів.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази позивача і відповідачів у їхній сукупності, суддя Ольга Кротова ухвалила відмовити Ігореві Пріцаку у задоволенні його позову до Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Аналіз вірогідно зумисної фальсифікації судової справи

Суддя Кротова стверджує, що на відео поліцейських побачила, як «21 квітня 2024 року о 20:30 водій автомобіля марки «MERSEDES-BENZ GLS 580» здійснив зупинку за адресою: Трускавець, вулиця Бориславська, №6, ближче 10 метрів до нерегульованого пішохідного переходу».

Це неправда. У своєму рішенні суддя обманула українську спільноту, позаяк четверо осіб прибули в кафе на годину раніше, орієнтовно о 19:30, і так само орієнтовно годину вечеряли. Відповідно в розпорядженні суду нема відео паркування автомобіля навпроти кафе перед «зеброю». Відтак ні поліцейські, ні суддя фізично не могли визначити, хто саме вийшов з-за керма після паркування авто: чоловік чи жінка?

Суддя не встановила, о якій годині автомобіль від'їхав від місця припаркування і хто сів за кермо. Суддя не встановила із відео поліції, на якій відстані від місця паркування автомобіля біля кафе поліція його зупинила, адже вулиця Бориславська має 723 метри від місця стоянки авто навпроти пішохідного переходу і до вулиці Сагайдачного, де автомобіль зупинила поліція.

Суддя Кротова не пояснила, як із відео поліцейських вона зуміла визначити відстань паркування автомобіля до пішохідного переходу під час темної пори доби, адже 21 квітня 2024 року сонце зайшло о 20 годині 28 хвилин. Отож суддя сумлінно не дослідила покази відповідачів поліцейських.  

Ще раз уважно прочитаємо, про що поліцейський Микола Петренко повідомив суд: «Під час патрулювання визначеної території, рухаючись на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус», близько 20 год. 40 хв., проїжджаючи по вулиці Бориславській, 6, що у м. Трускавці, працівники поліції помітили автомобіль марки «Mercedes-Benz GLS580», водій якого, керуючи даним транспортним засобом, здійснив його зупинку ближче 10 метрів до нерегульованого пішохідного переходу, чим здійснив суттєву перешкоду в русі. Через деякий час водій сів в автомобіль та здійснив рух в напрямку вулиці Сагайдачного. Ввімкнувши проблискові маячки синього та червоного кольору поліцейські подали команду водію транспортного засобу здійснити зупинку».

Вже знаємо, що суддя не встановила час, коли авто від'їхало від кафе. Відповідно вона теж не встановила, навіщо поліцейські обманюють, що автомобіль припарковувався о 20 годині 40 хвилин, якщо четверо осіб приїхали до кафе орієнтовно о 19:30. Час від'їзду авто від кафе поліцейські підмінили на час його паркування, а суддя простодушно або зумисно сприйняла цю інформацію як достовірну.

Якщо ж поліцейські говорять правду, якщо вони помітили як «Mercedes-Benz GLS580» припарковується із порушенням правил дорожнього руху, тоді що вони робили впродовж години? Насолоджувались спостереженням за праворушенням, за неправильно припаркованим автомобілем? Чи терпеливо очікували, що в кафе компанія із «Mercedes-Benz GLS580» хильне на дорогу по чарці? Нагадаємо, 21 квітня – це була неділя і вже була темна пора доби. Поліцейські вірогідно очікували, що «впіймають п'яну здобич»? Схоже на те, що АйКю судді Кротової неспроможний генерувати такі елементарні логічні питання.

Суддя цілком довірилась брехливим поясненням поліцейського відзивача Миколи Петренка, який не був свідком зазначених подій, а написав відзив лише зі слів оскаржених поліцейських. Микола Петренко і суддя Ольга Кротова солідарно зрезигнували можливістю опитати свідків, які перебували в автомобілі на момент інциденту. Цей факт вказує, що суддя Кротова вірогідно зумисне спотворювала процес належного  дослідження фактів у справі «Ігор Пріцак проти Головного управління поліції» з метою приховати фальсифікацію поліції.

