Віктор Шишкін: Обрання Медведчука в парламент – катастрофа для України

Пане Вікторе, нині всі говорять, що кожен член партії, кожен політик, кожен кандидат у депутати є слугою народу. А Ви чиїм слугою є?

Я проти такого лозунгу. Я нічиїм слугою не хочу бути і не хочу, щоб у мене були слуги. Я – вільна людина і сам вирішую свої питання, тому не потребую, щоб у мене були слуги, і не хочу бути слугою для когось.

Ви були генеральним прокурором України. Кому Ви тоді служили?

Державі Україна. Саме я створював прокуратуру України, якої до цього не було. Прокуратура УРСР та прокуратура України – це різні явища.

Кому служить Луценко?

Думаю, що Луценко нині служить владі. Влада в нас олігархічна і, гадаю, Луценко служить їй.

У нас новий президент. Влада при ньому надалі олігархічна?

Якщо нині будуть достовірні докази того, що Коломойський стоїть за Зеленським чи інші олігархи, тоді ця влада теж олігархічна.

Але доказів цього немає…

Це справа журналістів – провести розслідування і знайти докази.

Ще один чинник – чи буде боротьба з олігархатом. Наразі Зеленський не зробив жодних кроків. Коли людей лякають так званою реприватизацією, тобто відібрати та поділити, я цього не сприймаю. Якщо приватизація відбулася з порушенням законодавства, то майно потрібно повернути в цивілізованому порядку. Це називається «двостороння реституція», коли сторони повертаються на стартові позиції.

А як тоді з правом на приватну власність, яке є священним?

Приватну власність мають набувати в законний спосіб. Якщо її набули незаконно – питань немає.

У нашій країні не питають, де ти заробив перший мільйон.

Так, це погано. Скажімо, на підставі закону про приватизацію комусь передали пекарню, комусь – перукарню, то це можна. А якщо комусь передали металургічний завод, вартістю 4 мільярди, то, вибачайте, це неправильно. Чи шахти, чи обленерго. Перед відходом з посади Порошенко та його команда збагатили Ахметова ще на два обленерго.

До речі, чому Порошенко не боровся з олігархами?

Не боровся, бо сам є олігархом. «Рошен», акції в кораблеремонтному заводі, «Титан» та інші об’єкти в Росії.

Чому, на Вашу думку, Порошенко програв вибори? Він мав п’ять років, тому найвищі рейтинги довіри, тепер має найвищий рейтинг антидовіри.

Він повинен був програти. Значна кількість людей, зокрема я, знала Порошенка ще відтоді, коли він був депутатом. Але ми не мали можливості донести це людям. Не було вільних ЗМІ, деякі люди перебували за кордоном. Не донесли людям правду, а люди не задумувалися, не знали цю кандидатуру, але купилися на цей екран, на 25-й кадр, як я це називаю.

Люди казали: олігархи, олігархи. А чому ви тоді не вибрали президентом Тимошенко? При цьому під гаслом «аби не Юлька» пройшов 2010 рік, 2014 та 2019. У десятому році ми отримали Януковича, 2014 року – Порошенка, тепер – хтозна-що. Це вкотре показує, що у виборців немає серйозної аналітики, що на якійсь хвилі, на ситуації, пов’язаній з війною, вискакують такі люди, як Порошенко.

При цьому мене дуже дивує: щойно звалили олігархічний режим Януковича, вибирають Порошенка, який був двічі міністром у Януковича. Ну, вибачайте, організатор Партії регіонів, член соціал-демократичної фракції імені Медведчука – народ це все пропустив повз вуха, бо «аби не Юлька».

У чому причина виграшу Зеленського? У чому його успіх?

Успіх у популізмі. Ми дуже ласі до популізму: ті нам уже набридли, ті вже не те. Чи то заздрість у нашого народу, чи постійне розчарування, але є така фішка, що ті вже у владі були, давайте інших. Я колись із таким зіткнувся в Кіровограді. Мене обрали від Кіровограда до ВРУ, а згодом почалися заявочки, що мене звільнили з посади генерального, до мене втратили довіру, тому давайте когось іншого. Я все зрозумів, поїхав в Одесу і там виграв вибори.

Не знаю, як цей феномен пояснити, що вони всі погані, а Зеленський хороший. Мабуть, думають, що президент Голобородько був добрий і Зеленський буде хорошим. Єдине, що я можу пояснити в цій ситуації, що це був феномен протесту проти режиму Порошенка. Однак чому цей протест не відбувся на іншій кандидатурі, не можу зрозуміти.

Як ви оцінюєте перші кроки Зеленського? Є в нього якісь реальні здобутки за два місяці?

