Чи врятує Синютка Порошенка від політичної смерті?

«Партія найбільших патріотів»

Після поразки на президентських виборах Петро Порошенко оголосив, що не йде з політики. Він має намір боротися за посаду Президента на наступних виборах, а доти планує брати участь у дострокових парламентських виборах з «оновленою» політичною силою, яка нещодавно отримала нову назву – партія «Європейська Солідарність».

У новому парламенті Порошенко думає стати головою великої парламентської фракції, яка в ідеалі повинна була б набрати 25% голосів – саме стільки, скільки проголосували за Петра Олексійовича в другому турі виборів. Цією цифрою – «25%» – у Порошенка намагаються «закріпачити» українських виборців, які проголосували проти Зеленського, і нав’язати їм стійку приналежність до електорату екс-президента. В рамках такої кампанії в соцмережах донедавна поширювали аватарки з числом «25%», виставляли фото з написами «Дякую!» та створювали риторичні меми з політичними цитатами на корить Порошенка.

У мережі Фейсбук почало з’являтися безліч постів, які протиставляли «розумну меншість» у вигляді 25% «тупій більшості» – тобто решті 75% виборців, зображаючи виборців Порошенка інтелектуальною елітою нації на противагу «примітивним глядачам телевізора». Фактично почалася класична мобілізація електорату Порошенка до липневих парламентських виборів, й очевидно, що такі Інтернет-кампанії організовують цілеспрямовано з визначеною політичною метою, а не стихійно вдячні громадяни.

Свою перейменовану партію й передвиборчу програму Петро Олексійович спрямовує на експлуатацію націоналістичного й націонал-патріотичного електорального поля. І в новому для себе образі державника-патріота він сподівається мобілізувати під свої знамена державницько-націоналістичний електорат насамперед Західної України. І передусім цілями виборчої кампанії Порошенка мають стати Львівщина, Івано-Франківщина та Тернопільщина, де він набрав більшість у першому турі. Ці області Петро Олексійович тепер вважає своєю електоральною вотчиною. Саме тут проживає найбільш свідомий і чутливий до національних гасел виборець, для якого слово «патріотизм» не є порожнім звуком. Де-факто, російськомовний у побуті олігарх і донедавна парафіянин Московського патріархату Петро Порошенко готується приміряти на себе роль «головного українського націоналіста і патріота», про що свідчить його послідовна консервативно-державницька та антиросійська риторика.

Хто конкуренти Порошенка?

Однак на цьому електоральному полі партії екс-президента протистоїть чимало потужних і менш заплямованих конкурентів. За голоси проукраїнських націонал-патріотів боротимуться і «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, і «Сила і честь» Ігоря Смєшка, і ВО «Свобода», і низка дрібніших націонал-демократичних сил, а також новонароджений «Голос» Святослава Вакарчука, який орієнтується на здобуття голосів львів’ян.

Конкурувати з ними партії Порошенка буде надзвичайно складно, адже вона має ще більший антирейтинг, аніж сам Петро Олексійович. Слова «партія Порошенка» у виборця стійко асоціюються з «оточенням Порошенка», що відразу нагадує про корупційні скандали й одіозних персонажів. За вердиктом соціологів, антирейтинг партій очолює саме «БПП Солідарність», і за неї за жодних обставин не проголосують 51,9% громадян.

Невиправданою ілюзією команди екс-президента є також перенесення виборчого результату 25% у другому турі на липневі дострокові парламентські вибори. Тоді чимало громадян голосувало за Порошенка як за «менше зло», на противагу недосвідченому новачку в політиці, актору-коміку Зеленському, якому приписували проросійські симпатії. Багато хто проголосував за принципом «уже краще нехай Порошенко, ніж Зеленський». Проте на парламентських виборах немає сенсу обирати «менше зло», якщо є чимало інших менш заплямованих скандалами політичних партій. До того ж частина з них є новими в політиці, а їхні партійні лідери мають інтелект і харизму. Для чого націонал-патріоту голосувати за потенційних свинарчуків з партії Порошенка, якщо він може обрати патріотичну праву партію без корупційних скандалів у минулому?

Окрім того, під час виборчої кампанії рейтинг екс-президентської партії може суттєво постраждати від критики, наприклад, свого давнього опонента Міхеїла Саакашвілі, який після повернення в Україну відразу розпочне нещадну публічну війну з Порошенком.