Суддя навіть не зрозуміла суть позову, що поліцейські оштрафували не ту особу, адже паркування автомобіля перед кафе на вулиці Бориславській здійснила дружина Ігоря Пріцака, якій це авто і належить. Маємо встановлений факт на рідкість недолугого розгляду простої адміністративної судової справи.

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Не погоджуючись із видимо заангажованим судовим рішенням судді Ольги Кротової, Ігор Пріцак оскаржив це неправомірне рішення в апеляційній судовій інстанції. Оскарження розглянула колегія суддів у складі: суддя-доповідач Світлана Шевчук, судді Руслан Кухтей і Василь Гуляк. Колегія встановила, що суддя Кротова допустила халатність – не зазначила дату складення повного тексту свого рішення.

Добросовісні судді  адміністративної апеляції констатували, що долучені до справи поліцейські відеоматеріали не містять інформації, хто саме здійснив зупинку автомобіля «MERSEDES-BENZ GLS 580» у день 21 квітня 2024 року за адресою: місто Трускавець, вулиця Бориславська, будівля №6. Із відео поліцейських також неможливо встановити, чи автомобіль насправді був припаркований ближче 10 метрів до нерегульованого пішохідного переходу.

Колегія суддів встановила, що суддя Кротова проґавила такий факт: у постанові про адміністративне правопорушення ЕНА №1967812 від 21 квітня 2024 року зафіксовано час правопорушення 20:48 години, що не співпадає із часом правопорушення зафіксованого на відео, а саме – 20:30 години. Також не співпадає із часом бесіди позивача із працівниками патрульної поліції – 19:44 години. Тобто бесіда Ігоря Пріцака і поліції відбулась на 44 хвилини раніше, аніж події, що зафіксовані на трьох попередніх поліцейських відео й доданих поліцією як доказ.

Судді погодилась із доводами Ігоря Пріцака, що суддя Ольга Кротова належним чином не дослідила докази, надані поліцією, не зуміла з'ясувати  хронологію подій, зафіксованих на відео поліції, не подбала встановити, хто здійснив паркування автомобіля. Жодних інших доказів, які би підтверджували факт, що саме Ігор Пріцак припаркував автомобіль перед кафе, поліція не надала, а суддя Кротова не подбала, щоби такі докази отримати. 

Відтак колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду постановила: 

■ апеляційну скаргу Ігоря Пріцака задовольнити;

■ недолуге рішення судді Ольги Кротової від 24 травня 2024 року в справі №461/3750/24 скасувати;

■ ухвалити постанову, якою адміністративний позов Ігоря Пріцака до Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити;

■ визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1967812 від 21 квітня 2024 року, яку виніс старший сержант поліції Гнатів Юрій Васильович стосовно Ігоря Пріцака за частиною 3 статті 122 КУпАП, а провадження у справі про вказане адміністративне правопорушення – закрити;

■ стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь Ігоря Пріцака сплачений судовий збір у розмірі 1514 грн (однієї тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень). 

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законну силу від дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Як казали стародавні римляни: «Justitia restituta es».

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду була би ідеальною, якби судовий збір стягнули не із податків громадян України, асигнованих Головному управлінню поліції, а солідарно із приватних кишень несумлінної судді Ольги Кротової та поліцейських маніпуляторів Миколи Петренка, Юрія Гнатіва і невстановленого, але причетного офіцера поліції.

Між іншим, це вже вдруге суддя Ольга Кротова ухвалила стосовно Ігоря Пріцака упереджене і неправомірне рішення. Про перший такий випадок редакція написала у статті «Президент Зеленський призначив суддю зі сумнівними професійними і моральними якостями». У статті сказано, що недобросовісні судді Ольга Кротова та в апеляції суддя Альберт Белена присудили штраф і судовий збір за ДТП, якого Ігор Пріцак не скоїв.

Нагадаємо, ще в 2007 році уповноважена України у справах Європейського суду із прав людини Ніна Карпачова повідомила, що судді на зразок Кротової і Белени причетні до більшості судових справ, в яких Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) виносить рішення, негативні для іміджу країни. Від того часу судова система України відчутно на краще не змінилась.

Ярослав ЛЕВКІВ, спеціально для Leopolis.news