Реальних кроків я наразі не бачу, але здобутки можуть бути. Якщо хтось стежив за моїми постами у Facebook, то бачив, що я дуже жорстко критикував Порошенка, починаючи від того часу, коли я став вільною людиною, тобто після демобілізації. Я постійно критикував Порошенка за дії. Зеленського жодного разу не критикував під час виборчої кампанії, хоча там були претензії. Я не планував за нього голосувати, мав претензії до нього емоційного плану, пов’язані з артистизмом тощо, а критикувати завжди хочу за факти.

Порошенка було за що критикувати, а щодо Зеленського, то лише нині з’являються підстави. Наразі єдиний позитив від нього, який у мене був, – це його реакція на так званий міст «Москва – Ньюз.ван», де він рішуче виступив проти. А щодо всіх інших моментів, то в мене коментарі критичні. По-перше, недотримання Закону «Про люстрацію». По-друге, розпуск Верховної Ради є неконституційним.

Але ж суд каже, що все було законно.

Суд визнав конституційними і зміни Януковича. У підсумку ми маємо 2014 рік і багато вбитих людей. Тому рішення Конституційного суду ще нічого не означає.

Далі – припинення вогню. Зеленський продовжує лінію Порошенка і наступає на ті самі граблі. Скільки разів ми чули про одностороннє примирення при Порошенкові? Скільки разів нашій команді давали наказ відкривати вогонь? І головне – призначення Кучми знову в Мінський договірний процес. Колаборанта Кучму, за яким плаче Лук’янівка і який має там сидіти за 111 статтею за державну зраду, а саме: підписання того мінського договорняка, знову включено в цей процес. А як же тоді слова Зеленського, які він сказав у двобої з Порошенком, про Будапештський меморандум? Чомусь я тепер не чую ініціатив щодо Будапештського меморандуму.

Чому ж? Є ініціатива, щоб у Мінському процесі були присутні представники Штатів та Великобританії.

Але все одно це не буде Будапештський меморандум, а нам потрібно повернутися до всіх позицій, які закладено в цьому меморандумі.

Але без Росії це нереально…

Та хай і Росія буде.

Які зміни до Конституції нам треба внести нині?

Нам треба повернутися до редакції Конституції до 1996 року. Усі ці порошенківські зміни 2016 року є неконституційними, антинародними, антидержавними. І взагалі Конституцію в умовах воєнного стану не змінюють, каже 157 стаття. Тобто зміна до Конституції в нас відбулася в антиконституційний спосіб.

На Вашу думку, чи боїться Зеленський ситуації, коли Тимошенко може бути сильним прем’єром, а він – слабким президентом?

Не знаю, я ж йому в душу не заглядав. Але, якщо він є державницькою людиною, то не повинен боятися такого.

Я маю велику повагу до Юлії Володимирівни, хоча голосуватиму за іншу політичну силу. З погляду функціоналу сильнішої кандидатури на посаду прем’єр-міністра нині в нашій державі немає.

Під час кампанії я натякав Юлії Володимирівні, що в нас парламентська, а не президентська республіка. А Порошенка за те, що він перетягував на себе повноваження в парламентській республіці, треба бити по голові й казати, що він зловживав службовим становищем. А це ще одна стаття, крім 111. Я якось нарахував йому дев’ять статей, за якими його можна за Кримінальним кодексом притягувати до відповідальності. Серед тих статей є зловживання владою, зловживання впливом владної особи на ухвалення рішень.

Так-от, я казав Юлії Володимирівні, що в парламентській республіці посада прем’єр-міністра є ключовою. Як я вже згадував, з погляду функціоналу іншого прем’єр-міністра, ніж Юлія Володимирівна, в нашій державі не бачу. До слова, я, наприклад, бачу в парламенті фракцію «Свободи», щоб вона обов’язково там була.

Соціологи кажуть, що «Свобода» не має шансів.

Ну, це не відомо. Про «немає шансів» я чую від 1990-х років. Що в мене немає шансів перемогти першого секретаря Кіровоградського обкому партії, а я виграв. Оце нав’язування людям, що хтось не має шансів, мені дуже не подобається. Адже шанси є в усіх, якщо за це боротися.

До речі, «Батьківщина» як ліберально-демократична фракція не витримає єдиного фронту проти всього того шмаття, яке потрапить у парламент, якщо вірити соціологічним дослідженням, на які ви натякаєте. Відповідно до цих досліджень, у Раду проходить «окупаційний блок», як я називаю Опозиційний блок. Я їх відверто називаю окупантами, навіть не вітаюся з ними.

Вони можуть набрати до 15%, якщо вірити дослідженням.

Так, вони проходять. Наша «вата» обов’язково за них проголосує. Порошенко, який для мене є колаборантом, теж проходить. Партія Зеленського також потрапляє. Проходить і «Батьківщина» та, можливо, аморфний «Голос». От що «Батьківщина» робитиме з цим вінегретом? Я завжди казав, що без націоналістичної партії «Батьківщину» там роздавлять. Саме тому іноді треба поділитися заради інтересів держави, віддати пів відсотка голосів, щоб у парламенті було хоча б дві фракції.