Враховуючи, що за два місяці виборчої кампанії кожна політична сила намагатиметься висунути нові, привабливі для виборця образи, гасла та програми, партії Порошенка доведеться спекулювати старими і вже значно менш актуальними слоганами про минулі здобутки екс-президента: безвіз, Томос, децентралізацію. Зрозуміло, що новим гаслам від колишнього БПП виборці повірять більш неохоче, ніж гаслам нових партій.

Самотній Петро

Величезним мінусом, який тягне за собою падіння електоральної підтримки Порошенка, стало те, що його почали залишати навіть близькі соратники, кожен з яких мав певний політичний рейтинг.

Зокрема, екс-президента покинув Володимир Гройсман, якого Порошенко підняв зі статусу мера провінційного міста і зробив головою Верховної Ради України, а потім і прем’єр-міністром. Після очевидного фіаско Порошенка на президентських виборах Гройсман, приписавши собі всі позитивні економічні результати та ремонти доріг останніх років, оголосив, що йде на вибори окремо від Порошенка зі своєю новоствореною партією «Українська стратегія». «Я вирішив не йти на вибори разом із Петром Порошенком, хоч такі пропозиції лунали. Я прийняв рішення, я буду йти самостійно, і це рішення для мене є остаточним. Я вважаю, що ми просто різні», – сказав Володимир Гройсман в інтерв'ю телеканалу ICTV.

Де-факто, потенційні прихильники Петра Олексійовича тепер будуть змушені обирати між двома партіями. Адже і безвіз, і децентралізацію, і реформу нової поліції, і все, що Порошенко може записати до переліку досягнень свого президентства, Гройсман називає здобутками насамперед свого уряду, а не президента. А це навіть ті наразі 7-8%, які прогнозують деякі соціологи партії Порошенка, можна розділити навпіл.

У пресі також з’явилась інформація про те, що й мер Києва Віталій Кличко хоче відновити політичну діяльність своєї політичної сили УДАР і повести її на парламентські вибори окремо від партії Порошенка. Однак через низький рейтинг партії «ударівці» розпочали переговори про спільний похід на вибори зі Святославом Вакарчуком та Ігорем Смешком, які поки що не увінчались успіхом.

Команду Порошенка також можуть покинути і львівські нардепи брати Дубневичі, проти яких останніми роками постійно вели розслідування правоохоронні органи. Через це брати ображені на Президента. До них може доєднатися ще один виходець з УДАРу – нардеп Оксана Юринець. Хоча подейкують, що вона не раз заявляла про втому від нардепства. Й окрім того не полишає думки взяти участь у виборах міського голови Львова. Фактично відсутність Дубневичів позбавить «Європейську Солідарність» і фінансової підтримки, й електорального ресурсу в більшості районів Львівщини.

Чимало колишніх членів БПП розуміє, що партія Порошенка нині не надто надійний човен, щоб «приплисти» до парламенту. А дехто навіть не вірить у можливість подолання нею виборчого бар’єра. Останнє, кажуть, не дає спокою ще чинному голові Львівської обласної державної адміністрації Олегові Синютці. Його спокушають місцем у першій п’ятірці списку ЄСу, хоча місцеві колеги переконують піти на вибори в мажоритарному виборчому окрузі, в якому Синютка стовідсотково переміг би. Наприклад, так званий Яворівсько-Жовківський округ, де багато військових та бюджетників, радо поміняв би екзальтованого Парасюка на прагматичного Синютку. Дехто жартує, що саме Синютка може врятувати Порошенка від політичної смерті. Але якщо раптом станеться фіаско, то хто рятуватиме самого екс-голову Львівської ОДА?

За оцінками політологів та соціологів, за вісім тижнів до дострокових парламентських виборів партія екс-президента Порошенка значно програє новим і менш заплямованим корупційними скандалами політичним силам та йде до парламенту з іміджем найодіознішої політичної сили з найбільшим антирейтингом. Чимало експертів вважає, що депутатський мандат та власна фракція в парламенті могли б стати для колишнього глави держави гарантією безпеки від кримінальних справ з боку нової влади, однак з такими шансами своєї партії Порошенко може невдовзі завершити політичну кар’єру. Ба більше, найбільш поінформовані друзі Петра Олексійовича взагалі радять йому не йти на вибори за партійним списком. Бо якщо партія дійсно не подолає прохідний бар’єр у 5%, то стане справжньою «братською могилою» і для самого власника «Рошену», і для всієї колишньої владної еліти та позбавить її будь-якого шансу на відродження.

Валерій МАЙДАНЮК, політолог, Leopolis.news