Тобто парламент буде складний, Ви вважаєте?

Мабуть, правильно тепер кажуть, що буде ще гірше, ніж попередній. Я був депутатом трьох скликань, бачив їх зсередини. Той, який діяв за Порошенка, був найгірший.

Що нам робити з Росією?

Воювати.

Як?

Треба воювати, а не відсиджуватися в окопах. Потрібно відповідати, а не відводити зброю. От чому наші диверсійно-розвідувальні групи там не ходять? Чому в нас лінія розмежування, а не лінія фронту? У нас війна.

У мене є проміжна доповідь прокурора суду Організації Об’єднаних Націй щодо військових злочинів, тобто Гаазького суду від 16 листопада 2016 року. Там чітко написано, що в нас є війна, вживають слова «інтервенція», «російська інтервенція». А це слово, як відомо, вживають лише для війни. У документі йдеться про те, що Російська Федерація визнала, що російські військові брали участь у захопленні Кримського півострова. Це не Шишкін придумав, це обвинувальний прокурорський акт. У цьому звіті написано, що, згідно з отриманими даними, ситуація на території Кримського півострова рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією. І коли наш, вибачте, ідіотський парламент дискутував про те, коли почалася війна (пам’ятаєте, вони весь день сперечалися), прокурор уже дав свій висновок. Там чітко вказано, що цей міжнародний збройний конфлікт розпочався не пізніше ніж 26 лютого 2014 року. Тобто, ймовірно, навіть раніше, якщо буде додаткова доказова база.

Цей проміжний висновок – це чудовий удар по москалях. Бо Путін каже, що вони захищали російськомовне населення, захищали своїх громадян, а це не виправдовує жодну інтервенцію. Прокурор каже, що встановлювати факт правомірності інтервенції, а згодом й окупації земель, не доведеться.

До речі, згідно з Конституцією, президент не відповідає за боротьбу з корупцією, це не його царина. Президент відповідає за дві сфери – оборона та зовнішня політика, а там провал.

Останнім часом в Україні поутворювали купу правоохоронних органів, а ефекту немає. У чому річ, на Вашу думку?

Бо їх створили для окозамилювання, щоб показати, начебто щось роблять. Мав рацію представник Америки, який сказав Порошенкові 2016 року, що створення Антикорупційного суду означає, що ми іншим суддям не довіряємо. Тоді чого вони на посадах сидять? Виганяйте їх з посад! Тобто в їхніх діях немає елементарної логіки.

Шишкін готовий стати генпрокурором знову?

Ні. Не хочу.

А що Ви хочете в плані політики?

Хочу просвітити всіх. Мені в три списки пропонували, зокрема і до Юлії Тимошенко. Я сказав Юлії Володимирівні, що допомагатиму, консультуватиму, але залишуся позапартійним, щоби бути над усіма ними. Бо такі важливі документи, як проміжний звіт, про який я згадував, ніхто не читає: ні в Юлії Володимирівни, ні у «Свободі», ні в Гриценка.

Портнов «поховає» Порошенка?  

Та ні. Ворон ворону ока не виклює. Це в них так звані внутрішньовидові розборки. Скільки разів уже Луценко відкривав кримінальні справи проти олігархів? Навіть Верховна Рада давала згоду. А тепер скажіть, кого арештували, крім Савченко?

Фірташ заговорить у Штатах? 

Може. Якщо йому світитиме довічне ув’язнення або років так 20, він може заговорити. В таких ситуаціях треба говорити і дехто це робив.

Коли Гонтарева заговорить?

Коли її заарештують.

А коли це станеться?

Не знаю. Луценко ж відмовив, сказав, що в її діях складу злочину немає.

Що побажаєте українському народові на цих виборах?

Думати і ще раз думати! От Галичина показала, що вона не думала на останніх виборах. І головне – аналізувати інформацію. От цьому я дивуюся. Хай наприкінці 1980-х – на початку 1990-х ЗМІ не були такі доступні, але нині в усіх є Інтернет. Входиш у мережу, витягуєш звідти все, що треба, читаєш й аналізуєш. Проміжний звіт прокурора ООН я витягнув з Інтернету, мінський договорняк також, розпорядження про призначення Кучми переговірником у Мінську теж з Інтернету. Читайте та аналізуйте! До слова, Кучма не мав ніякого права підписувати той колаборантський договір, бо йому доручили лише представляти Україну. Чому народ не читає все це?

До речі, обрання Медведчука в парламент буде своєрідною фантасмагорією?

Буде. Це – катастрофа для України, бо більшого ворога, ніж Медведчук, Новінський ми не маємо. Саме Порошенко свого часу пролобіював надання Новінському українського громадянства. А чому потім не давав грузинським чи білоруським волонтерам і добробатівцям, які воюють за Україну? Чому росіянам, які втікають з Росії і воюють на фронті за Україну, не давав громадянства? І мені потім казатимуть, що він патріот?

Розмовляв Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news